Методика грудного вигодовування

За визначенням міжнародних організацій (Дитячого фонду ООН (UNICEF) і ВООЗ) грудне вигодовування - невід'ємна складова процесу відтворення, а також ідеальний спосіб вигодовування немовляти, незамінна біологічна й емоційна основа розвитку дитини.

Показання: здорова новонароджена дитина, новонароджений з перинатальною патологією після стабілізації стану, недоношений новонароджений та дитина з малою масою тіла при народженні по досягненню ними готовності до грудного вигодовування (формування координації між смоктальним та ковтальним рефлексом).

Протипоказання:

З боку матері:

Тяжкий стан матері (акушерські ускладнення тощо);

Відкрита форма туберкульозу;

ВІЛ / СНІД у матері

Гострий період вітряної віспи у матері

Прийом ліків, які загрозливі в періоді новонародженості (психотропні, проти судомні тощо);

Гострі психічні захворювання матері

Частота прикладання дитини до груді при спільному перебуванні може досягати 10-12 і більше разів на добу (обов'язково дотримуватися техніки годування), включаючи й нічні годування. Прикладання дитини до груді повинно здійснюватися вже з першого дня за будь-яких ознак голоду чи дискомфорту з боку дитини (годування за вимогою). Поступово, з віком кількість годувань зменшується до 6-7 на добу та збільшується тривалість нічного проміжку, але рекомендовано не більше ніж 6 годин.

Якщо дитина хвора, ослаблена, з малою масою тіла при народженні, гіпоглікемією, вона не вимагає годувань так активно, як здорова дитина, але частота прикладання повинна залишатися, а проміжок між годуванням має складати не ріже ніж 3 години, а перші 3-5 діб –2,5 години з нічним проміжком не більше 5 годин). Якщо дитина спить більше означеного строку – її треба розбудити: роздягнути, змінити підгузок, зробити короткотривалу повітряну ванну, масаж, одягти та негайно прикласти до грудей.

Основною ознакою достатньої кількості молока у матері є контроль сечовиділення у дитини: при кожній зміні підгузка (кожні 3 години) у ньому повинна бути сеча. При сумнівах щодо адекватної кількості молока у матері – проводять контрольні зважування новонародженого впродовж доби (одягнуту дитину зважують до та після годування). Одноразове «контрольне зважування» недоцільне, бо дитина та матір опиняються в незручних умовах: нагляд лікаря, огляд, проведення маніпуляцій – й отриманий результат може бути хибним (дитина буде смоктати, щоб заспокоїтися, а не їсти).

Виключно грудне вигодовування у здорової дитини рекомендується до 6 місячного віку. До цього будь які допоювання та інші добавки (ліки, збагачувачі тощо) повинен призначати лікар. Введення додаткової рідини до рота дитини (молочна суміш, ліки, рідина) проводиться за допомогою чашечки, ложечки або стерильним шприцом.

Методика проведення:

Після переведення мати та дитини до палати сумісного перебування кваліфікований медичний працівник, який пройшов навчання та має досвід успішного консультування з питань грудного вигодовування, перевіряє техніку прикладання дитини до грудей, спостерігаючи за годуванням, допомагає жінці, пояснює основні правила та виправляє помилки.

При появі ознак голоду у дитини (активні смоктальні рухи губ, обертальні рухи голівки з різними звуковими знаками ще до крику, плач дитини), мати повинна вимити руки, сісти або лягти у зручному положенні та розслабитися. Годування може тривати достатньо тривалий час (30 хв. та більше), тому слід упевнитися, щомати сидить зручно та може тримати дитину в такій позі достатньо довго. Слід давати дитині всю молочну залозу, а не тільки сосок. Не можна затискати пальцями сосок чи ареолу і намагатися заштовхнути сосок дитині до рота. Мати може доторкнутись соском до вишньої губи дитини та зачекати поки вона широко розкриє рот и виявить готовність, потім швидко прикладає новонародженого до грудей.

Ключові моменти правильного положення дитини біля груді:

- голова і тулуб дитини знаходяться на одній лінії.

- обличчя дитини звернене до груді матері, носик дитини - навпроти соска.

- тільце дитини пригорнуте до тіла матері (живіт до живота).

- мати повинна притримувати все тільце дитини знизу.

Ознаки правильного прикладання дитини до груді матері:

- підборіддя дитини торкається груді матері;

- ротик дитини широко розкритий;

- нижня губа вивернута;

- щічки округлені або розтікаються на груді матері;

- більшу частину ареоли не видно (в основному її нижню частину);

- мати не відчуває біль, навіть при тривалому смоктанні;

- чути, як дитина ковтає молоко.

Перед початком грудного годування необхідно оцінити:

- здатність дитини до ссання;

- якість ссання (чи кашляє і захлинається дитина під час годування);

- наявність зригувань або блювання під час годування або після нього: дитина може кашляти і захлинатися із-за зниженого м’язового тонусу, а зригування можливі через наявність гастроезофагального рефлюксу і схильность до заковтування повітря при смоктанні, тому матері і персоналу необхідно ретельно стежити за цими ознаками під час і після годування.

У разі, коли дитина кашляє або зригує під час годування, пропонують матері годувати деякий час у вертикальній позиції: матір підтримує грудну залозу і підборіддя дитини рукою, задня стінка шиї і горло дитини повинні знаходитись вище соска.

Годування дитини з малою масою тіла при народженні може продовжуватись довше, ніж доношеної і мати наступний вигляд: швидке смоктання→ уповільнення темпу → ковтання → відпочинок → повторення циклу. Для впровадження ефективного грудного вигодовування новонароджених з малою масою тіла необхідно як можна раніше розпочати виходжування дитини за методом „мами-кенгуру”

Використання двох молочних залоз при одному годуванні може призвести до того, що дитина не отримає «заднього» молока, яке найбільш цінне енергетично. Тому заміна молочної залози рекомендується кожні 3 години.

Грудне вигодовування буде успішним, якщо:

- мати почувається добре;

- дитина правильно прикладена до груді, що дозволяє їй ефективно смоктати;

- дитина смокче так часто і так довго, як того бажає;

- оточуюча обстановка сприяє грудному вигодовуванню.