Т.Шевченко – основоположник сучасного типу української літературної мови

 

Контрольні питання

1. Синтетичний характер мовної спадщини Тараса Шевченка:

а) подолання діалектної обмеженості;

б) всеосяжність використання багатств народного мовлення;

в) трансформація фольклорних елементів;

г) історизми в мові творів Шевченка;

ґ) використання надбань староукраїнської літературної мови;

д) відображення у творчості Кобзаря народної лексики й фразеології, на відміну від мови його попередників (лексика гніву й соціально-визвольної боротьби, духовного світу народу);

е) творче застосування старослов’янізмів, лексики і фразеології інших мов;

є) синонімічне багатство мови Шевченка.

2. Поєднання реалістичної й романтичної мовних партій. Т.Шевченко про силу слова.

3. Мовностилістичний аналіз творів Т.Шевченка, що вивчаються в школі (на вибір студента).

Перелік рекомендованих творів: „Катерина”, „Думи мої...”, „Кавказ”, „Сон”, „Гайдамаки”, „Великий льох”, „Невільник”, „Варнак”, „Неофіти”, „Царі”, „Марія”.

 

Література

1. Блик О.П. Історія української літературної мови. Практичні заняття. – К., 1987. – С. 155-164.

2. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., 1994.

3. Огієнко II. Історія української літературної мови. – К., 1995. – С. 140-147.

4. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 170-220.

5. Тараса Шевченко і європейська культура. – Черкаси, 2001.

6. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

 

 

Заняття 6

Проблеми розвитку української літературної мови та науки про мову в ІІ половині ХІХ – на початку ХХ ст.

 

Контрольні питання

1. Журнал „Основа”, діяльність П.Куліша.

2. Громади. Діяльність П.Чубинського, М.Драгоманова та ін.

3. Дискусії з мовознавчих питань в Західній Україні. Москвофіли і народовці. Лінія І.Франка і М.Грушевського в питаннях розвитку літературної мови.

4. І.Нечуй-Левицький у літературній творчості й мовознавчих дискусіях.

5. Розвиток жанрів і стилів української літературної мови в XIX – на поч. XX ст.

6. Роль Галичини в становленні уніфікованої української літературної мови.

 

Література

1. Огієнко I.І. Історія української літературної мови. – К., 1995.

2. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971.

3. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 221-289.

4. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

5. Франко З. Боротьба за українську мову в дожовтневий період // Мовознавство. – 1990. – № 6. – С. 1-17.

 

Заняття 7

Розвиток української літературної мови

Після 1917 р. й до сьогодення

 

1. Розвиток української літературної мови в УНР.

2. „Українізація” в 20-х роках, її наслідки. Припинення її за наказом Сталіна.

3. Правопис 1928 р. Його компромісний характер.

4. Правописи 1946, 1960, 1990, 1993 років.

5. Сучасні проблеми в розвитку української літературної мови. Новий проект українського правопису.

6. Закон про мови та Конституція як відображення мовної політики в Україні.

 

Література

1. Зеленько А.С. Українська енциклопедія юного філолога (мовознавця). – Луганськ, 2000. – С. 35-40.

2. Конституція України. – К., 1996.

3. Огієнко І.I. Історія української літературної мови. – К., 1995.

4. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 290-378.

5. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.

6. Український правопис. – К., 1993. – С. 3-6.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ