double arrow

Економічні погляди на сім’ю в класичний період розвитку економічної думки

 

У феодальний період переважно саме селянська родина привертає увагу дослідників, де "сім'я" і "економіка" були нероздільними поняттями. Кінець XVIII ст. став часом становлення буржуазії як соціального класу і формування нового типу родини, відомої в літературі як "буржуазної". Традиція "всього дому" мала значення тепер тільки для частини суспільства. Відповідно подвоїлися спроби законодавства визначити склад і сутність сім'ї. З’явився поділ "будинкового співтовариства" на "родину" і "чужих осіб". На перший план висунулося подружнє та сімейне право. Привілеї буржуазії спиралися не на переваги народження і успадковану власність, а на господарські та інтелектуальні досягнення, що призвело до свідомого обмеження буржуазної родини від інших "станів". Саме на цьому ґрунтувалася як буржуазна концепція індивідуалізму, так і специфічно нова сімейна ідеологія [4].

Економічний спосіб життя, центральне місце в якому займало приватне особисте життя сім'ї, яке формувалося з необхідності накопичення капіталу, з свідомо певних принципів діяльності, культу духовних цінностей, підтримки звичаїв і "розвитку" особистості, представлявся через суттєві елементи буржуазного стилю життя, який відображав пошук можливостей громадського підйому і бажання відгородитися від нижчих шарів. Питання сімейного господарства і доходів членів сім'ї в літературі практично не піднімалися.

В цей період вперше в творах представників класичної школи політичної економії (Дж. Локка, А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.С. Мілля) були закладені основи аналізу поведінкових передумов економічного індивіда, який пізніше трансформується в раціонального індивіда або просто споживача в маржиналістській, неокласичній, поведінковій та інших теоріях та наукових підходах.

У той же час інтерес до походження людства сприяв розвитку історичного погляду на сімейний уклад життя. Ф. Енгельс дає вичерпну по глибині історію первісного суспільства аж до виникнення держави. Вона досить достовірно показує взаємозв'язок розвитку виробництва та сім'ї. Ідея еволюціонізму міцно затверджується у філософії і науці, стимулюючи формування нових дослідницьких програм і методологічних установок. Саме в цей період К. Марксом, який використовував соціальний підхід до аналізу сім'ї та класового суспільства, були закладені передумови для формування сучасної економічної соціології. Крім того, майже всі основні роботи класиків політичної економії пронизані елементами моральної філософії. А сутність людини К. Маркс бачив не в егоїзмі, а в саморозвитку особистості в рамках суспільства і в його інтересах.

Економічне зростання, значне підвищення добробуту сприяли масовому поширенню буржуазної моделі сім'ї, перетворенню її, по суті, в сім'ю середнього класу.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: