double arrow

Перехід до массового житлового будівництва та посімейного розселення


Дискусії про соціалістичне розселення: концепції урбанізму і дезурбанізму

Очолили комісію Охітович, Собсович

- Охітович – дезурбаніст,вважав, що великі міста будуть вимирати і запропонував таку схему:

- корисні копалини

- залізниця

- мобільне місто

В 1929 році соціолог Охітович виступає з ідеєю «нового розселення»- разсіяного(розосередженого). Він пропонує відмовитися від населених пунктів. «Нове розселення» представляє собою рівномірне розподілення індивідуальних житлових ячійок по території.

Зв'язок між житловими ячійками і місцями роботи здійснюється завдяки рівномірно розвитій всюди сітки автодоріг.

Відповідно Охітовичу поява автомобіля неминуче і об’єктивно веде до дезурбанізації. В місті серед тісної забудови автомобіль не може ефективно використовуватися.

Обслуговування мешканців повністю бере на себе система заказів і доставки додому.

Охітовичем і групою архітекторів (Гінзбург та ін.) був розроблений план поетапного переходу до «нового розселення», підтриманий в 1930р. резиденцією госплану РСФСР.

В 1934р. в США Франк Ллойд Райт (1867-1959) створив проект бродейкр- сіті, нагадуючий дезурбаністичні розробки Охітовича.

- Собсович – урбаніст, вважав, що місто не може просто руйнуватись, воно має існувати в майбутньому з деякими змінами.

Дискусія про соціалістичне розселення (1929-1930) мала запропонувати новий тип управління містами. В абсолютно інших умовах, ніж в царській Росії. Дискусія мала сформувати принципи просторового розміщення промисловості і обслуговуючого її населення на території країни з урахуванням воєнного і трудо-мобілізаційної організації спільноти.

Война оставила после себя острую нехватку жилищ. Люди ютились в коммуналках и подвалах. Была поставлена задача посемейно расселить население страны. Осуществление огромной программы строительства в восстанавливаемых, реконструируемых и вновь возводимых городах настоятельно требовало внедрение заводских методов производства строительных элементов, а для этого-типизации проектов жилых зданий по всей стране. Благодаря этому строительство должно было ускорить темпы и стать экономичней. В 1955 году было принято совместное постановление ЦК КПСС и Совета министров СССР "О преодолении излишеств в архитектуре и строительстве".Переход на панельное домостроение.




В 1947 г. в Академии архитектуры СССР была разработана идея полносборного крупнопанельного строительства жилища. Были предложены легкие самонесущие панели и каркасная система несущих конструкций.

Одновременно с развитием крупнопанельного жилищного строительства продолжалось совершенствование крупноблочных конструкций жилых и общественных зданий.

Переход на индустриальные рельсы возведения зданий из укрупненных элементов был реальным средством преодоления острой нехватки жилищ.

Проекти генеральних планів Києва (2002-2020 рр.).

Київ будувався та розвивався в сучасний iсторичний промiжок часу на основi п’яти Генеральних планiв мiста. Останнiй було затверджено у 2002 року термiном дiї – до 2020 р. Цей документ визначає куди рухається мiсто, якими темпами, з якою метою i з якими ресурсами.

Даний Генеральний план Києва визначає розвиток його у XXI сторіччі як політичного, культурного та духовного центру незалежної України, однієї з найкрупніших держав Європи.

За рішеннями Генерального плану територія м. Києва збільшиться на 60 тис. га (при ущільненні існуючої забудови в цілому на 15%).

Генпланом передбачено :

активне житлове будівництво,

реконструкція існуючого житлового фонду (у кількості близько 4 тис. будинків),

організація комплексних сельбищно-промислових районів за існуючими межами міста (Вишгородський, Гатнівський, Ходосіївський, "Чайка"). Забудова цих районів має відбуватися після 2010 р.



До складу м. Київ мають увійти 28 населених пунктів, в їх числі: міста Вишгород та Вишневе, смт Чабани, Коцюбинське, Козин, села Погреби, Вишеньки, Проліски, Лісники, Ходосівка, Нові Безрадичі, Підгірці та ін.

В цілому біля 50% зайнятого населення цих населених пунктів (у деяких - до 80%) працює на підприємствах та установах Києва.

Передбачається збільшення озеленених територій, лісопаркових, площі об'єктів природно-заповідного, територій масового відпочинку .

Розвиток транспортної системи міста передбачений в таких основних напрямках:

виведення транзитного вантажного руху та вантажної роботи за межі міста;

будівництво обхідних залізничних та автомобільних доріг з включенням їх в систему транзитних міжнародних коридорів;

використання залізничного та водного транспорту для міських пасажирських перевезень;

будівництво нових автовокзалів.

розвиток всіх видів громадського пасажирського транспорту при наданні пріоритетів екологобезпечним: метрополітену та тролейбусу. Кількість ліній метрополітену збільшиться з трьох до п'яти.

Але існуючий план 2002 року не враховує вагомі фактори. Наприклад, кiлькiсть автотранспорту, що рухається дорогами Києва сьогоднi становить 1,1 млн автомобiлiв, а згiдно зi старими розрахунками мала складати 850 тисяч. Крiм того, збiльшилась чисельнiсть населення столицi – замiсть 2,5 мiльйонiв мешканцiв у Києвi, за даними МВС, проживає близько 5 мiльйонiв. Мiсцева влада вважає, що неточнi розрахунки спричинили досить серйозне навантаження на iнженерно-транспортну iнфраструктуру мiста та унеможливили продовження функцiонування мiста за старим Генпланом.

У травнi 2008 року київський мiський голова дав доручення негайно розпочати розробку нового комплексного Генерального плану розвитку Києва до 2020 року.

Архiтектор Григорiй Духовичний запропонував реалiзацiю комплексної програми об’єднання залiзничного та мiського транспорту за берлiнським аналогом. Ця схема передбачає те, що залiзничний транспорт в межах мiста виконує функцiю звичайного метро.

Ще з 2003ого р. спостерігаються порушення Генплану 2002-2020 у тому, що відбувається зменшення площ зелених зон. Протягом першого року життя за новоприйнятим Генпланом кiлькiсть зелених зон у мiстi фактично зменшилася на чверть.

Значимою проблемою є незаконні будівництва.

Реалiзацiя Генерального плану є складним стратегiчним процесом. Влада говорила, що не розроблено Програму соцiально-економiчного розвитку мiста, втiм, два томи Генплану присвячено саме цьому питанню. Що ж до заторiв та транспортних проблем, то до 2008 року повиннi були побудувати 18 розв’язок. Тож проблема у виконаннi, а не проектуваннi.

Планувалося завершити та затвердити новий генплан до третього кварталу 2010 р.

Заказать ✍️ написание учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Сейчас читают про: