double arrow

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ АВТОМОБІЛІВ

Зберігання автомобілів – це утримання їх у технічно справному стані на території АТП у між змінний період та на час вилучення із сфери експлуатації.

Виділяють короткочасне та тривале (консервація) зберігання автомобілів.

Типовим і характерним для даного АТП є короткочасне зберігання автомобілів у міжзмінний час, мета якого – зберегти справність та працездатність автомобілів, не допустити руйнування їх деталей.

Узагалі найбільш поширені два способи зберігання автомобілів: у закритих приміщеннях (опалювальних та неопалювальних) та на відкритих майданчиках (з підігрівом, без підігріву), у т.ч. під навісами. Безумовно, зберігання автомобілів у опалювальних приміщеннях у холодну пору року, на відміну від неопалювальних, повністю захищає їх від будь-яких дій (холоду, снігу, дощу, вітру, пилу, сонячної радіації), але не кожне АТП по різним причинам не може забезпечити саме таке зберігання.

Автобуси РАФ-2203-01 даного АТП у кількості 210 шт. здійснюють пасажирські перевезення в міжобласному напрямі, тому раціонально обрати відкритий спосіб зберігання. В зимній період середні температури мають позначку -8 -10 °С. В умовах низьких температур затрудняється пуск двигуна, знижується надійність і довговічність автомобіля, падає ємність акумуляторної батареї, згущується мастило в картері двигуна та трансмісії, збільшуються витрати палива. Тому, в зимній період року використовуються спеціальні способи та засоби, що полегшують пуск двигуна. Так, при короткотривалих стоянках тепло двигуна зберігають за допомогою дерматинових битих ватою чохлів, що зберігають тепло.




Для підігріву автомобіля використовується гаряча вода, пар, інфрачервоні промені тощо.

Для підігріву автомобіля гарячою водою створюється система підігріву . Гаряча вода при температурі 80-90 °С вводиться через горловину радіатора, а потім через нижні патрубки системи охолодження повертається в бак. Таким чином створюється циркуляція води по замкнутому колу. Збитковий тиск в системі охолодження не повинен перевищувати 30-35 кПа. Основними недоліками такого способу розігрівання є: підвищена вартість обладнання майданчиків для розігріву двигуна; необхідність побудови другого (повертаючого) трубопроводу; інтенсивне накопичення накипу в системі охолодження двигунів та в самій котельні; втрати води та обледеніння території зберігання.



Більш поширений і досконалий розігрів та підігрів паром, особливо без повернення конденсату.

Спочатку пар пропускається в незаповнену водою систему охолодження через спеціальний штуцер з кранами в блоці циліндрів при відкритій пробці наливного патрубка радіатора, потім заливають в систему воду і після підігріву двигуна до потрібної температури подача пару припиняється.

Саме широке розповсюдження в автотранспортних підприємствах отримав метод підігріву та розігрівання двигунів гарячим повітрям

Нагрівання теплообмінника калорифера здійснюється гарячою водою від котельні або теплоцентралі. Також можуть бути використані електрокалорифери. Гаряче повітря подається до стоянок, оснащених на виході патрубками із подвійного брезенту з теплозберігаючою прокладкою. Через ці патрубки повітря може подаватися до будь-якого агрегату та вузла.

Після розглянутого, для даного АТП найоптимальнішим вибором є обладнання ділянки системою підігріву, необхідною для легшого пуску двигунів у холодний період. Вона функціонує за рахунок того, що по трубах циркулює вода температурою 60-900С.

Це допоможе налагодити систематичність та злагодженість дії маршрутів АТП, уникнути зривів рейсів, забезпечити раціональне використання рухомого складу, що позитивно вплине на діяльність самого АТП та призведе безпосередньо до задоволення уподобань пасажирів.

 

 






Сейчас читают про: