Наближене знаходження коренів рівняння
(6)
проводиться в два етапи: спочатку корені відділяються, тобто знаходяться відрізки заданої довжини, що містять лише один корінь рівняння, а потім початкові наближення коренів (будь-які значення із заданих відрізків) уточнюються тим чи іншим способом, поки не буде виконано нерівність
, де - корінь, - -е наближення до кореня, задана точність.
Нехай функція в рівнянні (6) неперервна в заданому інтервалі, і нехай рівняння (6) має лише ізольовані корені, та вимагається відокремити ці корені.
Аналітичний метод відділення коренів грунтується на наступній теоремі з аналізу:
Якщо неперервна на відрізку функція набуває значень різних знаків на кінцях відрізку, тобто , то усередині цього відрізку міститься принаймні один корінь рівняння (6), тобто існує хоч би одне , таке що .
Для знаходження такого відрізку часто доводиться визначати знак функції в досить великому числі точок.
Зручнішим, як правило, виявляється графічний метод відділення коренів. Корені рівняння (6) є абсцисами точок перетину графіку функції з віссю абсцис. Проте, часто буває вигідніше подати рівняння (6) у вигляді
( та простіші, ніж ) і знайти абсциси точок перетину кривих та . Краще вказати відрізки, які містять абсциси точок перетину цих кривих.
Практично надійніше поєднувати ці два методи. Спочатку зробити графічний рисунок, що показує розташування і число дійсних коренів, потім перевірити аналітичним методом, чи дійсно отримані з графіку відрізки містять корені цього рівняння. Річ у тому, що будувати графік з великою точністю недоцільно, а при малій точності графіку можливі помилки.
ПРИКЛАД 14. Відокремити корені рівняння
так, щоб довжина відрізку , що містить корінь, не перевищувала ; тобто та .
Рисунок 1 - Графіки функцій ;
Зводимо рівняння до вигляду : і будуємо графіки функцій ; . На рис. 1 показано, що це рівняння має три дійсні корені, приблизно ; ; ; причом ; ; .
Дійсно,
;
ПРИКЛАД 15. Відокремити корені рівняння
так, щоб та
Побудувавши графіки функцій та (рис. 2), бачимо, що рівняння має два корені и . Оскільки ; та , то ; .
Рисунок 2 - Графіки функцій та
Помітимо, що в цьому прикладі в силу парності можна було обмежитися розглядом .
Існує ще один аналітичний метод відділення коренів. Він полягає в наступному. Для даного рівняння знаходиться простіше рівняння, яке має корені, що приблизно дорівнюють кореням початкового рівняння. Корені цього рівняння і будуть початковими наближеннями для коренів даного рівняння. Наприклад, нехай вимагається відокремити позитивний корінь рівняння
Можна помітити, що позитивний корінь цього рівняння близький до . Очевидно, . Оскільки для виконується нерівність , то, замінюючи спочатку нулем, а потім - одиницею, отримуємо рівняння і , між коренями яких розташований позитивний корінь цього рівняння, тобто .
При відділенні коренів корисно враховувати різні особливості функції . Так, наприклад, очевидно, що алгебраїчне рівняння з позитивними коефіцієнтами не може мати позитивних коренів; корінь рівняння (6) в інтервалі буде єдиним, якщо похідна зберігає постійний знак на та ін.
Задачі
Відокремити корені наведених нижче рівнянь так, щоб довжина відрізку, що містить корінь, не перевищувала .
24. .
25. .
26. .
27.
28. .
29. .
30. .
31. .
32. .
33. .
34. .
35. .
36. .
37. .
38. .
39. .
40. .
41. .
42. .
43. .
44. .
45. .