Оскільки фальсифікація продуктів робиться з корисною метою і, як правило, спрямована на одержання незаконних прибутків, то для різних суб'єктів ринкових відносин (працівників торгівлі, виробників продуктів і споживачів) наслідки виготовлення, реалізації і використання фальсифікованих продуктів різні. Споживач має від фальсифікації найбільші неприємності.
Економічні наслідки - невиправдані витрати на придбання меншої кількості продукту (фальсифікація кількості продуктів) або продуктів, непридатних для вживання (фальсифікація якості).
Проблеми із здоров'ям - отруєння, загострення хвороб, які були, і поява нових хвороб, генетичні порушення.
Моральні збитки - стреси, втрата віри в людей, які вводять в оману, і державу, яка не може захистити від оману.
Крім того при фальсифікації продуктів нераціонально використовуються природні, сировинні і трудові ресурси, тому що на виробництво неякісних продуктів витрачаються сировина, паливно-енергетичні ресурси, природні матеріали і праця людей.
Для припинення незаконної діяльності фальсифікаторів необхідно розробити комплекс заходів запобіжного і карного характеру.
Запобіжні соціальні заходи засновані на підготовці висококваліфікованих компетентних фахівців-експертів, підвищенні інформаційного забезпечення як споживачів, так і виробників, що є дієвим засобом щодо запобігання надходження в реалізацію, заклади громадського харчування а в остаточному підсумку і споживачу фальсифікованих продуктів. Саме через це в навчальні плани підготовки відповідних фахівців введена спеціальна дисципліна “Методи контролю продукції галузі”, або “Методи контролю харчових виробництв” де є спеціальний розділ “Методи виявлення ідентифікації і фальсифікації продуктів”, в якому розглядаються методи визначення фальсифікації конкретних продуктів.
Методи виявлення фальсифікації в окремих групах харчових продуктах