Поняття психологічного тренінгу

У даний час існує низка суперечностей та неясностей у визначенні групової роботи як особливої галузі соціальної роботи та прикладної психології.

У 50 – 60-ті роки, під впливом зростаючого інтереса психологів і психотерапевтів до роботи з групами (К. Роджерс, Ф. Перлз, А. Елліс К. Левін тощо) та успіхів психокорекційної роботи в групах, поняття групової психотерапії еволюціонувало в поняття психологічний тренінг.

У найбільш широкому контексті термін «тренінг» використовують для позначення різноманітних форм групової психологічної роботи. Проте, паралельно існують і такі поняття, як групова психотерапія, психокорекційні групи, групи досвіду, групи активного навчання, практичні експериментальні лабораторії. Відсутність чіткого визначення термінів пов'язане з тим, що тренінгові групи працюють на межі психотерапії і психокорекції, з одного боку, і навчання – з іншого.

Терміни колективна психотерапія та психотерапія в групі, означають використання будь-якого психотерапевтичного методу в групі хворих. У цьому випадку психотерапевт впливає психологічними засобами на велику кількість пацієнтів одночасно.

Групова психотерапія – психотерапевтичний метод, що використовує чинники групової динаміки для вирішення емоційних, особистісних, поведінкових проблем людей, а також для вдосконалення особистості. Психотерапевтична група – група, у якій психотерапевтичні методи можуть застосовуватися не тільки для лікування психічних порушень, а і для реалізації більш широких цілей (поліпшення саморозуміння й самопізнання, уточнення своїх життєвих цілей, напрями та способів бажаних змін та ін.). Умовно розрізняють клінічно-орієнтовану психотерапію, спрямовану переважно на пом'якшення або ліквідацію наявної симптоматики, та особистісно-орієнтовану психотерапію, яка прагне допомогти людині змінити своє ставлення до соціального оточення й до власної особистості.

Психологічна корекція визначається як спрямований психологічний вплив на ті чи інші психологічні структури задля забезпечення повноцінного розвитку й функціонування особистості. Групову психологічну корекцію зазвичай розглядають як напрям діяльності практичного психолога (не обов'язково лікаря-психотерапевта).

У вітчизняній практичній психології використовується поняття соціально-психологічний тренінг, що введено Л. А. Петровською – форма психологічного впливу в процесі інтенсивного навчання в груповому контексті. Групи психологічного тренінгу (Т-групи) – усе спеціально створені малі групи, учасники яких (психічно здорові люди) за сприяння керівника-психолога включаються у своєрідний досвід інтенсивного спілкування, орієнтований на надання допомоги кожному в рішенні різноманітних психологічних проблем і в самовдосконаленні (зокрема, у розвитку самосвідомості).

Специфічними рисами психологічних тренінгів, що дозволяє виділяти їх серед інших методів та технологій соціальної роботи та практичної психології, є такі характеристики й особливості тренінгових груп:

- У групах розвиваються певні настрої та певна атмосфера.

- У групах шикуються спільні теми. Спільна тема – це питання або проблема, що турбує групу й забирає думки її учасників у певний період часу.

- Групи розвивають норми й системи переконань.

- Групи характеризуються згуртованістю і проникністю своїх кордонів. Ступінь відкритості, яку члени групи можуть собі дозволити, залежить від рівня довіри і згуртованості, існуючих у групі.

- Групи постійно розвиваються і змінюють свої характеристики протягом певного періоду часу.

- Група надає її учасникам можливості для порівнянь. У груповій роботі мова йде про фактичний вплив на ті чи інші складові самосвідомості, навіть тоді коли така мета не ставиться й не усвідомлюється.

- Можливість спостерігати, що відбувається в групі, дозволяє продукувати корисне внутрішнє навчання та стає першим кроком до самостійного випробування нових типів поведінки.

- Група – це середовище, де людина отримує зворотний зв'язок про власну поведінку від інших людей.

- Група – це середовище, де перевіряються нові типи поведінки.

Питання про те, чи потрібні взагалі практичної психології тренінгові групи, пов'язаний із з'ясуванням тих переваг, що має групова форма в порівнянні з індивідуальною.

Переваги психологічної групової роботи.

1. Групова робота є більш економічною. Це є однією з найважливіших причин поширення різноманітних форм групової психотерапії в останні два десятиліття.

2. У сутності самої групи закладені унікальні терапевтичні можливості, що відсутні в індивідуальній психотерапії. Це міжособистісне (соціальне) навчання, отримання зворотного зв'язку від учасників групи, надання підтримки в разі впровадження нових способів поведінки, використання альтруїзму та можливості універсалізації проблем.

3. Група відзеркалює суспільство в мініатюрі, у групі, по суті справи, моделюється система взаємовідносин і взаємозв'язків, що характерна для реального життя учасників.

4. Група надає учасникам можливість обмінюватися життєвим досвідом, способами «створення» й рішення проблем, дає змогу вчитися на досвіді інших учасників.

Однак групова психотерапія не є панацеєю від усіх проблем людини. Її застосування має певні межі.

1. Ефективність психотерапевтичних груп у психіатричній клініці викликає багато сумнівів і дискусій.

2. Імовірно деякі люди через свої особистісні властивості не можуть ефективно вирішувати свої проблеми в групі, а, потрапивши до неї, заважають робити це іншим учасникам.

3. Групова атмосфера, що виникає завдяки згуртованості учасників і груповим правилам, може сприяти конформності поведінки учасників.

4. Деякі групові норми, що необхідні для ефективної роботи групи, можуть породжувати ілюзії. Тому іноді людина починає «жити» в групі, нічого не змінюючи у своєму реальному житті.