Акти (повідомлення) про нещасний випадок, професійне захворювання

- форма Н-1 – акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (стор. 436)

- форма Н-5 – акт спеціального розслідування нещасного випадку (аварії) (стор. 456)

- форма НПВ – акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом

- форма Н-9

- форма П-3 – повідомлення про професійне захворювання (стор. 466)

- форма П-4 – акт розслідування професійного захворювання (отруєння) (стор. 444)

- форма П-5 – карта обліку професійного захворювання (отруєння) (стор. 451)

 

 

Методи аналізу і прогнозування виробничого травматизму і професійних захворювань.

Аналіз виробничого травматизму та професійних захворювань дає змогу виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи профілактики. Для аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань застосовують багато різноманітних методів:

- статистичний – базується на вивченні за документами, звітами, актами Н-1, журналами реєстрації тощо;

- груповий – дані групують за однорідними ознаками (за професією, характером роботи, днями тижня і годинами зміни…)

- топографічний – на плані-схемі медичної установі (відділенні) відмічають місця де стався нещасний випадок;

- детерміністичний – дає змогу виявити закономірний зв`язок умов праці і причинну обумовленість випадків;

- монографічний – детальне обстеження всього комплексу умов праці, обладнання робочого місця, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту;

- метод моделювання причинних зв`язків – модель причинних зв`язків будується від моменту травмування до події, які йому передували, відновлюється логічний зв`язок між явищами;

- метод анкетування – розробляються анкети для робітників і на підставі анкетних даних розробляються профілактичні заходи;

- метод експертних оцінок – базується на експертних висновках умов праці і причини травматизму експертами з числа фахівців з ОП.

 

Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.

Соціальне страхування – є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, яке забезпечує соціальний захист і охорону життя та здоров’я працюючих.

Правова діяльність по соціальному страхуванню (захисту) працюючих здійснюється згідно до відповідних законів України:

- Закон України «Про охорону праці», (розділ 2.)

- Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» (постанова КМУ №1105 від 23.09.1999р), (стор. 62 - 63).

Основні завдання страхування:

- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників

- запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням

- відновлення здоров’я та працездатності потерпілим від нещасних випадків

- відшкодування матеріальних збитків застрахованим або членам їх сімей

- усі витрати, пов’язані з обов’язковим страхуванням, несе роботодавець

- тощо…  

Об’єкт та суб’єкт страхування від нещасного випадку на виробництві:

Об’єкт страхування – життя, здоров’я і працездатність застрахованого.

Суб’єкт страхування – застрахована особа, страхувальник, страховик.

Застрахована особа – фізична особа на користь якої здійснюють страхування.

Страхувальник – роботодавець, а у разі добровільного страхування – застрахована особа.

Страховик – Фонд соціального страхування України (в регіонах – регіональні фонди).