Лібералізація руху прав ІВ в угоді про trip’s

У сучасних міжнародних комерційних відносинах переважна більшість товарів і послуг мають однією зі своїх складових об’єкти інтелектуальної влас­ності. Як зазначають Д. Карро і П.Жуайяр, зростання міжнародного руху прав ІВ відбувається на трьох рівнях: близько 1% складає безпосередня торгівля правами ІВ, другий рівень – це зростання доданої вартості товарів і послуг за рахунок долі в них прав ІВ (в середньому до 20%), зрештою від 50% у 1985 році до 100% з 1995 року збільшилася на ринку частка товарів і послуг, що мають ті чи інші елементи ІВ при їх початковому виготовленні.

Значну частку у світовій торгівлі (близько 5%) складає і контрафактна продукція, де неконтрольовано використовуються не оплачені права ІВ, які захищені і строки захисту яких не спливли.

Цим і обумовлене прийняття у складі Маракеського пакету спеціальної угоди з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (TraderelatedIntellectualPropertyRight’s, TRIP’s), яка надає системної єдності міжнародно-правовим нормам і механізмам регулювання прав ІВ, що отримали розвиток з кінця ХІХ ст. TRIP’s є першим договором, спрямованим на лібералізацію всіх аспектів комерційного обігу прав інтелектуальної власності.

Структура TRIP’s

Преамбула

Частина I. Загальні положення та основні принципи (ст. 1-8)

Частина II. Стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності

Розділ 1: Авторське право та суміжні права (ст. 9-14)

Розділ 2: Товарні знаки (статті 15-21)

Розділ 3: Географічні зазначення (22-24)

Розділ 4: Промислові зразки (25-26)

Розділ 5: Патенти (27-34)

Розділ 6: Компонування (топографії) інтегральних мікросхем (35-38)

Розділ 7: Захист нерозголошуваної інформації (39)

Розділ 8: Контроль за практикою антиконкурентних дій у договірних ліцензіях (40)

Частина III. Захист прав інтелектуальної власності

Розділ 1: Загальні зобов'язання (41)

Розділ 2: Цивільно-правові та адміністративні процедури і засоби правового захисту (42-49)

Розділ 3: Тимчасові заходи (50)

Розділ 4: Спеціальні вимоги щодо заходів на кордоні (51-60)

Розділ 5: Кримінальні процедури (61)

Частина IV. Набуття та підтримання чинності прав інтелектуальної власності та відповідні процедури interpartes (статті 62)

Частина V. Запобігання та врегулювання суперечок (статті 63-64)

Частина VI. Домовленості на перехідний період (статті 65-67)

Частина VII. Інституційні домовленості: заключні положення (68-73)

 

В преамбулі визначено основні мотиви угоди:

Члени, бажаючи зменшити викривлення і перешкоди в міжнародній торгівлі та беручи до уваги необхідність сприяти ефективній і належній охороні прав ІВ, а також з метою гарантування того, що заходи та процедури, спрямовані на забезпечення права інтелектуальної власності, самі не стануть бар'єрами для законної торгівлі;

визнаючи з цією метою необхідність нових норм та правил щодо:

(a) можливості застосування основних принципів ГАТТ 1994 (981_003) та міжнародних угод або конвенцій з ІВ, які мають відношення до цієї Угоди;

(b) забезпечення адекватними стандартами та принципами, що стосуються можливості надання, сфери дії і використання пов'язаних із торгівлею прав ІВ;

(c) забезпечення ефективними та відповідними примусовими засобами захисту пов'язаних із торгівлею прав ІВ з урахуванням розбіжностей національних законодавчих систем;

(d) забезпечення ефективними і швидкими процедурами для багатостороннього запобігання та врегулювання суперечок між урядами;

(e) заходів на перехідний період, спрямованих на якнайбільш повну участь у кінцевих результатах переговорів;

визнаючи необхідність багатосторонньої системи принципів, норм та правил міжнародної торгівлі сфальсифікованими товарами;

визнаючи, що права ІВ власності є приватними правами;

визнаючи основні цілі державної політики, що лежать в основі національних систем охорони ІВ, включаючи цілі, пов'язані з розвитком та технологіями;

визнаючи також специфічні потреби найменш розвинених країн-Членів у максимально гнучкому підході при впровадженні законів у національному законодавстві та з метою надання їм можливості створити міцну і життєздатну технологічну базу;

підкреслюючи важливість зменшення напруги шляхом досягнення жорстких зобов'язань у врегулюванні суперечок у питаннях з торговельних аспектів ІВ через багатосторонні процедури;

прагнучи встановити на основі взаємної підтримки відносини між СОТ та ВОІВ, а також з іншими відповідними міжнародними організаціями,

домовляються про наступне:

Частина I. Загальні положення та основні принципи (ст. 1-8)

В статті 1 «Характер та сфера дії зобов'язань» зазначено, що Члени можуть, але не зобов'язані передбачати у своєму законодавстві більш високий рівень охорони, ніж цього вимагає Угода, за умови, що така охорона не порушує її положень. Члени є вільними у визначенні методу впровадження положень цієї Угоди у межах їх власної законодавчої системи та практики.

Співвідношення TRIP’s з чинними міжнародними угодами.

TRIP’s передбачає застосування і принципів ГАТТ-94 і норм чинних міжнародних угод з захисту ІВ, узгоджуючи при цьому їх розбіжності через механізми співробітництва з СОТ. В Частині І TRIP’s посилається на: Паризьку конвенцію з захисту промислової власності (в ред. 1967 року); Бернську конвенцію в ред. 1971 року; Римську конвенцію про охорону прав артистів-виконавців, виробників фонограм і трансляційних організацій 1961 року та Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем 1989 року (п.3 ст. 1 (3)). Відповідно до ст. 2 «Конвенції з інтелектуальної власності», Члени повинні дотримуватися положень Паризької, Бернської, Римської конвенції і Договору з ІВ щодо інтегральних мікросхем.TRIP’s встановлює принцип, що він ніяким чином не звільняє держави члени інших конвенцій з ПІВ від їх зобов’язань, а держави-члени СОТ, які не є членами зазначених угод, мають дотримуватися змістовної частини, принаймні Паризької і Бернсокої конвенцій.

До принципів, визначених в частині І угоди відносяться:

1. Держави можуть змінювати загальний режим лише в бік покращення захисту

2. Держави можуть зберігати свій публічний порядок, застосовуючи обмежувальні заходи, проте ці обмеження мають відповідати вимогам TRIP’s.

3. Надання національного режиму

4. Надання режиму найбільш сприятливої нації (в TRIP’s, на відміну від загального підходу в СОТ має обумовлений характер: надається на основі взаємності)

Охоплені напрямки захисту ПІВ

Розділи 1-7 Частини ІІ Угоди охоплюють: авторське право та суміжні права (включаючи комп’ютерні програми); товарні знаки;географічні зазначення;промислові зразки;патенти;компонування (топографії) інтегральних мікросхем;захист нерозголошуваної інформації.Крім того, розділ 8 Частини ІІ присвячено контролю за практикою антиконкурентних дій у договірних ліцензіях.

Рівні захиступрав ІВ

В TRIP’s підкреслюється, що права ІВ є сферою приватного права. Це означає, що зусилля з захисту ПІВ держава здійснює лише на основі волевиявлення особи, яка може претендувати на такий захист. Проте як зазначають Д. Карро і П. Жуайяр, суб’єктами, які мають виконувати правила СОТ (в даному випадку вимоги TRIP’s), є держави, які взяли зобов’язання видавати відповідне законодавство і створювати відповідні інституції для реалізації домовленостей зTRIP’s. Бенефіціаріями ж цих міжнародних стандартів, встановленихв TRIP’s є особи, що походять з держав-членів. При цьому TRIP’s стає частиною «юридичного надбання», яке приватні особи можуть використати при розгляді спорів з прав ІВ в національних судах.Це хоч і не пряма дія норм МП в національному законодавстві, але це – міжнародні стандарти, які реалізуються в національному праві, оскільки суддя відхилить будь-яку національну норму, якщо вона суперечитиме міжнародній нормі TRIP’s, яка регулює відповідне питання.

Таким чином вTRIP’s, як і в багатьох інших угодах Маракеського пакету, замість того, щоб покласти виконання норм TRIP’s виключно на держави, використовується ініціатива приватних осіб, які знаючи TRIP’s і через суди захищаючи свої права, активізують практичну реалізацію положень TRIP’s, через судові рішення, в національні правові системи і правосвідомість суддів та господарюючих суб’єктів.

TRIP’s утворює дворівневу систему захисту ПІВ перший рівень загальний, захищений основними принципами TRIP’s.

Другий – спеціальний по кожному з семи видів ПІВ, визначених в TRIP’s і засобами, які передбачають адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність порушників.