Позиціювання сторін у «трикутнику»

Інтереси сторін формуються залежно від особливостей їх енергетичної політики, соціальних пріоритетів, природних умов, географічного розташування та фінансових можливостей.

Енергетична стратегія РФ базується на величезних запасах вуглеводнів та інших природних ресурсів.

ЄС вибудовує енергетичну політику з урахуванням дефіциту власних енергоресурсів, використання переваг одного з найбільших у світі ринків та інноваційного потенціалу.

Україна, будучи дещо більш залежною від імпорту органічного палива, порівняно з ЄС-27, має водночас ємний ринок енергоносіїв, транзитні можливості, значні запаси природного газу, вугілля та урану, великий потенціал енергозбереження - які, втім, використовує явно недостатньою мірою.

Через подібність проблем залежності від імпорту паливно-енергетичних ресурсів, інтереси ЄС та України щодо регулювання ринків енергоносіїв збігаються. Обидві сторони зацікавлені у зниженні енергоємності ВВП та у створенні демонополізованого «ринку споживача» з високою конкуренцію між постачальниками. Головними правовими механізмами реалізації цих інтересів слугують документи: Європейська Енергетична хартія та Договір до Енергетичної Хартії; Договір про заснування Енергетичного Співтовариства; Третій Енергетичний пакет, План ЄС «20-20-20».

Натомість інтереси Росії полягають у підвищенні цін на енергоносії через монополізацію ринків, тому вона намагається закріпити систему довгострокових контрактів купівлі-продажу газу, перешкоджає зростанню частки спотової торгівлі на газовому ринку, блокує реалізацію диверсифікаційних проектів, активно просуває нові трубопровідні маршрути з експорту вуглеводнів російськими компаніями та чинить активний спротив процесу лібералізації на енергетичних ринках Європи.

Про небажання діяти за європейськими правилами свідчить вихід РФ з Договору до Енергетичної Хартії. На заміну цього документа у 2009 р. Тодішній Президент РФ Д. Медведєв висунув ініціативу під назвою «Концептуальний підхід до нової правової бази міжнародного співробітництва у сфері енергетики (цілі і принципи)». Ініціатива передбачає зміну пріоритетів, визначених у Договорі до Енергетичної хартії, і розроблена в інтересах вертикально інтегрованих компаній та без належного врахування захисту прав споживачів.