Види й завдання тренінгових груп у сучасній психосоціальної роботі

Оскільки тренінгові методи перебувають на стику психотерапії, навчання та психокорекції, цілі тренінгової роботи можуть бути дуже різними, що відображають багатосторонність, що відбуваються.

Різне розуміння психологічного сенсу тренінгу виникає з різних теоретичних концепцій керівників тренінгових груп. Попри всю різноманітність підходів наразі виділяють безліч концептуальних напрямів психологічного тренінгу: групи в рамках психодинамічного підходу, груповий транзакційний аналіз, групи поведінкового тренінгу умінь, групи гуманістичної спрямованості (клієнт-центрована терапія К. Роджерса), інкаутер-групи, гештальт-групи, психодрама, групи тілесної терапії, групи арттерапії, групи танцювальної терапії та ін.

Незважаючи на відмінності в теоретичній платформі, загальним для всіх напрямів є уявлення про те, що психологічний тренінг спрямований до людської індивідуальності й на зміни, що відбуваються всередині особистості та ведуть до її самовдосконалення й розвитку.

Загалом, прийнято виділяти два основних типи груп: створені спеціально для роботи з їхніми членами й рішення внутрішньогрупових проблем (внутрішньоорієнтовані) та створені для досягнення будь-якої зовнішньої по відношенню до групи мети (зовнішньоорієнтовані). Внутрішньо орієнтовані групи, з і свого боку, поділяються на два типи: а) такі, що націлені на нормальний розвиток своїх членів (групи соціалізації): б) групи, мета яких – виправлення відхилень, що виникли в процесі попередньої соціалізації (групи ресоціалізації). Кожен із цих типів, далі диференціюється залежно від конкретних завдань, які вирішуються під час роботи з групою.

У групах соціалізації метою психосоціальної роботи є допомога індивіду, що відчуває труднощі щодо вибору мети соціалізації, а також сприяння досягненню вже обраної мети (рольове навчання). Групи ресоціалізації також вирішують два завдання: соціальний контроль людей, що недостатньо адаптувалися до вимог суспільства й не бажають прийняти на себе соціально прийнятні ролі, або допомога в засвоєнні нових (альтернативних) ролей.

Різноманітність завдань психосоціального тренінгу пов'язана з великою кількістю підходів до розуміння тренінгу, що різко розрізняються один проти одного. Заразом, спираючись на думку відомих фахівців, можна виділити спільні завдання, що об'єднують різні за спрямованістю та змістом тренінгові групи:

- дослідження психологічних проблем учасників групи й надання допомоги в їхньому розв'язанні;

- поліпшення суб'єктивного самопочуття та зміцнення психічного здоров'я;

- вивчення психологічних закономірностей, механізмів і ефективних способів міжособистісної взаємодії для створення підґрунтя для більш ефективного та гармонійного спілкування з людьми;

- розвиток самосвідомості й самодослідження учасників для корекції або попередження емоційних порушень на основі внутрішніх і поведінкових змін;

- сприяння процесу особистісного розвитку, реалізації творчого потенціалу, досягненню оптимального рівня життєдіяльності й відчуття щастя та успіху.

Водночас, незалежно від типу групи та обраного підходу, соціальний працівник повинен:

1) допомогти членам групи утворити систему взаємодопомоги (це його основне завдання);

2) розуміти характер і зміст групових процесів та використовувати їх для досягнення цілей групи, допомагати в цьому членам групи;

3) прагнути підвищувати здатність членів групи діяти незалежно;

4) допомогти членам групи усвідомити свою єдність до моменту припинення діяльності групи.