Обов'язкові змістові елементи підготовки до виступу

1 2 3 4 5 6 7

1. Укладання робочого плану.

2. Збір матеріалу і його побудова.

3. Пошук форми повідомлення.

4. Підготовка ТЗН.

5. Репетиція виступу.

Власне виступ має таку композиційну структуру.

Вступ.

- викликати цікавість, оволодіти увагою аудиторії;

- встановити взаєморозуміння і довіру;

- підготувати аудиторію до слухання і сприймання промови.

2. Основна частина: виклад, доказ, заперечення:

- повідомити інформацію;

- довести свою точку зору;

- переконати аудиторію;

- закликати слухачів до конкретної дії.

3. Висновки:

- підсумувати сказане, зробити висновки;

- посилити інтерес до предмета промови;

- закріпити враження від промови.

На вступну частину рекомендується 10% всього обсягу виступу, основна частина – 80 - 85%, висновки -5%.

Основні передумови успіху виступу.

1. Цікавість виступу: інтерес слухачів зростає від однієї частини виступу до іншої.

2. Оратор повинен добре знати предмет мови, уяснити мету і завдання виступу, бути переконаним самому і переконати слухача в необхідності запропонованої теми.

3. Необхідно заздалегідь вибрати певний темп мовлення (100 слів за хвилину).

4. Знання аудиторії і правильна моральна, мовна, зовнішня поведінка оратора.

"Кілька заповідей ораторові" (Л.Нелюба, стор69).

1. Сперечайтеся чесно і щиро, не перекручуйте думок і слів товаришів.

2. Починаючи дискусію, ясно і чітко сформулюйте положення, котрі будете відстоювати, доводити. Ці тези повинні залишатися незмінними протягом усієї дискусії.

3. Пам'ятайте, що найкращим доказом чи спростуванням є точні і незаперечні факти.

4. Доводячи і спростовуючи, говоріть ясно, просто, чітко, точно. Намагайтеся говорити своїми словами.

5. Якщо доведено хибність думки, майте мужність визнавати правоту свого " противника ".

6. Закінчуючи виступ, підведіть підсумки, сформулюйте висновки.

Пам'ятайте, що головне в дискусії - аргументи, логіка, доведення. Міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

Досвідчений оратор розуміє, що аудиторія краще сприйматиме виступ, з більшим інтересом слухатиме його, якщо монолог переходить у діалог, але в діалог особливий, який веде сам виступаючий. У практиці ораторського мистецтва відпрацьовані прийоми, які не тільки оживляють розповідь, надають їй виразності, а й діалогізують монологічне мовлення. Це:

1. Питально-відповідний хід.

2. Риторичні запитання.

3. Цитати.

У класичних риториках в обов'язки оратора входило:

1) знайти, що сказати;

2) знайдене розкласти по порядку;

3) надати цьому словесну оптимальну форму;

4) закласти все це в пам'ять;

5) виголосити промову.

Основні етапи роботи над промовою:

- виникнення думок;

- упорядкування; словесне вираження;