Аналіз концептуальних вимог і інформаційних потреб

Вимоги користувачів до розроблювальної БД являють собою список запитів із вказівкою їхньої інтенсивності й обсягів даних. Ці відомості розроблювачі БД одержують у діалозі з її майбутніми користувачами. Також з’ясовуються вимоги до уведення, відновлення й коректування інформації. Вимоги користувачів уточнюються й доповнюються при аналізі наявних і перспективних завдань.

Виявлення інформаційних об’єктів і зв’язків між ними.

Друга фаза аналізу предметної області складається з вибору інформаційних об’єктів, завданні необхідних властивостей для кожного об’єкту, виявленні зв’язків між об’єктами, визначенні обмежень, що накладаються на інформаційні об’єкти, типи зв’язків між ними, характеристики інформаційних об’єктів.

Типи зв’язків. Всі інформаційні об’єкти предметної області зв’язані між собою.

Відповідності, відносини, що виникають між об’єктами предметної області називаються зв’язками. Різняться зв’язки декількох типів, для яких уведені наступні позначення:

а) один до одного (1: 1);

б) один до багатьох (1: М);

в) багато до багатьох (М: М).

Зв’язок один до одного припускає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає не більше одного екземпляра інформаційного об’єкта В і навпаки.

При зв’язку один до багатьох одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об’єкта В, але кожний екземпляр об’єкта В зв’язаний не більш ніж з 1 екземпляром об’єкта А.

Зв’язок багато до багатьох припускає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об’єкта В і навпаки.

Побудова концептуальної моделі предметної області й проектування концептуальної схеми БД.

Заключна фаза аналізу предметної області складається в проектуванні її інформаційної структури або концептуальної моделі.

Концептуальна модель включає описи об’єктів і їхніх взаємозв’язків, що представляють інтерес у розглянутій предметній області (ПО) і даних, що виявляються в результаті аналізу даних.

Концептуальна модель застосовується для структурування предметної області з урахуванням інформаційних інтересів користувачів системи. Вона дає можливість систематизувати інформаційний зміст предметної області, дозволяє як би “піднятися нагору” над ПО й побачити її окремі елементи. При цьому, рівень деталізації залежить від обраної моделі.

Концептуальна модель є поданням точки зору користувача на предметну область і не залежить ні від програмного забезпечення СУБД, ні від технічних рішень.

Концептуальна модель повинна бути стабільною. Можуть мінятися прикладні програми, що обробляють дані, може мінятися організація їхнього фізичного зберігання, концептуальна модель залишається незмінної або збільшується з метою включення додаткових даних.

Логічне проектування

Логічне проектування являє собою необхідний етап при створенні БД. Основним завданням логічного проектування є розробка логічної схеми, орієнтованої на обрану систему управління базами даних (СУБД). Етап логічного проектування на відміну від концептуального проектування повністю орієнтований на інструментальні засоби комп’ютера.

Процес логічного проектування складається з наступних етапів:

1 Вибір конкретної СУБД.

2 Відображення концептуальної схеми на логічну схему

3 Вибір ключів

4 Опис мови запитів

Одним з основних критеріїв вибору СУБД є оцінка того, наскільки ефективно внутрішня модель даних, підтримувана системою, здатна описати концептуальну схему. Існуючі СУБД діляться по типах моделей даних на реляційні, ієрархічні й мережні. СУБД, орієнтовані на персональні комп’ютери, як правило, підтримують реляційну модель даних. Переважна більшість сучасних СУБД – реляційні. Якщо обрано реляційну систему, то концептуальну схему БД треба відображати на реляційну.