Основні етапи дихання

Зовнішнє дихання – газообмін між атмосферним повітрям і кров’ю (забезпечується апаратом зовнішнього дихання)

1) газообмін між атмосферним і альвеолярним повітрям

2) газообмін між альвеолярним повітрям і кров’ю.

Внутрішнє дихання – газообмін між кров’ю та тканинами

1) газообмін між кров’ю і міжклітинною речовиною

2) газообмін між міжклітинною речовиною і клітинами.

Біомеханіка вдиху та видиху.

ВДИХ

скорочення дихальних м’язів

↓

↑ розмірів грудної клітки

↓

↓ тиску у плевральній порожнини

↓

↑ транспульмонального тиску

↓

розширення легень

↓

↓ в альвеолах

↓

рух атмосферного повітря в альвеоли

ВИДИХ

розслаблення м’язів вдиху

скорочення внутрішніх міжребрових м’язів

↓

опускання ребер, підняття діафрагми

↓

↓ об’єму грудної клітки

↓

↑ у плевральній порожнині

↓

↓ транспульмонального тиску

↓

↓ об’єму легень

↓

↑ тиску в альвеолах

↓

рух повітря із альвеол

Показники зовнішнього дихання та її оцінка.

Основні статистичні та динамічні показники зовнішнього дихання:

1. ДО – дихальний об’єм (300-700 мл).

2. РО вдиху – резервний об’єм вдиху (1,5-3л).

3. РО видиху – резервний об’єм видиху (1,0-1,5 л).

1. ДО – дихальний об’єм (300-700 мл).

2. РО вдиху – резервний об’єм вдиху (1,5-3л).

3. РО видиху – резервний об’єм видиху (1,0-1,5 л).

Роль еластичної тяги легень,тиску в плевральній порожнині та сурфактанта для здійснення акту дихання.

Еластична тяга легень є сумою трьох сил:
1) сила поверхневого натягу шару рідини (води), яка вистеляє альвеоли зсередини. Це основна сила, яка примушує альвеоли зменшувати свій розмір (а легені спадатися); вона складає 2/3 від всієї еластичної тяги легень.
2) сила напруження еластичних волокон, що входять до складу легеневої тканини.
3) тонус бронхіальної мускулатури – чим він вищий, тим вужчі дихальні шляхи і тим більший аеродинамічний опір, який дихальні шляхи надають руху повітря. При цьому еластична тяга легень збільшується.
Сурфактант – речовина фосфоліпідної природи, виконує функції ПАР декілька годин, після чого потребує заміни.

Транспорт вуглекислого газу кров’ю.

Транспорт газів кров’ю – забезпечується кров’ю і системою кровообігу.

Вуглекислий газ 48-51 об.% транспортується кров’ю у вигляді хімічних сполук бікарбонатів натрія в плазмі і бікарбонатів калію в еритроцитах.Він транспортується у вигляді солей вугільної кислоти, звязаний гемоглобіном, розчиненим у плазмі.

Транспорт кисню кров’ю.

Кисень транспортується у вигляді нестійкого хімічного звязку оксігемоглобіна Нb2 та розчиненим у плазмі. до тканин.