2018-02-14
690
Поняття про аварії, катастрофи, НС, класифікація НС за причинами походження, рівні НС [медицина катастроф]; гігієнічні вимоги до планування та санітарного благоустрою земельних ділянок під польові житла, призначені для розміщення особового складу аварійно-рятувальних формувань і населення під час НС; гігієнічні вимоги до мікроклімату та хімічного складу повітря у польових житлах і фортифікаційних спорудах різного типу; гігієнічні вимоги до раціонального харчування, улаштування, обладнання та роботи харчоблоку; показники та методи оцінки повноцінності харчування за меню-розкладкою, якості основних продуктів харчування, санітарного стану об’єктів громадського харчування; фізіологічні норми харчування різних професійних і вікових груп населення; класифікація харчових отруєнь, заходи їх профілактики та методика розслідування випадків; організація та проведення гігієнічної експертизи продовольства у польових умовах за допомогою табельних засобів; вододжерела, їх порівняльна гігієнічна характеристика; методи відбору проб і аналізу води; показники якості питної води, методи її покращання; організація та проведення розвідки джерел водопостачання при НС; дослідження якості води у польових умовах за допомогою табельних засобів; методи та табельні засоби очищення, знезараження та знешкодження води в польових умовах [загальна гігієна].
|
|
|
Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів і фотонного випромінювання; методи вимірювання радіоактивності об’єктів довкілля; біологічна дія ІВ, основні види променевих уражень; категорії осіб, що опромінюються; гігієнічне регламентування радіаційного впливу на людину, групи радіаційно-гігієнічних регламентів; класифікація ДІВ, їх загальна радіаційно-гігієнічна характеристика; принципи захисту від ІВ; класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС; особливості формування патології населення України у післяаварійний період [радіаційна медицина, загальна гігієна].
Зміст теми
Визначення та класифікація НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань. Міжнародні та національні організаційні структури з ліквідації медичних наслідків НС. Основні принципи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення, тимчасового розміщення потерпілого населення і рятувальників під час НС, принципи прогнозування медико-гігієнічних наслідків НС. Гігієнічне нормування при аварійному забрудненні довкілля.
Принципи та форми організації харчування та водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення під час НС. Вимоги до польових пунктів харчування, водопостачання та водорозбірних пунктів. Організація медико-санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням у НС. Методи контролю за повноцінністю харчування, якістю харчових продуктів і питної води, покращанням якості води. Організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби для проведення експертизи продовольства та води у НС. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та води, варіанти експертних висновків. Методи профілактики аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу та воду отруйними та радіоактивними речовинами, бактерійними засобами.
|
|
|
Природний радіаційний фон і його складові. Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварій на ЧАЕС, характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, шляхи забруднення ними об’єктів довкілля, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Поняття про техногенно підсилені ДІВ, їх роль у формуванні променевого навантаження населення, критерії кількісної оцінки та гігієнічні регламенти. Принципи оцінки результатів вимірювання радіоактивності об’єктів довкілля. Моніторинг опромінення населення, його складові. Суть концепції проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Принципи та критерії зонування, правовий режим територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Шляхи зниження доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення. Принципи радіозахисного харчування та заходи його реалізації. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.
Література
Основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г.Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 591-641.
2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 271-277.
3. Медицина катастроф / За ред. І.В.Кочіна. – К.: Здоров’я, 2008. – С. 26-29, 61-114, 153-182, 186-188, 372-407, 470-475, 481-502.
4. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків: Інститут монокристалів, 1999. – С. 123-135, 160-161, 220-232, 251-252, 267-293, 325-355.
5. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 374.
6. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. / За ред. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – Кн. 2. – С. 306-324.
7. Гігієна та екологія: Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 “Загальна лікарська підготовка” / Б.А.Пластунов та ін. – Львів, 2011. – 263 с.
8. Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків до державного іспиту з гігієни для студентів VI курсів медичних факультетів фахового спрямування “Лікувальна справа”. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. – 26 с.
Додаткова:
9. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник / За ред. К.О.Пашка. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С. 109-200, 207-235, 266-284.
10. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 422-446.
11. Радіаційна гігієна: Підручник / За ред. В.Я.Уманського та С.Т.Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – С. 72-92.
12. Гжегоцький М.Р., Федоренко В.І., Штабський Б.М. Нариси профілактичної медицини / За ред. Б.М.Штабського. – Львів: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – С. 282-292.
13. Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. – Львів: БаК, 2005. – 280 с.
|
|
|
14. Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 р.
15. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – Київ, 1997. – 121 с.
16. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (затв. наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005 р.). – К., 2005. – 83 с.
17. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді. ГН 6.6.1.1-30-2006.
18. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 795-ХІІ від 28.02.1991 р.
19. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” № 15/98-ВР від 14.01.1998 р.
Контрольні питання
1. Визначення поняття та класифікація НС, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та праці аварійно-рятувальних формувань. Національні організаційні структури з ліквідації медичних наслідків НС. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів під час НС. Основні санітарно-гігієнічні заходи у НС.
2. Види польового розміщення аварійно-рятувальних формувань і потерпілого населення у НС, несприятливі чинники проживання у польовому житлі. Гігієнічні вимоги до ділянки та планування табору.
3. Класифікація сховищ, вимоги до їх планування й обладнання, основні шкідливості, режими вентиляції, норми площі, кубатури, вмісту вуглекислого газу, мікроклімату.
4. Вихідні дані, необхідні для оперативного прогнозування медико-гігієнічних наслідків впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення.
5. Заходи захисту населення у НС хімічного, біологічного та радіаційного характеру. Аварійні ГДК і нормативний захист ліквідаторів та населення.
6. Умови раціонального харчування та методи гігієнічного контролю за його повноцінністю та безпечністю при НС. Форми організації харчування рятувальних формувань і потерпілого населення у НС. Сухі пайки, субкалорійні пайки, раціони виживання, харчові концентрати як засоби харчування в гострий період НС, їх гігієнічна характеристика. Гігієнічні вимоги до польових пунктів харчування.
|
|
|
7. Захворювання, пов’язані з неповноцінністю та недоброякісністю харчування. Порядок розслідування та методи профілактики харчових отруєнь при НС.
8. Об’єкти, завдання, етапи медичної експертизи продовольства та варіанти експертних висновків. Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів, ознаки їх псування, епідеміологічної та токсикологічної небезпеки.
9. Види водопостачання рятувальних формувань і потерпілого населення у НС. Норми водопостачання у польових умовах. Мета та етапи розвідки джерел водопостачання. Гігієнічні вимоги до польового пункту водопостачання та водорозбірних пунктів. Методи та засоби покращання якості води (очищення, знезараження, знешкодження) у НС.
10. Джерела, фактори та механізми зараження продуктів і води отруйними, радіоактивними речовинами та бактерійними засобами.
11. Підрозділи медичної служби, причетні до проведення експертизи продовольства та питної води. Табельні засоби, призначені для проведення експертизи продовольства та води.
12. Природний радіаційний фон, його складові. Джерела та шляхи забруднення об’єктів довкілля радіонуклідами. Характеристика основних дозоутворюючих радіонуклідів, радіаційні характеристики природного γ-фону, грунту, питної води, продуктів харчування після аварії на ЧАЕС, їх роль у формуванні променевого навантаження населення. Принципи радіометричних досліджень та оцінки радіоактивності об’єктів довкілля.
13. Класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС. Гігієнічні регламенти опромінення аварійного персоналу та населення під час ліквідації наслідків радіаційної аварії.
14. Поняття про техногенно підсилені ДІВ, їх роль у формуванні променевого навантаження населення, критерії кількісної оцінки та гігієнічні регламенти.
15. Принципи та критерії зонування територій, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Гігієнічні аспекти побуту, харчування, праці та відпочинку населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Моніторинг опромінення та шляхи зниження зовнішнього і внутрішнього опромінення населення. Принципи та заходи реалізації радіозахисного харчування.
Контрольні тести 4. 47-59; 7. 1-20 [7].
Контрольні завдання
1. Опанувати основні терміни, що характеризують НС [3, С 481-483].
2. Скласти схему організаційної структури єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на НС.
3. Розрахувати необхідний об’єм вентиляції сховища та максимальний час перебування у ньому рятувальників [1, С. 604] за даними ситуаційних задач 4.1-4.2 [1, С. 592].
4. Скласти перелік способів організації харчування рятувальних формувань і потерпілого населення за умов НС [1, С. 612-614] і схему розгортання польового пункту харчування (продовольчого пункту).
5. Скласти перелік способів польового водопостачання за умов НС [1, С. 635-636] і схему розгортання польового пункту водопостачання.
6. Скласти схему принципів і заходів реалізації радіозахисного харчування [6, С. 322].
7. Розв’язати ситуаційні задачі 23, 24, 34; опрацювати навики 21-24(І) [8].
Практичне заняття
Підготовчий етап (15%)
І. Постановка навчальних цілей.
ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні дoаудиторної самостійної роботи.
Основний етап (70%)
1. Визначити за даними ситуаційної задачі клас, групу, рівень НС.
Задача. 16.07.2007 р. о 1655 біля станції Ожидів Львівської залізниці сталася аварія товарного потяга, який складався з 58-ми вагонів, у тому числі 15-ти 50-тонних цистерн, заповнених жовтим фосфором. Внаслідок пошкодження при сходженні з колії 6-х цистерн відбувся витік фосфору на площу близько 300 м2. Від контакту фосфору з повітрям виникла пожежа, під час гасіння якої утворилася токсична хмара з продуктів горіння та їх взаємодії з водою. Упродовж декількох діб хмара поширилася на територію площею 193,5 км2 і охопила 97 населених пунктів 5-ти адміністративних районів Львівщини, у яких проживало понад 43 тис. мешканців. Загиблих під час аварії не було; з симптомами ураження продуктами горіння фосфору на стаціонарному лікуванні у ЛПЗ Львівської та Волинської областей перебувало 414 осіб, у тому числі 86 ліквідаторів; евакуації зі звичних місць проживання зазнало 1750 осіб. Витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії, становили близько 100 млн. грн.
2. Спрогнозувати за даними ситуаційної задачі медико-гігієнічні наслідки впливу НС на особовий склад аварійно-рятувальних формувань і населення, розрахувати аварійні різночасові ГДК для населення та рятувальників і допустимий час їх перебування в зоні ураження, обґрунтувати необхідні санітарно-гігієнічні заходи.
Задача. За фізико-хімічними властивостями речовин (леткість, дисперсність, густина, здатність до трансформацій у довкіллі), характеристиками джерела викиду (кількість викидів, їх температура, швидкість виділення, висота викидів, площа поверхні викиду), метеоумовами (температура і вологість повітря, напрямок і швидкість вітру, наявність опадів), характером поверхні поширення (рельєф, забудова місцевості), географічними координатами події (коефіцієнт стратифікації) розроблено математичну модель поширення продуктів горіння жовтого фосфору та розраховано зону можливого ураження на період до 4-х год (рис. 1). ГДК фосфорного ангідриду (P2O5) в повітря робочої зони – 1 мг/м3 (аерозоль, II клас небезпечності), в атмосферному повітрі – 0,05 мг/м3 (середньодобова) і 0,15 мг/м3 (максимальна разова).
3. Провести за даними ситуаційної задачі гігієнічну оцінку ділянки для розташування табору аварійно-рятувального формування, скласти схему зонування табору.
Задача. Для розміщення табору на ПнЗх-му березі річки обрано ділянку, яка обмежена на ПнЗх змішаним лісом, на ПдСх – обривистим невисоким берегом річки. Ділянка суха, з незабрудненим супіщаним грунтом, низьким стоянням грунтових вод і похилим у ПдСх-й бік схилом рельєфу, що вкритий рідким лісом і чагарником. За річкою на відстані 1,2 км розташована залізниця. Панівний напрямок вітрів у цій місцевості – ПнЗх-й. Об’єкти, які
 
| Рис 1. Зона можливого ураження внаслідок аварії товарного потяга. |
забруднюють атмосферне повітря, відсутні у радіусі 3,5 км. Лазню та пральню передбачено розташувати на окремій ділянці уривистого берега річки на відстані 80 м від межі ділянки табору нижче за течією. Відведення стічних вод відбуватиметься у фільтрувальну канаву зі спуском очищеної води у річку. Річка придатна для купання.
4. Розрахувати за даними ситуаційних задач кількість сухого хлорного вапна для знезараження води різними методами й оцінити ефективність знезараження, обґрунтувати заходи, спрямовані на підвищення ефективності знезараження води.
Задача 1. Розрахувати кількість сухого хлорного вапна для знезараження за хлорпотребою води в резервуарі РДВ-1000, якщо на титрування 200 мл води, куди внесено 6 крапель 1% розчину хлорного вапна при пробному хлоруванні, витрачено 2 краплі 0,7% розчину тіосульфату натрію (одна крапля його зв’язує 0,04 мг активного хлору).
Задача 2. Після повені у мешканців села, які користувалися водою з шахтних криниць, зареєстровано спалах кишкової інфекції. Фахівцями СЕС при розслідування причин виникнення вогнища інфекції було виявлено спорові форми збудників у воді криниць. Проведено гіперхлорування колодязної води об’ємним методом дозою 100,0 мг активного хлору на 1 дм3 води шляхом внесення 200 г 27% сухого хлорного вапна. Зруб колодязя циліндричний, діаметр перерізу – 0,5 м, висота стовпа води – 5 м.
5. Провести за даними ситуаційної задачі [1, С. 617-618] розслідування випадку масового харчового отруєння у рятувальному підрозділі, розробити профілактичні заходи.
6. Оцінити з позицій раціонального харчування склад денного раціону при котловому харчуванні та сухого пайку члена рятувального формування за нормами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 р.
Норма № 1 – загальновійськова при котловому харчуванні
| Продукти | Маса брутто, г | Маса нетто, г | Кількість, г | Енергоцінність, ккал | ||
| білків | жирів | вуглеводів | ||||
| Хліб з суміші борошна житнього обдирного і пшеничного І-го сорту | 350 | 350 | 20,65 | 3,85 | 164,85 | 794,5 |
| Хліб з борошна пшеничного І-го сорту | 400 | 400 | 30,4 | 3,6 | 187,6 | 924 |
| Борошно пшеничне І-го сорту | 50 | 50 | 5,3 | 0,65 | 33,9 | 165,5 |
| Борошно пшеничне ІІ-го сорту | 15 | 15 | 1,76 | 0,27 | 9,65 | 48,6 |
| Крупи різні (пшенична) | 120 | 118,8 | 13,66 | 1,54 | 75,8 | 375,4 |
| Макаронні вироби | 40 | 40 | 4,28 | 0,52 | 27,44 | 134 |
| М’ясо (яловичина І-ої категорії) | 200 | 150 | 27,9 | 24 | – | 327 |
| Риба (хек сріблястий) | 150 | 85,5 | 14,2 | 1,88 | – | 73,5 |
| Жири тваринні топлені, маргарин | 15 | 15 | – | 14,96 | – | 134,55 |
| Олія | 25 | 25 | – | 24,98 | – | 224,75 |
| Сир сичужний твердий | 15 | 14,4 | 3,41 | 4,39 | – | 54,3 |
| Масло | 30 | 30 | 0,15 | 24,75 | 0,24 | 224,4 |
| Яйця курячі (2 штуки на тиждень) | 13,4 | 11,68 | 1,48 | 1,34 | 0,08 | 18,3 |
| Цукор | 70 | 70 | – | – | 69,86 | 265,3 |
| Сіль, сіль йодована | 25 | 25 | – | – | – | – |
| Чай | 1,2 | 1,2 | 0,24 | 0,06 | 0,17 | – |
| Лавровий лист | 0,2 | 0,2 | – | – | – | – |
| Перець | 0,3 | 0,3 | – | – | – | – |
| Гірчичний порошок | 0,3 | 0,3 | 0,11 | 0,03 | 0,02 | 0,81 |
| Оцет | 1 | 1 | – | – | – | – |
| Томат-паста | 6 | 6 | 0,29 | – | 1,21 | 5,9 |
| Дріжджі хлібопекарські пресовані | 0,5 | 0,5 | 0,06 | 0,01 | 0,01 | – |
| Картопля | 600 | 432 | 8,64 | 1,73 | 74,74 | 345,6 |
| Капуста | 130 | 104 | 1,87 | 0,1 | 5,93 | 28,1 |
| Буряк | 30 | 24 | 0,36 | 0,02 | 2,4 | 10,1 |
| Морква | 50 | 40 | 0,52 | 0,04 | 3,36 | 13,6 |
| Цибуля | 50 | 42 | 0,59 | – | 4,12 | 17,2 |
| Огірки, помідори, коріння, зелень | 40 | 37 | 0,45 | 0,18 | 3,87 | 15,9 |
| Соки фруктові, плодово-ягідні (яблучний) | 100 | 100 | 0,5 | – | 9,1 | 38 |
| Полівітамінний препарат типу “Гексавіт”, драже (видається з 15 березня до 15 черв-ня) | 1 | 1 | – | – | – | – |
| Разом | 137 | 109 | 674 | 4239 | ||
| Назва продуктів | Маса брутто, г | Маса нетто, г | Кількість, г | Енергоцінність, ккал | ||
| білків | жирів | вуглеводів | ||||
| Галети з борошна пшеничного ІІ-го сорту | 300 | 300 | 31,8 | 3,9 | 222 | 1080 |
| Хліб з борошна пшеничного І-го сорту | 500 | 500 | 38 | 4,5 | 234,5 | 1155 |
| Консерви м’ясні (яловичина тушкована) | 100 | 100 | 16,8 | 17 | – | 220 |
| Консерви “Ковбасний фарш” (любительський) | 100 | 100 | 11 | 28,5 | 3 | 313 |
| Консерви м’ясо-рослинні в асортименті (каша перлова з мясом) | 500 | 500 | 70 | 64,5 | 291,5 | 2045 |
| Консерви рибні (сардина атлантична) | 160 | 160 | 28,64 | 31,52 | – | 398,4 |
| Бульйон м’ясний (концентрат) | 20 | 20 | 3,72 | 3,2 | – | 43,6 |
| Повидло (яблучне) | 40 | 40 | 0,16 | – | 26,4 | 100 |
| Цукор | 40 | 40 | – | – | 39,92 | 151,6 |
| Напій фруктовий (концентрат) | 5 | 5 | – | – | 4,35 | 17,5 |
| Чай розчинний з цукром | 30 | 30 | – | – | 29,94 | 113,7 |
| Карамель, 6 штук (льодяники) | 36 | 36 | – | 0,04 | 34,45 | 133,2 |
| Полівітамінний препарат типу “Гексавіт”, драже | 1 | 1 | – | – | – | – |
| Разом | 200 | 153 | 886 | 5771 | ||
7. Оцінити за даними ситуаційної задачі ступінь забруднення харчових продуктів радіонуклідами Cs137 і Sr90, визначити та оцінити річну ефективну дозу внутрішнього опромінення населення за рахунок цих продуктів, обгрунтувати заходи його зниження.
Задача. У таблиці наведені середні значення активності Cs137 і Sr90 у харчових продуктах за даними проведених відділом радіаційної гігієни обласної СЕС радіометричних досліджень і фактичне річне споживання цих продуктів на одну особу за даними управління статистики області за 2009 р.
| Показники | Харчові продукти | ||||||
| Молоко та молочні продукти | М’ясо та м’ясо-продукти | Риба та рибні продукти | Крупи, борошно, бобові, хліб, макаронні вироби | Картопля | Овочі та баштанні | Плоди, ягоди | |
| Фактичне річне споживання продуктів на одну особу, кг/рік | 233,9 | 44,7 | 14,8 | 119,2 | 155,3 | 128,4 | 41,9 |
| Активність Cs137, Бк/кг | 200 | 110 | 100 | 10 | 46 | 35 | 55 |
| Активність Sr90, Бк/кг | 50 | 15 | 24 | 3 | 19 | 10 | 8 |
8. Оцінити за даними ситуаційної задачі радіаційну обстановку у житловому будинку [4, С. 121], обгрунтувати заходи щодо зниження опромінення мешканців.
Задача. При введенні будинку в експлуатацію спеціалістами СЕС проведена оцінка радіаційної ситуації в його приміщеннях. Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону в повітрі приміщень дорівнює 25-45 Бк/м3, торону – 1-2 Бк/м3, потужність поглиненої в повітрі дози – 35-40 мкР/год. Ефективна питома активність природних радіонуклідів у застосованих будівельних матеріалах становила: цегла – 200 Бк/кг, бетон, цемент – 150 Бк/кг, облицювальна плитка – 500 Бк/кг. Загальна об’ємна активність α-випромінювачів у питній воді з водогону – 0,02 Бк/дм3, β-випромінювачів – 0,1 Бк/дм3.
9. Скласти принципову схему зонування районів України, забруднених радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та його критеріїв [2, С. 271-272], визначити за оціночними шкалами [2, С. 273-277] допустимі рівні радіоактивного забруднення води, харчових продуктів і раціонів харчування, атмосферного повітря та повітря виробничих приміщень у цих зонах.
Заключний етап (15%)
1. Контроль рівня засвоєння професійний умінь і навиків.
2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
САМОСТІЙНІ РОБОТИ
