2021-12-25
46
До фін. планування відносяться такі категорії: зовнішнє середовище, цілі, сфера застосування, стратегія.
Термін “зовн. середовище” означає економічні, фінансові, валютні, кредитні, конкурентні та інші умови, з якими стикається повсякденно корпорація у своїй діяльності. Під час розробки планів кожна корпорація ставить перед собою певні цілі. У сучаній теорії та практиці домінує багатоцільовий підхід. Що є наслідком ускладнення соціально-економічної системи ринкової економіки, посиленням відкритості національних економік, у результаті чого зовнішнє середовище стає провідним фактором розвитку.
Одночасно з цільовою постановкою корпорація визначає можливу сферу застосування капіталу, тобто географічну арену і диверсифікацію виробницітва з метою розширення збуту своєї продукції. Для визначення цілей і сфер вкладання капіталу корпорація має поставити конкретні, основні та розрахункові завдання. Вони можуть бути кількісними або якісними. Цілі і сфери вкладання більш статичні, ніж завдання, що є динамічними і гнучко враховують зовнішнє середовище та його зміни. На основі визначення мети, сфери прикладання, поставлених завдань розробляється стратегія корпорації. Фін. стратегія – основна для вибору, альтернативи, що зумовлює природу і напрям організації фін. відносин. Вона базується на детальних, конкретизованих фінансових даних.
101. Контроль за виконанням планових показників.
Контроль за виконанням планових показників є необхідною умовою ефективного фін планування. Крім того до таких умов належать прогнозування та пошук оптимального фін плану. Контроль полягає в додержанні реалізації фін плану та внесенні відповідних коригувань. Довгострокові (стратегічні) плани дуже часто застарівають навіть в момент їх підготовки, тому необхідно ретельно слідкувати (здійснювати контроль) за виконанням та коригуванням планових показників. Показники стратегічних планів використовуються як база для оцінки наступної діяльності але такі оцінки стану компанії безглузді, якщо не враховувати того фону, на якому були досягнуті поточні показники.
102. Методи складання прогнозних фінансових документів.
Прогнозні звіти (pro forma): баланс комерц. діяльності, звіт про доходи і звіт про зміни фін. стану складаються методом відсоткового відношення до продажів. Він грунтується на тому, що на рух активів корпорації впливають зміни в обсязі реалізації. При зменшенні обсягу продажів виникає необхідність у зменшенні суми активів і навпаки. Прогнозування бюджету капітаньних вкдадень здійснюється шляхом урахування аналітичних показників фінансово-економічної ефективності інвестицій: 1) період окупності інвестицій являє собою кількість років, що потрібна для покриття усіх витрат на інвестиційний проект. Цей метод може застосовуватись в ускладненому варіанті як період окупності, що дисконтується. Його суть полягає в тому, що очікувані грошові потоки скорочуються на величину вартості капіт. проекту. Оцінка інвестицій здійснюється методом вирахування внутрішньої ставки доходу, або внутрішнього коефіцієнту прибутковості. Він явлє собою таку дисконтну стоаву, за якої теперішня вартість грошових потоків проетку = теперішній вартості витрат на запланований проект. Для оцінки інвестицій і грош. потоків, потрібних для їхнього фінансування, можна використовувати метод чистої поточної вартості. Цей метод, як і попередній використовує дисконтування теперішньої вартості на ставку доходу. Бюджетування капітальних вкладень передюачає вирахування індексу рентабельності, тобто відношення прибутку після сплати податків до інвестицій за проектом, що пропонується.
