Форми навчання інформатики

У загальній дидактиці прийнято розрізняти конкретні форми навчання учнів за такими ознаками:

1. кількість учасників спільної діяльності — індивідуальна, групова, фронтальна, колективна, парна робота (остання характерна і для інформатики);

2. роль учасників навчального процесу (хто управляє — вчитель або учень).

На вибір організаційних форм впливає і зміст навчання, база знань учнів і вчителя, досвід діяльності та ін.

за кількістю учасників спільної діяльності розрізняють:

- індивідуальну,

- групову,

- фронтальну,

- колективну,

- парну роботу.

Індивідуальна форма навчання - взаємодія вчителя з одним учнем (репетиторство, тьюторство, консультації та ін.).

У групових формах навчання учні працюють в групах, які складаються задля певної мети.

Фронтальне навчання - робота вчителя з цілим класом в єдиному темпі й із спільними задачами.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні класу розглядаються як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії.

У парному навчанні основна взаємодія відбувається між двома учнями, які можуть обговорювати задачу, здійснювати взаємонавчання або взаємоконтроль.

Аналіз характеру діяльності людей, зайнятих в інформаційній „індустрії”, свідчить, що провідною тут є групова форма діяльності. Тому необхідно формувати навички роботи в малих групах, чому сприяє застосовування таких форм роботи як семінари, навчальні дискусії, колективно-розподільчі форми роботи з навчальним матеріалом, групова проектна діяльність. Методично обґрунтоване поєднання групових та індивідуальних форм організації навчальної роботи школярів при провідній ролі групових форм роботи та інтерактивних методик дає можливість забезпечити краще засвоєння матеріалу, розвиток самостійності та активності учнів.

Елементи методичної системи навчання інформатики знаходяться у специфічних відносинах, далеких від ієрархічного упорядкування згори вниз:

цілі навчання — очікувані результати — зміст — методи — організаційні форми — засоби.

При формулюванні цілей необхідно якомога детальніше описати необхідні результати навчання, виділивши системи понять, умінь, приписавши кожному компоненту вагову характеристику, що відображає його важливість на даному етапі навчання, а також розробити систему тестів для ефективного контролю управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на всіх етапах навчання. Таким чином, рівень сформованості системи понять є одним із основних критеріїв досягнення цілей.