Розділ 1. Методичні аспекти з технології виготовлення вишитих виробів

Особливості використання методів трудового навчання при організації занять з вишивки

Під методами навчання (в тому числі, методами трудового навчання) розуміють способи роботи вчителя i учнів, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, уміннями і навичками, формується світогляд учнів, розвиваються їхні здібності.

Інколи не так просто зробити вибір методу навчання. Крім того, доводиться чергувати різні методи трудового навчання. Наприклад, виклад нового матеріалу часто будують з використанням різних методів навчання. Бесіда переходить у пояснення, пояснення чергується з демонструванням.

Оскільки навчальні завдання трудового навчання збігаються в основному з навчальними завданнями інших шкільних предметів (повідомлення учням нового матеріалу, формування вмінь i навичок, застосування знань на практиці та ін.), методи навчання теж в основному збігаються. Проте за характером навчального матеріалу уроки з вишивки відрізняються від занять з інших навчальних предметів, що призводить до деяких особливостей у використанні методів. Розглянемо різні методи навчання i найхарактерніші особливості їх застосування.

1. Розповідь, пояснення, бесіда. Зазначені методи характерні тим, що тут використовується усне слово. Говорячи про застосування розповіді, пояснення i бесіди в трудовому навчанні, слід мати на увазі, що на виклад матеріалу треба відводити не більше як 20 – 25 % навчального часу.

Додаток К

ВИСНОВКИ

У процесі написання курсової роботи ми зробити такі висновки:

Кабінет обслуговуючої праці повинен бути розташований у теплому, світлому приміщенні. Освітлення, опалення та вентиляція кабінету повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам, які встановленні „Правилами з ТБ і промислової санітарії для шкільних навчальних і навчально-виробничих майстерень”.

На основі програми з трудового навчання ми склали календарно-тематичний план і відповідно до нього розробили конспекти уроків, у яких запропонували методичні поради щодо навчання учнів лічильним технікам. Суть їх зводиться до наступного:

Заняття з вишивки мають кінцевою метою виготовлення вишитих виробів. У процесі їх проведення учні знайомляться з особливостями української народної вишивки, види орнаментів, отримують поняттям про композицію у вишивці. При виготовленні робіт учні вивчають різноманітні шви; технології їх виконання.

На першому занятті учитель може показати готовий вишитий виріб із зразками виучуваних технік. У бесіді з школярами вчитель спирається на знання учнів отриманих у попередніх класах та виясняє необхідні питання. Під час бесіди вчитель спрямовує відповіді учнів у правильне русло.

Види швів, їх техніка виконання вивчаються теоретично і закріплюються практично. Спочатку треба розповісти учням про санітарно-гігієнічні вимоги і правила безпечної праці під час вишивання, дати класифікацію швів за способом вишивання (вільні та лічильні) і за технікою вишивання (глухі та наскрізні), охарактеризувати види орнаментів, підібрати необхідні матеріали та інструменти для вишивання.

Вивчаючи техніку виконання лічильних швів, учні розробляють композиції вишивки, оформляють краї виробу. Практичне вивчення кожного шва починається з ознайомлення учнів з технікою його виконання. Виучувані шви учні виконують спочатку як навчальні вправи, а потім у процесі виготовлення виробу. Так формуються первинні вміння і навички. У цей період увага вчителя спрямована головним чином на перевірку правильності техніки виконання швів. Під час повторних вправ, коли учні виконують ту саму операцію в комплексі з іншими, самостійність їх повинна проявлятися в умінні правильно виконувати і застосовувати техніку залежно від конфігурації виробу і потрібної точності. Відповідно до цієї вимоги й оцінюється діяльність учнів. Форма організації праці є фронтальною, завдяки цьому вчитель може керувати одночасно роботою всієї групи, застосовуючи групове інструктування, колективне обговорення помилок та ін.

При виконанні практичної роботи „Розробка композиції вишивки. Оформлення країв виробу” вчителю потрібно творчо підійти до вибору варіантів завдання. Спочатку учні розробляють нескладну композицію вишивки, використовуючи графічні зображення вивчених швів, і вишивають цю композицію. Потім вони обробляють краї виробу (наприклад серветки чи рушника) торочками, закріпленими швом „косий хрест”. У процесі виконання роботи потрібно домагатися того, щоб учні проявили більшу самостійність, користувались інструкційними картами, зразками наочних посібників, плакатами, спеціально оформленими в кабінеті стендами.

На заключному занятті з вивчення вишивки учитель розповідає про те, що вишивка на виробах повинна бути виконана грамотно, акуратно і відповідати композиції. Не можна допускати дошивання елемента узору нитками іншого відтінку, перекошеності або зсуву малюнка (порушення симетрії) вишивання грубою ниткою на тонкій тканині. Вчитель також проводить оцінювання навчальних досягнень учнів та демонструє найкращі роботи.

З метою естетичного виховання і розвитку творчих здібностей учнів потрібно звертати увагу на кольорове поєднання ниток у виробі, порівняльну характеристику різних видів тканин для вишивання.

Додаток Л