2020-09-24
133
«Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання»
Здійснювати аналіз:
· Причинно-наслідкових зв’язків (змін місцевих і загальних, патологічних та пристосувально-компенсаторних, специфічних та неспецифічних; провідної та допоміжних ланок) в патогенезі типових порушень в системі кровообігу та дихання.
· Закономірностей виникнення та розвитку патології систем кровообігу та дихання.
Уміння та практичні навички:
· Вирішення ситуаційних задач із визначенням типових порушень в системі кровообігу та дихання, їх основних різновидів (через застосування знань принципів їх класифікацій), причин виникнення та механізмів їх розвитку.
· На підставі результатів лабораторно-інструментальних досліджень (біохімічні аналізи крові, електрокардіографія, спірографія) визначити ступінь порушень у відповідних системах, оцінювати результат.
Контрольні питання
1. Недостатність кровообігу: визначення поняття, принципи класифікації, причини і механізми розвитку її різних типів. Патогенез основних клінічних проявів хронічної недостатності кровообігу.
|
|
|
2. Недостатність серця: визначення поняття, принципи класифікації. Причини перевантаження серця об'ємом та опором. Механізми негайної та довготривалої адаптації серця до надмірного навантаження.
3. Гіпертрофія серця, її патогенез (за Ф.Меєрсоном). Особливості гіпертрофованого міокарда.
4. Міокардіальна недостатність серця. Етіологія, патогенез некоронарогенних ушкоджень міокарду. Експериментальне моделювання.
5. Кардіоміопатія: визначення поняття, принципи класифікації; етіологія, патогенез.
6. Недостатність вінцевого кровообігу: визначення поняття, причини і механізми розвитку, клінічні прояви. Механізми ішемічного і реперфузійного пошкодження кардіоміоцитів.
7. Ішемічна хвороба серця: види, етіологія, патогенез, клінічні прояви. Патогенез проявів та ускладнень інфаркту міокарда.
8. Аритмії серця. Експериментальне моделювання. Причини, механізми порушень автоматизму, збудливості, провідності, типові електрокардіографічні прояви.
9. Позаміокардіальна недостатність серця. Ураження перикарда. Гостра тампонада серця, прояви та наслідки.
10. Артеріальна гіпертензія: визначення поняття, принципи класифікації. Первинна та вторинна артеріальна гіпертензія. Гемодинамічні варіанти.
11. Причини і механізми розвитку вторинних артеріальних гіпертензій, експериментальне моделювання.
12. Первинна артеріальна гіпертензія як мультифакторіальне захворювання; сучасні уявлення про етіологію та патогенез гіпертонічної хвороби. Роль нирок в патогенезі первинної артеріальної гіпертензії.
|
|
|
13. Гіпертензія малого кола кровообігу (первинна, вторинна). Причини та механізми розвитку. Клінічні та гемодинамічні прояви.
14. Артеріальна гіпотензія. Етіологія та патогенез гострих і хронічних артеріальних гіпотензій.
15. Недостатність зовнішнього дихання: визначення поняття, принципи класифікації. Патогенез основних клінічних проявів. Задишка: види, причини, механізми розвитку.
16. Дисрегуляторні порушення альвеолярної вентиляції. Причини і механізми патологічного дихання (порушення частоти, глибини, ритму). Патогенез періодичного дихання.
17. Порушення альвеолярної вентиляції. Обструктивні та рестриктивні механізми розвитку.
18. Причини і механізми порушень дифузії газів у легенях. Порушення легеневого кровообігу.
19. Порушення загальних і регіональних вентиляційно-перфузійних взаємовідношень у легенях.
20. Асфіксія: визначення поняття, причини, патогенез. Термінальне дихання.
Таблиця лабораторних показників
| Показник | Норма |
| Еритроцити | чол. – 4,0-5,0×1012/л жін. – 3,9-4,7×1012/л |
| Гемоглобін | чол. – 135-180 г/л жін. – 120-140 г/л |
| Кольоровий показник | 0,85-1,15 |
| Ретикулоцити | 0,2-1% |
| Тромбоцити | 180-320×109/л |
| Лейкоцити | 4,0-9,0×109/л |
| Базофіли | 0-0,065×109/л (0-1%) |
| Еозинофіли | 0,02-0,30×109/л (0,5-5%) |
| Паличко ядерні нейтрофіли | 0,04-0,30×109/л (1-6%) |
| Сегментоядерні нейтрофіли | 2,0-5,50×109/л (47-72%) |
| Моноцити | 0,09-0,60×109/л (3-11%) |
| Лімфоцити | 1,2-0,30×109/л (19-37%) |
| Загальний білок | 65-85 г/л |
| Альбуміни | 35-50 г/л (52-65%) |
| Глобуліни | 23-35 г/л (35-48%) |
| Імуноглобулін Е | 0,3-30 нмоль/л |
| Ліпіди | 5-7 г/л |
| Тригліцериди | 0,59-1,77 ммоль/л |
| Холестерин загальний | 2,97-8,79 ммоль/л |
| Ліпопротеїди: | |
| дуже низької щільності (пре-β) | 1,5-2,0 г/л (0,63-0,69 ммоль/л) |
| низької щільності (β) | 3-4,5 г/л (3,06-3,14 ммоль/л) |
| високої щільності (α) | 1,25-6,5 г/л (1,13-1,15 ммоль/л) |
| хіломікрони | 0-0,5 г/л (0-0,1 ммоль/л) |
| Глюкоза крові | 3,3-5,5 ммоль/л |
| Гліозильований гемоглобін | 4-7% |
Коагулограма
| Показник | Норма |
| Протромбіновий індекс | 80-100% |
| Час рекальцифікації плазми | 60-120 с |
| Тромботест | ІV-V ступінь |
| Фібриноген | 5,9-11,7 мкмоль/л |
| Фібриноген В | Негативний |
| Фібринолітична активність | 183-263 хв. |
| Толерантність плазми до гепарину | 3-6 (7-11) хв.. |
| Час зсідання крові за Лі-Уайтом | 5-10 хв. |
| Тривалість кровотечі за Дюком | До 4 хв. |
| Ретракція кров’яного згустка | 44-65% (індекс ретракції 0,3-0,5) |
Кількісна характеристика зубців і інтервалів ЕКГ в нормі.
| Назва елементів ЕКГ | Кількісна характеристика елементів | |
| Тривалість в секундах | Амплітуда (висота) в мм | |
| Зубець Р | 0,08-0,1 | 1-2 |
| Інтервал Р-Q | 0,12-0,18 | – |
| Зубець Q | 0,03 | < ¼ R |
| ЗубецьR | – | 3-16 |
| Зубець S | – | 2-6 |
| Інтервал QRS | 0,06-1,0 | – |
| Зубець T | 0,12-0,16 | 2,5-6 |
| Інтервал Q-T | 0,32-0,40 | – |
