Хронічний гастрит, гастродуоденіт

Хронічний гастрит, гастродуоденіт (ХГ, ХГД) – це захворювання з рецидивуючим перебігом, що характеризується довготривалим вогнищем або дифузним запальним процесом у слизовій оболонці шлунка, дванадцятипалої кишки з поступовим розвитком її атрофії.

Етіологія.

ХГ, ХГД – поліетіологічне захворювання в першу чергу мають значення спадково-конституційна схильність до захворювання органів травлення, інфікованість Helicobacter pylori (Hp), вікова невідповідність і порушення режиму та якості харчування; хімічний, частіше медикаментозний вплив на слизову оболонку, фізичне та психоемоційне перевантаження дитини, наявність діатезів, харчової алергії, хронічних вогнищ інфекції, інвазованість глистами та найпростішими.

Патогенез.

Хронічний гастрит та гастродуоденіт розвивається внаслідок довготривалого впливу подразнюючих факторів на слизову оболонку, через що порушується регенерація покривного епітелію, з’являються клітини з ознаками дистрофії. Спостерігаються зміни в глибоких сполучнотканинних шарах стінки шлунка. На початку захворювання залози шлунку функціонують нормально, але в подальшому на тлі порушення регенерації та збільшення дистрофії в епітелії, змін ультра структури обкладоких та головних клітин залоз шлунку виникають секреторні розлади, властиві різним типам хронічного гастриту, спостерігаються гіперемія, набухання та набряк слизової оболонки.

За механізмом розвитку ХГ розрізняють: гастрит А – аутоімунний, ендогенний, пов'язаний з формуванням ауто антитіл до обкладових клітин шлунка та іноді – до внутрішнього фактору Кебла, тоді розвивається перніціозна анемія; гастрит В – бактеріальний, екзогенно-інфекційний – зустрічається найчастіше та асоційований з Helicobacter pylori; гастрит С – хімічний, реактивний, пов'язаний зі впливом частіше медикаментів, або шлункового соку при дуоденогастральному рефлексі.

 

Класифікація хронічного гастриту, дуоденіту, гастродуоденіту у дітей

(7 конгрес педіатрів країн СНД, 2001р.).

За походженням	Етіологічні фактори	Топографія	Ендоскопічно	Характер кислотної продукції	Період захворювання
А. Первинний	1. Helicobacter pylori 2.Інші бактерії віруси, грибки. 3.Хімічний (рефлекс-езофагіт). 4. Медикаментозний	1.Гастрит: астральний фундальний пангастрит   2. Дуоденіт 3. Гастродоуденіт	Еритематозний Нодулярний З ерозіями Геморагічний З атрофіями змішаний	Підвищена Незмінена Знижена	Загострення Неповна клінічна ремісія Повна клінічна ремісія
Б. Вторинний	1. Алергія 2. Хвороба Крона 3. Целіакія 4.При системних захворюваннях

 

Клінічна картина

Клінічна картина ХГ та ХГД залежить від локалізації та поширеності процесу, але ступінь морфологічних змін та клінічних симптомів не завжди співпадає: приблизно в 40% випадків ХГД має латентний перебіг. За клінічними ознаками астральний та фундальний гастрит дещо відрізняються один від одного.

Антродуоденіт за клінічними, функціональними та морфологічними змінами нагадує виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і як, правило, асоційований з Helicobacter pylori:

- переважає больовий синдром: болі виникають натще або через 1,5- 2 години після їжі, іноді вночі, зменшуються або зникають після прийому їди; пальпація болюча в епігастральній або пілородуоденальній зоні;

- диспепсичний синдром характеризується печією, кислою відрижкою, іноді блювотою, що покращує стан дитини; апетит частіше не змішаний, спостерігається схильність до закрепів;

- секреторна функція шлунку не змінена або підвищена; при ендоскопії спостерігаються запально-дистрофічні зміни в астральному відділі шлунка та цибулині дванадцятипалої кишки;

Фундальний гастрит буває аутоімунним або асоційованим з Нр при його довготривалому перебігу:

- переважає диспепсичний синдром: апетит знижений та вибірковий, спостерігається змінений неприємний смак в роті, нудота, відрижка повітрям, спостерігаються не стійкі випорожнення;

- болі виникають або збільшуються після їжі; особливо після переїдання, використання жирної їжі, супроводжуються відчуттям важкості, переповнення в епігастральній ділянці та навколо пупка;

- секреторна функція шлунка збережена або дещо знижена, при ендоскопії спостерігається запалення фундального відділу і тіла шлунка, гістологічно спостерігаються атрофічні зміни слизової оболонки.