Методика раннього викладання дитини на живіт матері, контакту

«Шкіра до шкіри»

Проводиться всім здоровим доношеним новонародженим і недоношеним новонародженим та з малою масою тіла з гестаційним віком більше 32 тижні за умови задовільного стану дитини.

Протипоказаннями до проведення методики є важкий стан матері (оперативні втручання, акушерські ускладнення, важкі соматичні захворювання), тяжкий стан новонародженого, який вимагає проведення реанімаційних заходів, новонароджений з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні, гестаційний вік до 32 тижнів.

Необхідне обладнання: тепле освітлене приміщення, дві підігріті пелюшки, підігріті шапочка й шкарпетки, чисті повзуни, сорочечка, рукавички, ковдра, гумові рукавички, годинник, стерильні затискачі, ножиці та одноразові клеми.

Методика проведення:

Акушеркою, відразу після народження, дитина приймається у підігріту чисту пелюшку, викладається на живіт матері (перший контакт «шкіра до шкіри») та обсушується пелюшкою. Лікар-неонатолог, акушер-гінеколог або акушерка здійснює первинну оцінку стану дитини (гестаційний вік, чистота навколоплідних вод, дитина кричить або дихає, задовільний м’язів тонус, відсутність вад розвитку / ознак пологової травми), і, якщо дитина не потребує реанімаційної допомоги, акушерка закінчує обсушувати дитини, одягає новонародженому підігріті чисті шапочку та шкарпетки, накриває сухою, чистою, підігрітою пелюшкою та ковдрою.

Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину[1], за умови задовільного стану дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого) перекладає дитину з живота на груди матері. Лікар-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог під час контакту «шкіра до шкіри» оцінює стан новонародженого за скороченою схемою, при умові активності та крику новонародженого ЧСС є не меншою, ніж 100 уд/хв., та інформує матір про стан дитини. Акушерка здійснює медичне спостереження за станом новонародженого протягом перебування дитини у пологовій залі. При порушенні стану новонародженого інформує про це лікаря-педіатра-неонатолога, а за його відсутності лікаря-акушера-гінеколога.

За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері, надає матері інформацію щодо правил прикладання дитини до грудей.

Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Ф097/о).

Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка, після обробки рук, проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції застосування.

Контакт "шкіра до шкіри" проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини. Після завершення контакту “шкіра до шкіри” акушерка, перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування.

Лікар-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, перед переведенням дитини та матері в палату спільного перебування здійснює первинний лікарський огляд новонародженого за схемою і записує дані огляду в карту розвитку новонародженого.

Акушерка (медична сестра) одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг. Дитина, разом з матір'ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.