Структура і особливості керівництва загальноосвітнім навчально-виховним закладом. Функціональні обов’язки посадових осіб цих закладів

Управлінські органи в школі

З метою оптимізації управління життєдіяльністю шко­ли створюють органи управління, діяльність яких дає змо­гу враховувати потреби учасників навчально-виховного процесу. Наявність розгалуженої структури управлінсь­ких органів у школі вимагає організації їх взаємодії, ко­ординації роботи всіх підрозділів.

До структури управлінських органів у школі належать:

— органи колегіального управління школою (конфе­ренція, рада школи, педагогічна рада, нарада при дирек­торі, його заступниках);

— адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, наукової, виховної, господарської роботи);

— органи громадського самоврядування (учнів (учком), учителів (профком, методична рада), батьків (батьківсь­кий комітет).

 

Статут школи — сукупність норм і правил життя колективу з ураху­ванням його особливостей і перспектив розвитку.

Рада школи — орган колегіального управління шкільними справа­ми, вирішення найважливіших питань щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

       Педагогічну раду створюють для розгляду складних питань організації навчального процесу, підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів. До її скла­ду входять учителі, вихователі груп подовженого дня, ад­міністрація школи. Очолює її директор школи.

Роботу педагогічної ради планують у довільній формі відповідно до потреб школи. Члени ради мають право ви­носити на її розгляд усі питання навчально-виховного про­цесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але вона повинна збиратися не менше чо­тирьох разів на рік. При педагогічній раді створюють під­звітні їй методичні секції.

Нараду при директорі використовують для вирішен­ня термінових питань, пов'язаних з організацією навчаль­но-виховного процесу (аналізу успішності учнів, дисцип­ліни в школі, для організації позакласної діяльності). Ін­коли нарада розглядає роботу окремих учителів, виконання стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів, адміністрації. Періодичність проведення ви­значає директор школи.

Наради при заступниках директора розглядають по­точні проблеми, що стосуються їх адміністративної ком­петенції. Періодичність проведення визначається планом роботи школи.

 

Управлінська діяльність адміністрації школи

Директор школи. Його діяльність регламентується По­ложенням про загальноосвітній навчальний заклад, згід­но з яким директором може бути тільки громадянин Укра­їни, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліс­та або магістра, стаж педагогічної роботи не менше 3 років, успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти у по­рядку, встановленому Міністерством освіти і науки Укра­їни. Він є найвищою посадовою особою в школі, діє від імені школи, представляє її в усіх організаціях, розпоря­джається її майном і коштами, укладає договори, видає фінансові доручення, відкриває у банку рахунок, розпо­ряджається кредитами, видає накази по школі, його вка­зівки є обов'язковими для її учнів та учителів.

Директор організовує планування змісту та забезпе­чення навчально-виховного процесу, несе за нього відпо­відальність. До його обов'язків належить також піклу­вання про здоров'я, безпеку учнів, про створення умов для позакласної та позашкільної роботи. Директор наді­лений адміністративною владою, і від уміння користува­тися нею залежить його авторитет. Він не може бути кон­сервативним виконавцем інструкцій, а мусить бути твор­чим керівником. Важливо, щоб він був наділений такими рисами, як демократизм, вимогливість, самовимогливість, чесність, відвертість, дипломатичність, мобільність, чут­тя нового тощо.

Директор школи керує роботою своїх заступників, уз­годжує спільну діяльність адміністрації школи з громад­ськими організаціями, вчителів та учнів, відповідає за ком­плектування класів і працевлаштування випускників.

Один з найголовніших напрямів його роботи — добір і розстановка педагогічних кадрів. У сфері його компетенції організація роботи ради школи, педагогічної ради, батьків­ського комітету, батьківського всеобучу, загальне керівниц­тво методичною роботою, навчально-виховним процесом, ко­ординація позакласної роботи вчителів. Директор несе від­повідальність за організацію роботи з охорони праці і техніки безпеки, забезпечення гігієни праці учнів і вчителів.

Заступник директора з навчально-виховної роботи. Ор­ганізовує і контролює процес навчання школярів, їх загаль­ноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і пове­дінку. Контролює виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів. Здійснює керівництво методичною роботою з учителями школи, складає і контро­лює розклад уроків, графіки факультативних і гурткових занять, контрольних, проведення лабораторних робіт, навчальних екскурсій. Відповідає за звітність із питань на­вчально-виховного процесу, організовує методичну роботу предметних комісій та методичних об'єднань, діяльність шкіл передового досвіду кращих педагогів. Контролює роботу шкільної бібліотеки, навчального сектора учкому.

Другий заступник директора з навчально-виховної ро­боти. Керує навчально-виховним процесом у початкових класах, безпосередньо відповідає за організацію методич­ної роботи їх учителів. Контролює роботу груп подовже­ного дня.

Заступник директора з виховної роботи. Організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів, надає необхід­ну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, які залучаються до виховної роботи з учнями. В його обов'язки входить організація і координа­ція шкільної художньої самодіяльності, туризму та крає­знавчої роботи, підготовка і проведення традиційних шкіль­них та державних свят, організація чергування класів по школі. Він підтримує зв'язок з інспекцією у справах не­повнолітніх, відповідає за діяльність клубу вихідного дня, консультує батьків, шефів, платних та громадських керів­ників гуртків щодо організації праці з дітьми.

Заступник директора з господарської частини. Відпо­відає за збереження шкільних приміщень і майна, за мате­ріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію ро­боти обслуговуючого персоналу. У деяких школах нового типу за рішенням ради школи призначають заступників директора з перспективних на їх погляд напрямів роботи.

Заступник директора школи з наукової роботи. Од­ним з його завдань є аналіз процесів у системі освіти, прогнозування нових тенденцій та коригування відповід­но до них стратегії розвитку школи, реалізації інновацій­них програм, впровадження системи дослідницької, до­слідно-експериментальної роботи в школі, створення в ній позитивних інноваційних умов. Керує роботою відповід­них загальношкільних колегіальних органів. Розробляє методичні документи, розділи програми школи, які сто­суються перспектив її розвитку.

Заступник директора з комерційної діяльності (за-вуч-координатор). Встановлює зв'язки зі спонсорами, ше­фами, веде пошук джерел позабюджетного фінансування школи та ін.

Заступник директора з соціально-педагогічної реабілі­тації. Організовує, контролює роботу класів вирівнювання, займається питаннями педагогічної корекції,

учнів і вчителів у навчально-виховному процесі школи.

Органи громадського самоврядування

       Учнівський комітет школи (класу). Він є найавтори­тетнішим органом учнівського самоврядування, склад яко­го обирають на учнівських зборах школи (класу). Його діяльність є свідченням реалізації права учнів на участь в управлінні школою, захист своїх прав. Школа визнає по­вноваження представників учкому, надає їм необхідну ін­формацію, сприяє участі у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчання, різноманітних видів діяльності і дозвілля учнівського колективу.

Профспілковий комітет. Відповідно до законодавства персонал школи (педагогічний, адміністративно-господарський, медичний, навчально-допоміжний, обслуговуючий) має право вільно об'єднуватись у профспілки. Адмініст­рація школи погоджує з профспілковим комітетом штат­ний розклад, навчальне навантаження, умови праці пер­соналу, укладає угоди про охорону праці, повідомляє про скорочення робочих місць (не менш ніж за три місяці).

Методична рада. Є колегіальним органом педагогіч­них працівників, обов'язок якого — сприяти розвитку та удосконаленню методики навчально-виховного процесу, професійної майстерності і творчого зростання вчителів і вихователів. Вона аналізує та обирає найоптимальніші ва­ріанти змісту освіти (навчальних планів, програм, підру­чників), форм і методів навчально-виховного процесу, спо­собів іх реалізації, організовує роботу з підвищення кваліфікації педпрацівників, вивчення, узагальнення і по­ширення передового досвіду.

Батьківський комітет школи (класу). Є органом бать­ківського самоврядування, склад якого обирають на бать­ківських зборах. Метою його діяльності є сприяння вико­нанню статутних завдань школи, забезпечення єдності пе­дагогічних вимог до учнів та надання допомоги сім'ї у вихованні й навчанні дітей. Комітет діє згідно з тимчасо­вим положенням, його рішення, які мають рекомендацій­ний характер, обов'язково розглядає адміністрація шко­ли. Батьківський комітет зобов'язаний дотримуватися статуту школи, виконувати рішення, розпорядження адмі­ністрації щодо організації навчально-виховного процесу, захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психіч­ного насилля, пропагувати здоровий спосіб життя.

 

Особливості управлінської діяльності в сучасній школі

Кожен стан розвитку суспільства зумовлює відповідні йому особливості управління внутрішньошкільним жит-тдм. На сучасному етапі до таких особливостей належать: І 1. Зміна підходів при оцінюванні діяльності школи. Означає створення школою власної системи діагностики й оцінювання її діяльності, орієнтацію на оцінювання ли­ше за результатами навчання учнів, вивчення рівня роз­витку особистості дитини, оцінювання результатів діяль­ності окремих педагогів.

2. Демократизація управління. Передбачає створення на­лежних умов для реалізації мети школи, пріоритетність вирішення питань макротехнологіі (цілісної системи роботи школи і внутрішкільного управління) над мікротехнологія-ми (методиками проведення педрад, нарад, аналізу окремих уроків, написання наказів, складання графіків тощо).

3. Зміна кадрової ситуації в школі. Виявляється у по­яві в школі психологів, соціальних педагогів, звільнених класних керівників, заступників керівників шкіл з екс­периментальної або науково-методичної роботи, праців­ників вузів. Це вимагає вирішення нових управлінських
завдань, виникнення нових управлінських відносин, зв'яз­ків, створення сприятливого психологічного клімату в ко­лективі, атмосфери творчого пошуку, взаємодопомоги, за­
цікавленості роботою. Варіативність управління. Означає використання різноманітнітних моделей, систем, змісту управлінської діяльності, самостійне визначення спрямованості розвит­ку, коригування мети школи, обрання варіантів навчаль­ного плану, визначення змісту шкільного компонента осві­ти, моделювання позаурочної діяльності учнів.

4. Зміна методів управління. Свідченням їх є перехід від прямого впливу на методи, пов'язані з ефективністю роботи школи, до моделювання педагогічних систем, спо­собів їх реалізації; від жорстко регламентованих вимог до розмаїття форм, змісту. Це передбачає вільний вибір тех­нології планування та організації роботи відповідно до ці­лей та завдань колективу.

5. Зміна методологічних засад управління. На перед­ній план висуваються системний підхід, моделювання ці­лісних педагогічних та управлінських структур, розробка технологій прискореного розвитку. Це стимулює викорис­тання діалогічних форм взаємодії, впровадження спосо­бів самоорганізації, децентралізації управління тощо.