Метод визначення рентабельності інвестицій (RОІ)

У цьому випадку, якщо період розрахунку дорівнює одному року, при роз­рахунку коефіцієнту використовується річна величина прибутку (за балан­сом) та середньорічна сума активів. Для розрахунку за певний період: місяць, квартал або півріччя, сума прибутку множиться відповідно на 12, 4 та 2. При цьому використовується середня за період величина сумарних активів.

Цей показник вказує, скільки грошових одиниць потрібно підприємству для отримання однієї грошової одиниці прибутку. Вважається, що цей показ­ник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності:

,

де - обсяг прибутку після оподаткування;

- загальний обсяг інвестицій.

У цьому випадку під обсягом інвестицій розуміються не тільки витрати на капіталовкладення, але й вкладення в обіговий капітал.

3. Метод визначення розрахункової норми прибутку (AROR):

Цей показник характеризує доходність проекту як відношення між середньорічними надходженнями від його реалізації та величиною початкових ін­вестицій.

Визначення цього показника подібне до середньої ставки доходу, за тим виключенням, що до уваги приймається балансовий прибуток, а не сукупний доход (як у ССД).

,

де - початкові інвестиції;

- чистий грошовий потік періоду t (місяць);

N - тривалість проекту (років);

n - тривалість проекту (місяців).

Динамічні методи оцінки інвестицій:

1. Чистий приведений доход (ЧТВ, NPV) по інвестиційному проекту розраховується за формулою (при умові здійснення інвестиційних витрат одночасно):

,

де: - сума грошових потоків по проекту

- початкова сума інвестицій у проект.

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

2. Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку / внутрішньої норми доходу / внутрішньої ставки доходу/прибутку (IRR)

Ця методика по суті є визначенням міри прибутковості проекту. Це така ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків дорівнює по­чатковим інвестиціям. Тобто - це дисконтна ставка, за якої NPV=0. Ставка, нижче якої проекти відхиляються, називається граничною ставкою, край­ньою або необхідною. Фірми розраховують свої граничні ставки, виходячи з вартості фінансування та ризикованості проекту. Потім прогнозують май­бутні грошові потоки і розраховують IRR. Якщо ІRR вище граничної ставки, проект рекомендується до реалізації. Отже, ІRR визначається як дисконтна ставка r, яка прирівнює теперішню вартість очікуваних грошових надход­жень по проекту та теперішню вартість очікуваних необхідних витрат.

= 0,

тобто ІRR являє собою таку ставку дисконту, за якої NРV = 0.

3. У випадку, якщо інвестиційні витрати здійснюються в декількаетапів, чистий приведений доход (NPV) по інвестиційному проекту розраховується за формулою:

,

де: - сума грошових потоків по проекту

- початкова сума інвестицій у проект.

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

5. Дисконтований строк окупності проекту (при умові здійснення інвестиційних витрат в єдиний момент часу):

,

де: - сума грошових потоків по проекту

- початкова сума інвестицій у проект.

t - номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

6. Індекс (коефіцієнт) доходності дозволяє також виявити співвідношення між обсягом інвестиційних витрат з чистим грошовим потоком по проекту, і при одночасних витратах розраховується за формулою:

За окремими видами проектів надходження можуть здійснюватися через рівні проміжки часу та в однакових обсягах, тобто можуть бути ануїтетом.

Потік платежів, всі елементи якого розподілені в часі так, що інтервали між будь-якими двома послідовними платежами постійні, називають фінан­совою рентою чи ануїтетом.

Теоретично, залежно від умов формування, можуть бути отримані дуже різноманітні види ануїтетів: із платежами рівної або довільної величини; зі здійсненням виплат на початку, у середині чи кінці періоду та ін.

У фінансовій практиці часто зустрічаються так звані прості чи звичайні ануїтети, що припускають одержання або виплату однакових за величиною сум протягом усього терміну операції на­прикінці кожного періоду (року, півріччя, кварталу, місяця тощо).

Виплати за облігаціями з фіксованою ставкою купону, банківськими кре­дитами, довгостроковій оренді, страховим полісам, формування різних фон­дів - усе це далеко неповний перелік операцій, грошові потоки яких, явля­ють собою звичайні ануїтети.

Відповідно до визначення, простий ануїтет має дві важливі властивості:

- усі його елементи рівні між собою;

- відрізки часу між виплатою/одержанням сум однакові, тобто, на відміну від разових платежів, для кількісного аналізу ануїтетів нам знадобляться усі виділені раніше характеристики грошових потоків.

Найчастіше використання ануїтету застосовується при розрахунках з банком або оцінки ефективності операцій з цінними паперами. Зокрема, ви­користання ануїтету здійснюється для визначення накопиченої на депозиті за весь період депозитної угоди суми, якщо буде здійснюватися збільшення депозиту через рівні проміжки часу на одну й ту саму суму. У цьому випадку визначається майбутня вартість ануїтету.

Майбутня вартість звичайного ануїтету являє собою суму всіх плате­жів, що її складає з нарахованими відсотками на кінець терміну проведення операції.

Відповідно до визначення, простий ануїтет має дві важливі властивості:

- усі його n - елементи рівні між собою:

CF₁ = CF₂ =… = CF_n = CF = A

- відрізки часу між виплатою/одержанням сум CF однакові, тобто

t_n – t _n-1 = t₂ –t_1.

На відміну від разових платежів, для кількісного аналізу ануїтетів нам знадобляться усі виділені раніше характеристики грошових потоків: FV, PV, CF, r, t, n.

Запитання для самоконтролю:

1. У чому полягає економічна сутність концепції вартості грошей у часі?

2. Який економічний зміст альтернативної вартості?

3. Як змінюється майбутня вартість грошей при збільшенні тривалості ін­вестування?

4. Яка вартість грошей є реальною: майбутня чи теперішня?

5. Який грошовий потік називається ануїтетом?

6. Що дає можливість визначити розрахунок теперішньої та майбутньої вартості ануїтету? У яких випадках їх доцільно використовувати? Наведіть приклади.

7. Поясніть особливості застосування схем пренумерандо та постнумерандо.

8. В чому полягає основна схема оцінки ефективності інвестицій без ураху­вання та з урахуванням зміни вартості грошей у часі?

9. Що означає результат застосування методу NРV?

10. Як змінюється значення чистої теперішньої вартості при збільшенні став­ки дисконту?

11. Поясніть графічно сутність методу внутрішньої норми рентабельності проекту.

12. Яким методом слід скористатися при порівнянні оцінки ефективності ін­вестицій у проекти, коли важко або неможливо оцінити грошові потоки від їх освоєння?

Література: [3], [4], [16], [17], [18], [19], [18], [20], [21], [25], [26], [32], [33], [34], [35].

Інвестиційні проекти

План лекції:

1. Поняття та сутність інвестиційного проекту

2. Види інвестиційних проектів, їх особливості

3. Структура інвестиційних проектів

4. Життєвий цикл інвестиційного проекту

5. Основні показники інвестиційного проекту

6. Поняття про грошові потоки інвестиційного проекту.

Ключові слова:

Інвестиційний проект, монопроект, мультіпроект, мегапроект, бюджет проекту, грошовий потік проекту, релевантний потік, постійний потік, кумулятивний потік.

Оскільки інвестування, перш за все, орієнтується на забезпечення про­цесу розширеного відтворення, слід зосередити увагу на тому, що інвести­ційний проект має свою специфіку. Інвестиційний проект передбачає до­сить тривалий період освоєння та довготривалий період реалізації. В ході експлуатації створеного об'єкту інвестування стає можливим отримання відповідної продукції проекту, продаж якої забезпечує відшкодування інвес­тору вкладень у створення такого об'єкту. Разом з тим за своєю сутністю інвестиційний проект на відміну від традиційного проекту орієнтується на забезпечення інвестиційних цілей та сприяє подальшому розвитку. Власне саме орієнтація на довгострокову перспективу відрізняє інвестиційний про­ект від великої сукупності того, що в сучасному світі називають проектами як планами створення чогось.

Таким чином, інвестиційний проект - це комплекс взаємопов'язаних за­ходів, розроблених для досягнення інвестиційних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях.

Основними особливостями інвестиційного проекту слід визначити:

1) порівняно тривалий період освоєння початкової суми вкладень;

2) поетапний поступовий вихід на проектну потужність в ході експлуатації створеного об'єкта інвестування;

3) необхідність додаткових вкладень у проект протягом його реалізації для виконання поставлених цілей, які використовуються на забезпечення об'єкту обіговим капіталом, витратами на поточний та капітальний ре­монт тощо;

4) необхідність здійснення значних початкових вкладень.

Проект є організаційною формою реалізації процесу інвестування. У цьо­му понятті зосереджені як стратегічне планування інвестиційної діяльності, так і практична реалізація щоденного оперативного управління.

Інвестиційний проект - це спеціальним способом підготовлена докумен­тація, що містить максимально повний опис і обґрунтування всіх особливос­тей майбутнього інвестування. У такому розумінні проект є документованим інвестиційним планом.

Інвестиційний проект - це комплекс заходів, що здійснюються інвесто­ром з метою реалізації свого плану нарощування капіталу. Дії інвестора ма­ють бути оптимальними для досягнення поставлених цілей при обмежених часових, фінансових та матеріальних ресурсах.

Разом з тим, розгляд проекту як документу призводить до певних спро­щень його сутності та ототожнення з бізнес-планом або техніко - економічним обґрунтуванням. Однак, на відміну від поняття «інвестиційний проект» терміном «бізнес – план» позначають спеціальний документ, що містить тіль­ки економічний план реалізації проекту та його обґрунтування. Бізнес-план є складовою інвестиційного проекту.

Слід зазначити, що інвестиційний проект як план дій інвестора в обрано­му напрямку впливає на ефективність самого процесу інвестування. Можна стверджувати, що за наявності плану інвестор (чи його менеджер по проекту) досягне вищих результатів, ніж за відсутності плану (проекту) інвестування. Проект вносить системність та організованість у процес інвестування.

Виходячи з визначення суті проекту, виділяють такі його головні ознаки:

- наявність чітко сформованої мети проекту;

- структуризація проекту за цілями;

- обов'язкова зміна стану проекту для досягнення його мети;

- обмежений бюджет, тобто обмеженість ресурсів;

- наявність часових рамок, тобто обмеженість проекту в часі;

- неповторність.

Отже, інвестиційний проект - це система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, які визначають систему взаємопов'я­заних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами організаційних заходів і дій, спрямованих на розвиток підприємства.

До основних ознак класифікації проектів, які впливають на трудоміст­кість проведення передінвестиційних досліджень, розробки проекту та оцінки доцільності його реалізації можна віднести: масштаб, складність, обсяг початкового бюджету, тривалість. Саме співвідношення цих ознак між собою дає чітке уявлення про надвеликі, великі, середні та малі про­екти.

Тому визначення типу проекту за співвідношенням між основними озна­ками має суттєве значення для його розробки та деталізації проведення оцін­ки ефективності. Насамперед, враховуючи, що розробка бізнес-плану чи ТЕО проекту є надзвичайно важливим елементом ведення бізнесу сьогодні, і вартість послуг за проведення передінвестиційних досліджень може переви­щити сам бюджет проекту.

Інвестиційні проекти поділяються:

- За складністю - на монопроекти, мультипроекти, мегапроекти. За якістю проекти поділяються на звичайної якості та бездефектні. На відміну від звичайних до бездефектних проектів висуваються особливі ви­моги щодо якості.

- За тривалістю проекти поділяються на короткострокові, середньострокові та довгострокові.

- За наслідками прийняття рішень - на взаємовиключні (якщо реалізація одного проекту одночасно позбавляє необхідності реалізації інших), заміщувальні (якщо один і той же проект може бути використаний і для ін­шого виду діяльності, економлячи при цьому кошти на реалізацію остан­нього - побудова греблі для отримання електроенергії і побудова греблі для зрошення земель), синергійні (один проект викликає необхідність реалізації іншого або підви­щує ефективність від реалізації іншого).

Період часу, протягом якого готуються й реалізуються інвестиційні намі­ри інвестора, становить життєвий цикл проекту. Він розбивається на кілька типових етапів інвестування:

• формування інвестиційних намірів;

• розробка концепції інвестування (конкретизація завдань, вибір продукту проекту, визначення джерел фінансування, вибір учасників проекту, по­переднє опрацювання маркетингового і фінансового плану);

• розробка проекту як документованого плану (деталізованого інвестицій­ного обґрунтування і плану дій на всю глибину життєвого циклу проекту;

• передінвестиційний аналіз проекту (вивчення потенційних можливостей проекту, оцінка реальності фінансових планів, зовнішньої й внутрішньої узгодженості проекту, його комерційної реалістичності та доцільності);

• створення чи придбання інвестиційного об'єкта "під ключ" і підготовка до початку його експлуатації;

• експлуатація інвестиційного об'єкта і повернення через накопичення по­точного прибутку інвестованих у проект коштів;

• отримання чистого прибутку за проектом (понад вкладені в проект кошти);

• ліквідація інвестиційного проекту (демонтаж основних засобів, продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організаційних і юридич­них питань припинення фінансово-господарської діяльності з викорис­танням активів проекту).

Таким чином, життєвий цикл проекту - це час від першої затрати на проект до останньої вигоди від проекту.

Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO) запропоновано своє бачення проекту як циклу, що складається з трьох окремих фаз:

- Передінвестиційної. Передінвестиційна фаза має такі стадії: визначен­ня інвестиційних можливостей, аналіз альтернативних варіантів і попе­редній вибір проекту - попереднє техніко - економічне обґрунтування, висновок по проекту і рішення про інвестування.

- Інвестиційної. Інвестиційна фаза має такі стадії: встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту, придбання і передача технологій, детальне проектне опрацювання і укладання контр­актів, придбання землі, будівельні роботи і встановлення обладнання, перед виробничий маркетинг, набір і навчання персоналу, здача в експлуата­цію та запуск.

- Експлуатаційної. Фаза експлуатації розглядається як у довгостроково­му, так і в короткостроковому планах. У короткостроковому плані вив­чається можливе виникнення проблем, пов'язаних із застосуванням об­раної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією пер­соналу. У довгостроковому плані до розгляду береться обрана стратегія та сукупні витрати на виробництво і маркетинг, а також надходження від продажу.

На рис. 7.1 показано шість стадій, які відіграють важливу роль у біль­шості проектів: ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація, завершальна оцінка.

Рис. 7.1 - Цикл проекту

Інвестиційний проект як документований план інвестування складається з таких документів.

1. Економічний опис - бізнес-план і матеріали для його обґрунтування.

2. Технічна документація.

3. Технологічна документація.

4. Контрактне супроводження, тобто набір уже укладених або підготовле­них контрактів (договорів) чи більш м'яких форм закріплення майбутніх взаємовідносин між можливими і реальними учасниками проекту.

5. Експертне супроводження як набір експертних висновків, оцінок або ін­ших форм представлення висновків фахівців (фізичних або юридичних осіб), компетентних в оцінці процесів та явищ, з якими буде пов'язана реалізація проекту.

6. Інші документи, їх копії або аналітичні матеріали, що характеризують: учасників проекту, ситуацію на ринку, установчі документи підприємств, копії звітів підприємств про фінансово-господарську діяльність, прогно­зи, свідоцтва про права власності, нормативно-законодавчі акти держав­ного та місцевого рівня, які впливають на проект.

При аналізі інвестиційних проектів важливо зробити оцінку гро­шових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв та показників його ефективності. Такі грошові потоки називаються релевантними. Грошові потоки можуть бути релевантними, тобто можуть розглядатися з точки зору застосування критеріїв ефективності проекту, та додатковими, якщо активи та пасиви, не є показниками бухгалтерського балансу (фірма одночасно здій­снює поточну діяльність та інші проекти), а стосуються одного інвестицій­ного проекту.

Рух коштів, що відо­бражає динаміку грошових надходжень та витрат і являє собою грошовий потік - різницю між грошовими надходженнями та витратами.

У фінансовому менеджменті управління грошовим потоком є одним з найважливіших за­вдань. У здійсненні аналізу інвестиційних проектів оцінка та прогнозування грошових потоків використовуються при обґрунтуванні ефективності кож­ного проекту та розрахунках забезпечення їх коштами, що є центральною проблемою прийняття виваженого рішення про доцільність інвестування.

Поняття «грошовий потік» означає «рух коштів», що відо­бражає динаміку грошових надходжень та витрат і являє собою різницю між грошовими надходженнями та витратами за певний час реалізації проекту.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. А основні методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються при обґрун­туванні ефективності проекту та розрахунках забезпечення проекту необхід­ним обсягом коштів.

Чистий потік інвестиційного проекту відображає загальні зміни у за­лишках грошових коштів фірми за певний період часу в межах загального життєвого циклу проекту.

Розрахунок загального грошового потоку можна здійснити за формулою:

,

де: - грошові надходження

- грошові витрати.

Види грошових потоків по інвестиційним проектам представлено на рис. 7.2.

Рис. 7.2 - Основні види грошових потоків

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке проект? Чим проект відрізняється від програми та плану?

2. Які особливості інвестиційних проектів?

3. Чим відрізняється звичайний проект від інвестиційного?

4. Які основні класифікаційні ознаки проектів?

5. Що таке фази та стадії циклу проекту?

6. Які проекти відносять до взаємовиключних? До заміщуючих? До сінергійних?

7. Які основні підходи виділяються щодо визначення циклу проекту?

8. Чим відрізняється ТЕО проекту від бізнес-плану?

9. Які основні проблеми виникають при розрахунку початкової вартості проекту? З чим пов'язані заниження вартості та помилки в розрахунках початкової вартості?

10. Які основні аспекти аналізуються у ході проведення експертизи інвести­ційних проектів?

Література: [3], [4], [15], [16], [17], [18], [20], [21], [22], [24], [20], [32], [34], [35].