Про що слід пам’ятати педагогу-досліднику?

1. Виробіть внутрішню установку на поступове освоєння сходинок професійної майстерності, на своєрідний ріст у сфері експерименту?

2. Прагніть до усвідомленості (рефлексії) власних дій.

3. Послідовно освоюйте методологію дослідно-пошукової роботи.

4. Чітко визначте та обмежте мету наукової роботи. Необхідно вичленити чіткий та вузький напрямок роботи, поставити конкретну мету і послідовно йти до її досягнення.

5. Зосереджуйтеся лише на тій проблемі, якою займаєтеся, а всі інші „побічні” − використовуйте лише в тій мірі і на тому рівні, на якому вони описані в сучасній науковій літературі.

6. Попередньо ознайомтеся з літературою з проблеми дослідження.

7. Засвоюйте наукову термінологію і чітка будуйте термінологічний апарат свого дослідження.

8. Кожного дня описуйте результати в робочому щоденнику.

9. Оформляйте результат дослідження в письмовому вигляді − у формі наукового звіту, доповіді, реферату, статті, книги тощо.

Які труднощі потрібно подолати,
приступаючи до пошукової роботи?

1. Недостатня інформованість щодо організації та проведення пошукової діяльності.

2. Відсутність у системі освіти єдиного погляду на пошукову діяльність як на мету та результат формування професійної компетентності педагога.

3. Відсутність чітких критеріїв такої роботи.

4. Недостатня визначеність проблеми підготовки педагога-дослідника, формування його готовності до пошукової роботи в системі післядипломної педагогічної освіти.

5. Низький рівень наукового керівництва, науково-методичного забезпечення творчих пошуків.

6. Відсутність системи матеріального стимулювання пошукової діяльності як закладів освіти, так і окремих її учасників.

За яких соціально-педагогічних умов
формується готовність педагогів
до пошукової діяльності?

Соціально-педагогічні умови:

1) Наявність соціального замовлення на підготовку вчителів у моделі педагога-дослідника. 2) Підготовка вчителів до творчого пошуку як підсистема навчального процесу в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. 3) Формування готовності педагога до пошукової діяльності як підсистема формування загальної професійної готовності вчителя. 4) Удосконалення організаційного, науково-методичного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення педагогічної праці.

Педагогічні умови:

1) Підготовка педагогів до пошукової роботи як управлінський цикл діяльності методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. 2) Підготовка методистів до формування готовності педагогів до пошукової діяльності. 3) Єдність теоретичної та практичної підготовки вчителів до пошукової діяльності. 4) Формування професійно-ціннісного ставлення педагогів до пошукової діяльності.

За яких умов проводиться
педагогічне дослідження?

Мотиваційні:	ü сформована готовність працівників до дослідно-пошукової діяльності; ü високий професійно-кваліфікаційний рівень педагогів-дослідників; ü додаткове фінансування; ü виділення вільних від занять „методичних” днів; ü друкування авторських розробок; ü прикріплення учасників до аспірантури.
Кадрові:	ü підбір, підвищення кваліфікації, перепідготовка і формування готовності педагогічних працівників до дослідно-пошукової роботи.
Матеріально-технічні:	ü створення необхідної навчально-матеріальної бази; ü забезпечення експериментальної діяльності відповідною апаратурою, оргтехнікою, комп’ютерною технікою.
Науково-методичні:	ü забезпечення педагогів-дослідників навчальною документацією, підручниками, посібниками, іншими засобами навчання, методичними рекомендаціями щодо здійснення дослідно-пошукової діяльності.
Фінансові:	ü фінансування створення нової навчально-матеріальної бази; ü додаткова оплата праці педагогів-дослідників; ü оплата експертизи проектів сторонніми науковими організаціями.
Організаційні:	ü створення нових організаційних структур (кафедр, центрів, інших підрозділів); ü розподіл обов’язків між членами колективу; ü пошук та залучення до роботи наукових керівників, консультантів;
Нормативно-правові:	ü одержання ліцензій, дозволів на впровадження інновацій; ü забезпечення нормативними документами, діючими законами; ü створення документації внутрішнього користування (статут, правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки тощо).
Інформаційні:	ü наявність необхідної літератури, періодичних видань; ü банк даних про перспективний педагогічний досвід; ü бази та банки даних необхідної інформації; ü педагогічні програмні засоби тощо.

Які основні засади науково-дослідної роботи
в освітньому закладі?

Наука − сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність.

Наука розглядається в трьох аспектах:

1) як соціальний інститут;

2) як результат (наукові знання);

3) як процес (наукова діяльність).

Функції науки як системи наукових знань:

1) описова − збір і накопичення даних, фактів;

2) пізнавальна − вивчення, пізнання сутнісних сторін процесу навчання, виховання, спілкування, соціалізації;

3) пояснювальна − пояснення явищ і процесів, їх внутрішніх механізмів;

4) узагальнююча − формулювання законів і закономірностей, які систематизують і вбирають в себе різноманітні розрізнені явища і факти;

5) передбачувальна (прогностична) я наукові знання дозволяють наперед передбачити невідомі раніше нові процеси і явища;

6) нормативна − розробка стандартів на технології.

Специфіка педагогіки як наукового знання:

2) через зміст освіти педагогіка безпосередньо пов’язана з усіма науками;

3) педагогіка як наука будується на використанні досягнень багатьох інших наук (філософії, психології, фізіології, кібернетики, соціології та ін.);

4) педагогіка характеризується надзвичайною складністю об’єкта дослідження;

5) педагогіка − наука про майбутнє;

6) реалізація досягнень педагогічної науки в практиці навчання і виховання обумовлюється особистістю педагога, його поглядами, прагненнями та професіоналізмом.

У чому полягають особливості
колективної науково-дослідної роботи?

Особливе значення для ефективної організації науково-дослідної, пошукової роботи в закладі освіти має сформованість колективу керівників і виконавців науково-дослідницьких завдань, який можна умовно поділити на три групи:

перша група − організатори і керівники науково-дослідницької роботи (директор навчального закладу, заступник директора з науково-методичної роботи);

друга група − керівники наукових груп (їх може бути від 3-х до 8-ми), які призначаються із числа висококваліфікованих ініціативних учителів або наукових працівників вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ;

третя група − безпосередні виконавці окремих досліджень (підтем).

Організовуючи роботу над колективною науково-дослідною темою (проблемою), слід забезпечити:

Плюралізм наукової думки	− кожен член колективу має право на свою точку зору, до якої слід ставитися з повагою.
Комунікативні стосунки в процесі науково-дослідної роботи	− організовувати наукове спілкування (на засіданнях науково-методичної ради, педагогічної ради, методичного об’єднання, творчих, проблемних груп учителів тощо) для обговорення з колегами своїх ідей, одержаних фактів, що дозволяє усвідомити позитивні досягнення або помилки.
Запровадження результатів дослідження	− результати окремих досліджень узагальнювати в спільних публікаціях: книжках, брошурах, монографіях, тезах, статтях, методичних посібниках.

Які форми наукового знання
можна отримати в результаті наукового пошуку?

1. Факт (подія, результат).

2. Положення (наукове твердження, сформульована думка).

3. Поняття − думка, яка відображає в узагальненій форму та абстрагованій формі предмети, явища і зв’язки між ними шляхом фіксації загальних і специфічних ознак − властивостей предметів і явищ;.

4. Принцип − основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки.

5. Закон − суттєве, стійке відношення між явищами, процесами.

6. Теорія − комплекс поглядів, уявлень, ідей, спрямованих на пояснення явищ, процесів і зв’язків між ними; найбільш висока форма організації наукового знання, яка дає цілісне уявлення про суттєві зв’язки в певній галузі знань − об’єкта даної теорії.

Що потрібно знати й уміти для проведення
дослідно-експериментальної роботи?

Знання основ методології та методики проведення педагогічних досліджень.	Уміння застосовувати методи педагогічних досліджень у процесі діяльності.
Знання сучасних досягнень психолого-педагогічної, методичної науки і передового педагогічного досвіду.	Уміння працювати з літературними джерелами, вибирати потрібну інформацію, свідомо використовувати.
Знання шляхів упровадження та використання результатів наукових досягнень у практику організації навчально-виховного процесу.	Уміннявизначати актуальність проблеми, цілеспрямовано керувати процесом упровадження та використання наукових досягнень в управлінському циклі.
Знання етапів проведення педагогічних досліджень.	Уміння оволодівати новими знаннями, визначати систему роботи для досягнення поставленої мети в процесі дослідження, застосовувати теоретичні знання на практиці.
Визначення проблеми і формулювання теми дослідження.	Уміння визначати актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення.
Визначення провідних ідей та гіпотези.	Уміннявизначати провідні ідеї, обґрунтовувати гіпотезу, спиратися на аналіз фактів, власний досвід.
Розроблення загального шляху дослідження.	Уміннявизначати стратегію пошуку вирішення проблеми в технології дослідної роботи.
Визначення основних методів дослідження.	Уміння застосовувати методи дослідження в діяльності.
Робота над літературними джерелами з проблеми.	Уміння виділяти головні думки в прочитаному, визначати, що потрібно зробити в перспективі.
Вивчення стану справ з досліджуваної проблеми.	Уміння обґрунтовувати визначену тему відповідно до розробленої програми.
Поглиблене вивчення передового педагогічного досвіду.	Уміння вивчати і порівнювати результати з визначеної теми у педагогів різного рівня майстерності, з’ясовувати методи і прийоми їх роботи.
Знанняздійснення пошукової роботи.	Уміння використовувати досвід педагогів-новаторів, наукові дані, активно включатися у практичну роботу з моделювання перспективного досвіду.
Проведення наукового експерименту.	Уміння створювати сприятливі умови для дослідження відповідно до визначеної гіпотези.
Оформлення результатів дослідження.	Умінняописувати результати дослідження, науково обробляти емпіричний матеріал, роботи висновки, розробляти рекомендації.