Студопедия
МОТОСАФАРИ и МОТОТУРЫ АФРИКА !!!

Авиадвигателестроения Административное право Административное право Беларусии Алгебра Архитектура Безопасность жизнедеятельности Введение в профессию «психолог» Введение в экономику культуры Высшая математика Геология Геоморфология Гидрология и гидрометрии Гидросистемы и гидромашины История Украины Культурология Культурология Логика Маркетинг Машиностроение Медицинская психология Менеджмент Металлы и сварка Методы и средства измерений электрических величин Мировая экономика Начертательная геометрия Основы экономической теории Охрана труда Пожарная тактика Процессы и структуры мышления Профессиональная психология Психология Психология менеджмента Современные фундаментальные и прикладные исследования в приборостроении Социальная психология Социально-философская проблематика Социология Статистика Теоретические основы информатики Теория автоматического регулирования Теория вероятности Транспортное право Туроператор Уголовное право Уголовный процесс Управление современным производством Физика Физические явления Философия Холодильные установки Экология Экономика История экономики Основы экономики Экономика предприятия Экономическая история Экономическая теория Экономический анализ Развитие экономики ЕС Чрезвычайные ситуации ВКонтакте Одноклассники Мой Мир Фейсбук LiveJournal Instagram

Аналіз концептуальних вимог і інформаційних потреб.




Вимоги користувачів до розроблювальної БД являють собою список запитів із вказівкою їхньої інтенсивності й обсягів даних. Ці відомості розроблювачі БД одержують у діалозі з її майбутніми користувачами. Також з’ясовуються вимоги до уведення, відновлення й коректування інформації. Вимоги користувачів уточнюються й доповнюються при аналізі наявних і перспективних завдань.

Виявлення інформаційних об’єктів і зв’язків між ними.

Друга фаза аналізу предметної області складається з вибору інформаційних об’єктів, завданні необхідних властивостей для кожного об’єкту, виявленні зв’язків між об’єктами, визначенні обмежень, що накладаються на інформаційні об’єкти, типи зв’язків між ними, характеристики інформаційних об’єктів.

Типи зв’язків. Всі інформаційні об’єкти предметної області зв’язані між собою.

Відповідності, відносини, що виникають між об’єктами предметної області називаютьсязв’язками. Різняться зв’язки декількох типів, для яких уведені наступні позначення:

а) один до одного (1 : 1);

б) один до багатьох (1 : М);

в) багато до багатьох (М : М).

Зв’язок один до одногоприпускає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає не більше одного екземпляра інформаційного об’єкта В і навпаки.

При зв’язкуодин до багатьох одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об’єкта В, але кожний екземпляр об’єкта В зв’язаний не більш ніж з 1 екземпляром об’єкта А.

Зв’язокбагато до багатьох припускає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об’єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об’єкта В і навпаки.

Побудова концептуальної моделі предметної області й проектування концептуальної схеми БД.

Заключна фаза аналізу предметної області складається в проектуванні її інформаційної структури або концептуальної моделі.

Концептуальна модель включає описи об’єктів і їхніх взаємозв’язків, що представляють інтерес у розглянутій предметній області (ПО) і даних, що виявляються в результаті аналізу даних.

Концептуальна модель застосовується для структурування предметної області з урахуванням інформаційних інтересів користувачів системи. Вона дає можливість систематизувати інформаційний зміст предметної області, дозволяє як би “піднятися нагору” над ПО й побачити її окремі елементи. При цьому, рівень деталізації залежить від обраної моделі.

Концептуальна модель є поданням точки зору користувача на предметну область і не залежить ні від програмного забезпечення СУБД, ні від технічних рішень.

Концептуальна модель повинна бути стабільною. Можуть мінятися прикладні програми, що обробляють дані, може мінятися організація їхнього фізичного зберігання, концептуальна модель залишається незмінної або збільшується з метою включення додаткових даних.




Логічне проектування

Логічне проектування являє собою необхідний етап при створенні БД. Основним завданням логічного проектування є розробка логічної схеми, орієнтованої на обрану систему управління базами даних (СУБД). Етап логічного проектування на відміну від концептуального проектування повністю орієнтований на інструментальні засоби комп’ютера.

Процес логічного проектування складається з наступних етапів:

1 Вибір конкретної СУБД.

2 Відображення концептуальної схеми на логічну схему

3 Вибір ключів

4 Опис мови запитів

Одним з основних критеріїв вибору СУБД є оцінка того, наскільки ефективно внутрішня модель даних, підтримувана системою, здатна описати концептуальну схему. Існуючі СУБД діляться по типах моделей даних на реляційні, ієрархічні й мережні. СУБД, орієнтовані на персональні комп’ютери, як правило, підтримують реляційну модель даних. Переважна більшість сучасних СУБД – реляційні. Якщо обрано реляційну систему, то концептуальну схему БД треба відображати на реляційну.





Дата добавления: 2018-01-21; просмотров: 119; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных


Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Как то на паре, один преподаватель сказал, когда лекция заканчивалась - это был конец пары: "Что-то тут концом пахнет". 8829 - | 8358 - или читать все...

 

3.233.239.102 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.


Генерация страницы за: 0.002 сек.