Загальні вимоги

ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ.

15.1.1 Визначення виду об'єктів сервісу та місце розташування їх на автомобільній дорозі, а також споруд спеціального призначення, які входять до складу об'єкта, необхідно здійснювати на основі техніко-економічного обґрунтування та соціальної доцільності.

15.1.2 В складі проектної документації на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг слід передбачати, в разі необхідності, відведення земельних ділянок для розміщення наступних об'єктів сервісу: майданчиків для відпочинку учасників руху, кемпінгів, туристських баз, готелів, мотелів, автозаправних станцій (АЗС), автозаправних газових накопичувальних станцій (АГНС), станцій технічного обслуговування (СТО).

Обладнання об'єктів сервісу, розташування їх та рекламоносіїв повинні відповідати ДСТУ 3587 та [13].

15.1.3 Розміщення об'єктів сервісу та рекламоносіїв погоджується з місцевими органами самоврядування відповідно до місцевих правил, органом з охорони навколишнього середовища, власником доріг та Державтоінспекцією МВС України.

15.1.4 Ділянки автомобільних доріг у місці розташування об'єктів дорожнього сервісу повинні бути обладнані технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до розділу 13 цього нормативного документа.

15.1.5 Освітлення об'єктів сервісу і перехідно-швидкісних смуг на під'їздах до них необхідно виконувати відповідно до ДСТУ 3587.

15.1.6 В зоні транспортних розв'язок доріг у різних рівнях допускається розміщення об'єктів сервісу за умови обов'язкового влаштування перехідно-швидкісних смуг, зовнішнього освітлення, забезпечення безпеки руху транспортних засобів та бокової і поздовжньої видимості та виконання вимог п. 15.1.7.

15.1.7 Забороняється розміщувати об'єкти дорожнього сервісу:

- ближче ніж 150 м від дорожніх розв'язок в одному рівні;

- ближче ніж 100 м від шляхопроводів та мостів, які не є елементами транспортної розв'язки в різних рівнях;

- ближче ніж 100 м від залізничних переїздів;

- на перехідно-швидкісних смугах;

- на пішохідних і велосипедних доріжках;

- на зупинках пасажирського транспорту;

- на штучних спорудах;

- на ділянках доріг з ухилом більше 40 ‰;

- в місцях, де коефіцієнт безпеки менше 0,8 або коефіцієнт аварійності більше

Д БН 360 - 92 **

Г Р А Д О С Т Р О И Т Е Л Ь С Т В О

П Л А Н И Р О В К А И З А С Т Р О Й К А Г О Р О Д С К И Х И

С Е Л Ь С К И Х П О С Е Л Е Н И Й

7 ТРАНСПОРТ И УЛИЧНО-ДОРОЖНАЯ СЕТЬ

7.1 При проектировании городских и сельских поселений следует предусматривать единую дорожньо-транспортною сеть поселений и тяготеющих к ним районов, обеспечивающую удобные и безопасные транспортные связи со всеми функциональными зонами, с другими поселениями системы расселения, местами загородного отдыха, устройствами внешнего транспорта и автомо­бильными дорогами общей сети.

Затраты времени на передвижения от мест проживания до мест приложения труда для 90 % трудящихся (в один конец), как правило, не должны превышать: в городах с населением более 1 млн. чел. - 45 мин, от 500 тыс. до 1 млн. чел. - 40 мин, от 250 тыс. до 500 тыс. чел. - 35 мин, до 250 тыс. чел. - 30 мин.

Примечание 1. Для ежедневно приезжающих на работу в город-центр из других поселений указанные нормы затрат времени допускается увеличивать, но не более чем в два раза.

Примечание 2. Для жителей сельских поселений затраты времени на трудовые передвижения (пеше­ходные или с использованием транспорта) в пределах сельскохозяйственного пред­приятия, как правило, не должны превышать 30 мин.

7.2 Пропускную способность сети улиц, дорог и транспортных пересечений, число мест хранения автомобилей следует определять, исходя из уровня автомобилизации на расчетный срок, автомобилей на 1000 чел.: 200-250 легковых автомобилей, включая 3-4 такси, 4-5 прокатных и 2-3 ведомственных автомобилей, 25-40 грузовых автомобилей в зависимости от состава парка. Число мотоциклов и мопедов на 1000 чел. следует принимать 50-100 единиц для городов с населением свыше 100 тыс. чел. и 100-150 единиц для остальных поселений.

Примечание 1. Число автомобилей, прибывающих в город-центр из других поселений системы расселения и транзитных, определяется специальным расчетом.

Примечание 2. Указанный уровень автомобилизации допускается уменьшать или увеличивать в зависимости от местных условий, но не более чем на 20 %.