Ревізійні версії як засіб пізнання об'єктивної істини в ревізії

Ревізійна версія - самостійний, спеціальний прийом вивчення операцій, що застосовуються ревізором для пізнання та обґрунтування об'єктивної істини. Сутність ревізійної версії розкривається через її зміст - конструювання та перевірки ревізором (при чіткому дотриманні наданих йому прав) пропозицій щодо форми зв'язку сторін операції, що досліджуються.

Правильне та цілеспрямоване використання мислення у формі ревізійних версій призводить до швидкого, повного та об'єктивного дослідження операцій.

Ревізійна версія - це логічно обґрунтоване ревізорське припущення про зовнішні та внутрішні зв'язки в операції, що вивчається, про характер та сутність взаємовідносин між ними.

Ревізору практично ніколи не відомий факт порушення (розкрадання). Він, оглядаючи документи, облікові регістри, вивчаючи операції на підставі спеціальних знань натрапляє на події, що викликають у нього сумніви. Це і є припущення (версія), що тут здійснене порушення (розкрадання). Склавши на підставі огляду документу першу пробну версію, ревізор складає наступні, послідовна перевірка яких підтверджує або заперечує початкову. Таким чином, перевірка будь-якої сумнівної операції в ревізії - це і є припущення, тобто перша версія про будь-яке порушення (розкрадання), яка вимагає ретельного формулювання, обґрунтування та можливості перевірки.

Головне завдання ревізора - вміти скласти початкову версію. Вона, як правило, виникає миттєво і пов'язана з отриманням первинної інформації про події в ході огляду документів та аналізу змісту операцій на підставі ревізійного досвіду, теоретичної підготовки, знань правил обліку, організації фінансів, технології виробництва, т.д.

Не має спеціальних "ревізійних способів" побудови версій при вивченні операцій. Умовиводи ревізора будуються не на підставі спеціальної методики, а на підставі діалектичного мислення, включаючи і правила формальної логіки.

Науковість версії полягає в тому, щоб вона не залишилася назавжди припущенням, а була доведена або відхилена самим ревізором. Побудова наукових версій передбачає, щоб:

версія не містила "глухих кутів", вийти з яких не можливо ревізійним шляхом;

у версії не було неможливих суджень;

версія не мала безлічі обмежень та припущень;

версія підлягала перевірці за допомогою наявних засобів та дозволених ревізору способів;

ревізор міг застосувати такі засоби, які б дали можливість простежити, виміряти, диференціювати зв'язки, які містяться у версії, в операції та припущення.

Процес побудови версій складається з наступних стадій пізнавального процесу:

Ø загальне ознайомлення з об'єктом пізнання;

Ø ознайомлення з джерелами його документального відображення;

Ø визначення взаємного зв'язку даного об'єкту з іншими.

Будь-яка версія, сформульована в ході ревізії, підлягає перевірці.

Версії є підставою для складання (конструювання) плану, вибору способів та прийомів перевірки. Рекомендується планувати розбір версій, визначати в плані питання, які підлягають вивченню, а потім вибирати найбільш ефективні способи їх перевірки.

Перевірити версію - означає перевірити всі її можливі логічні наслідки. Коли всі наслідки підтверджені документально, версія вважається перевіреною та доведеною. Якщо ж один із наслідків не підтверджується, цей факт не слід вважати підставою для спростування висунутої версії. Непідтвердження одного із наслідків може мати такі причини:

Ø початкове припущення ревізора неправильне, тобто не відповідає реальній дійсності;

Ø неправильно виведені наслідки із версії;

Ø помилково інтерпретовані (передані, зрозумілі) дані, допущені логічні помилки в роботі над версією;

Ø в основу ревізії покладені не порівнювані або документально не зафіксовані дані.

Зіткнувшись з таким фактом, ревізор повинен перевірити змістовність істини, тобто відповідність своїх думок реальній дійсності, а також перевірити формальну правильність версії, тобто її необхідність та логічну несуперечність.

Пропозиції, які містяться у версії, носять ймовірний характер. Але сама їх ймовірність повинна бути реальною, тобто повинна існувати можливість обґрунтування ймовірності висунутого припущення. Якщо припущення в ході вивчення операції підтверджується, то відбувається перетворення ймовірного знання в достовірне.

Без знання логічних правил і законів не можна будувати правильні висновки про можливий взаємозв'язок фактів, не можна впевнено застосувати ревізійні версії.

Типова схема перевірки версії наступна:

варіант версії → перевірка відповідними способами → відбір за результатами → висновок.

При побудові та перевірці версій ревізор має справу з певною системою суджень, понять та висновків, зустрічається з аналогією, застосовує аналіз та синтез, індукцію та дедукцію. Таким чином, мислення у формі ревізійної версії є єдністю пізнавальної, логічної та психологічної сторін цього процесу.