Та алгоритм її розшифровки

Показання: Аналіз роботи серця.

Обладнання Електрокардіограф 12 канальний, електроди різних діаметрів (овальні, розміром 20 х 30 мм для дітей до 2-3 міс.; круглі, розміром 30 х 40 мм для дітей 3-12 міс., 35 х 40 мм —від З до 8 років.

Техніка реєстрації. Позиція дитини — лежачи на спині. Запис ЕКГ починають після 10-15-хвилинного спокою, натще або не раніше ніж через 2 години після приймання їжі, у теплому приміщенні.

Коливання біопотенціалів міокарда реєструються з поверхні тіла в 12 загальноприйнятих відведеннях; 6 — від кінцівок (І, II, III стандартні двополюсні й посилені однополюсні за (Гольбергером — avR, avL, avF) і 6 грудних однополюсних V_1-6. Топіка переміщень активного грудного електрода відповідає загальноприйнятим позиціям дорослих, за винятком новонароджених дітей, для яких припустима реєстрація V_4-6 не у п’ятому, а в четвертому міжребер’ї ліворуч від груднини, з урахуванням менших розмірів і кулястоподібної форми серця у цьому віці.

Записують не менше 4-6 серцевих циклів у кожному відведенні, подвоене число — у II стандартному, за наявності аритмії реєструють довгустрічку ЕКГ.

Контрольний мілівольт у звичайних умовах установлюють відповідно до 1 mV— 10 мм осцилограми. У випадках занадто малої чи підвищеної амплітуди зубців ЕКГ можливе посилення або зменшення чутливості реєструючої апаратури: про це свідчить 1mV більший чи менший, ніж 10 мм.

Стандартна швидкість руху стрічки — 50 мм/хв (1 мм — 0,02 с), у випадку довільних її змін при виражених тахі- чи брадикардії необхідно зробити спеціальну позначку на ЕКГ.

Аналіз електрокардіограми.

1) Визначають амплітуду (у мм) та ширину (у секундах) зубця Р, амплітуду зубців Q та R, співвідношення зубців R таS шлуночкового комплексу, співвідношення амплітуд зубців Р та R, Т та R;

2) Ширину комплексу QRS;

3) Тривалість інтервалу P—Q (атріо- вентрикулярне проведення);

4) Тривалість інтервалу QT(електрична систола);

5) Тривалість інтервалу R-R(тривалість серцевого циклу), з урахуванням трьох послідовних R-Rта їх середньоарифметичного значення (M-RR);

6) Зсув сегмента STвідносно ізолінії (вона визначається за розташуванням сегментів TP сусідніх серцевих циклів, а при вираженій тахікардії — за розташуванням сегментів PQ);

7) Обчислюються частота серцевого ритму (60 c/M-RR);

8) СП (систолічний показник = (Q-T/R-R)x\00%);

9) СІ (систолічний індекс = (СП хворого/СП нормальний)х100%).

Визначені у дитини показники інтервалів P-Q, QT, СП, СІ порівнюють із нормальними значеннями відповідних показників, обчислених за табличними даними.

Про синусовий генез ритму серця судять за наявністю зубця Pдостатньої амплітуди (не знижений) перед кожним шлуночковим комплексом, при постійному інтервалі P-Qу різних серцевих циклах ЕКГ.

Інформаційна цінність відведень стандартної ЕКГ різна:

• аналізуючи амплітуду і співвідношення зубців деполяризації у стандартних відведеннях, визначають розміщення електричної осі серця (обов’язковою є візуальна оцінка у сполученні з визначенням значення √α);

• за посиленими однополюсними відведеннями судять про електричну позицію серця (за Вільсоном);

• при аналізі грудних відведень здійснюють топічну діагностику змін у серці.