Основні положення
Проектування й будівництво будівель і споруд, а також проектування та виготовлення будівельних конструкцій, деталей і виробів для них мають відповідати основним характеристикам точності та основним положенням щодо призначення, технологічного забезпечення, контролю й оцінки точності геометричних параметрів, які забезпечують функціональні вимоги до будівель, споруд та їхніх окремих елементів на всіх етапах будівельного проектування і виробництва.
Основні положення викладено в двох системах стандартів: Системі проектної документації для будівництва (СПДБ) і Системі забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві (CЗТГПБ).
Згідно з цими системами в стандартах, що розробляються і переглядаються та інших нормативно-технічних документах на окремі елементи й конструкції будівель і споруд у робочих кресленнях і технологічній документації встановлюються вимоги щодо точності конструкцій, їхніх елементів і виконання робіт, а також методи і засоби технологічного забезпечення й контролю точності.
|
|
Як відомо з практики будівництва, відхилення в розмірах збірних елементів, великі похибки при розробці осей будівель і монтажних роботах призводять до поганого припасування деталей, що особливо неприпустимо при будівництві багатоповерхових будинків (9 поверхів і більше).
Терміни і визначення
Розглянемо коротко терміни і визначення основних понять, які широко застосовуються в будівельній практиці.
Збірність конструкцій — властивість незалежно виготовлених елементів, яка забезпечує можливість складання з них конструкцій будівель і споруд з точністю їхніх геометричних параметрів, що відповідає експлуатаційним вимогам до конструкцій. Кількісною характеристикою збірності є рівень збірності, який оцінюють часткою складальних робіт, що виконуються без додаткових операцій вибору, припасування або регулювання параметрів елементів.
Повна збірність — збірність, рівень якої становить або перевищує 99,73 %, що дорівнює допуску Т = 0,9973; неповна збірність — збірність, рівень якої нижчий за 99,73 %.
Взаємозамінність елементів у системі забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві — можливість заміни незалежно виготовлених однотипних елементів один одним без додаткової обробки при заданому рівні збірності конструкцій. Взаємозамінність елементів досягається дотриманням єдиних вимог щодо точності їхніх геометричних параметрів.
Точність геометричного параметра — ступінь наближення його дійсного значення до номінального. Геометричний параметр — лінійна або кутова величина, розмір — числове значення лінійної величини у вибраних одиницях.
|
|
Номінальне значення геометричного параметра (номінальний розмір для лінійної величини) — це його значення, що задається в проекті і є початком відліку відхилень.
Дійсне значення геометричного параметра (дійсний розмір) — його значення, встановлене внаслідок вимірювання із заданою точністю.
Граничні значення геометричного параметра (граничні розміри) — значення геометричного параметра, між якими повинні знаходитися його дійсні значення із заданою ймовірністю.
Допуск — абсолютне значення різниці граничних значень геометричного параметра.
Поле допуску — сукупність значень геометричного параметра, обмежена його граничними значеннями.
Дійсне відхилення геометричного параметра (дійсне відхилення розміру) — алгебраїчна різниця між дійсним і номінальним значеннями геометричного параметра.
Верхнє граничне відхилення геометричного параметра (верхнє граничне відхилення розміру) — алгебраїчна різниця між найбільшим граничним і номінальним значеннями геометричного параметра.
Нижнє граничне відхилення геометричного параметра (нижнє граничне відхилення розміру) — алгебраїчна різниця між найменшим граничним і номінальним значеннями геометричного параметра.
Відхилення середини поля допуску — алгебраїчна різниця між серединою поля допуску і номінальним значенням геометричного параметра.
Функціональний допуск — допуск геометричного параметра, що встановлює точність зібраної конструкції за умови забезпечення функціональних вимог, які ставляться до неї.
Технологічний допуск — допуск геометричного параметра, що встановлює точність виконання відповідного технологічного процесу або операції.
Клас точності — сукупність значень технологічних допусків, які залежать від номінальних значень геометричного параметра. Кожний клас точності містить кілька допусків, що відповідають однаковому ступеню точності для всіх номінальних значень даного геометричного параметра.
Технологічне граничне відхилення — граничне відхилення геометричного параметра, що встановлює точність виконання відповідного технологічного процесу або операції.
Умовна пряма (площина) — пряма (площина), яка береться за початок відліку відхилень і проходить через задані точки реального профілю (поверхні) або прилягає до реального профілю (поверхні).
Розрахункова схема — графічне зображення зв'язку між вихідними і складовими геометричними параметрами, в якому враховуються конструктивно-технологічні особливості будівель, споруд та їхніх елементів, в тому числі способи і послідовність виконання технологічних процесів і операцій.
Складовий параметр — параметр, який дістають безпосередньо при відповідному технологічному процесі або операції і який входить до розрахункової схеми.
Вихідний (результуючий) параметр — параметр, що входить до розрахункової схеми і залежить від кількох складових параметрів.
База — поверхня або вісь, відносно яких визначається положення інших поверхонь або осей.