2017-10-25
2668
БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Опорний конспект лекцій
Харків
ХДУХТ
2017
Біржова діяльність: опорний конспект лекцій [Електронний ресурс] / укладачі А. М. Одарченко, К. В. Сподар, О. О. Лісніченко. – Електрон. дані. – Х.: ХДУХТ, 2017. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Назва з тит. екрана.
| Укладачі: | Одарченко А. М., д.т.н., проф., проф. кафедри товарознавства, управління якістю та екологічної безпеки; Сподар К. В., к.т.н., ст. викл. кафедри товарознавства, управління якістю та екологічної безпеки; Лісніченко О. О., к.е.н., доц. кафедри товарознавства, управління якістю та екологічної безпеки |
Рецензент Г.А. Синицина, к.т.н., проф. кафедри прикладної економіки та інформаційних систем
Кафедра товарознавства, управління якістю та екологічної безпеки
Схвалено науково-методичною комісією факультету управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю
Протокол від «16» грудня 2016 року № 2
Схвалено вченою радою ХДУХТ
Протокол від «28» грудня 2016 року № 9
|
|
|
Схвалено редакційно-видавничою радою ХДУХТ
Протокол від «26» грудня 2016 року № 5
© Одарченко А. М., Сподар К. В.,
Лісніченко О.О., укладачі, 2017
© Харківський державний
університет харчування
та торгівлі, 2017
 |
ЗМІСТ
| Вступ | ||
| Тема 1. | Товарна біржа як елемент інфраструктури ринку | |
| Тема 2. | Регулювання біржової діяльності | |
| Тема 3. | Біржові угоди | |
| Тема 4. | Характеристика опціонних угод | |
| Тема 5. | Ф’ючерсний ринок | |
| Тема 6. | Організація та технологія біржової торгівлі | |
| Тема 7. | Брокерська діяльність | |
| Тема 8. | Фондовий ринок і його учасники | |
| Тема 9. | Фондова біржа | |
| Тема 10. | Основи функціонування валютної біржі | |
| Список використаних джерел |
ВСТУП
Біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки. Біржовий ринок України, одержавши належне економічне середовище, розпочав вирішувати проблеми формування ринкових цін на основі попиту і пропозиції. Поступово відбувається процес самоліквідації тіньового ринку сільськогосподарської, промислової, видобувної продукції через прозорість товарних потоків. Це дозволяє збільшувати надходження до державного бюджету коштів за рахунок оподаткування біржової діяльності. Крім того, через біржовий, насамперед аграрний ринок задовольняються державні потреби в продовольстві. Водночас біржі є центром експорту окремих видів аграрної продукції та продукції переробки. Саме важливість функціонування біржових структур в економіці України вимагає вивчення дисципліни «Біржова діяльність».
Метою дисципліни є формування системи знань з організації і функціонування біржового ринку як складового елемента інфраструктури ринку, технології здійснення біржових операцій.
|
|
|
Завданням дисципліни є вивчення узагальненого досвіду роботи зарубіжних і вітчизняних бірж, нормативних основ здійснення біржової діяльності в Україні, технології виконання біржових операцій на різних видах бірж.
Після вивчення цього курсу студент знає основні принципи організації та здійснення біржових торгів на товарній і фондовій біржі; функції і завдання посередників на біржах; технологію формування ланцюга руху замовлення від покупця до продавця на біржі; основи ф’ючерсної торгівлі.
Крім того, у студента формуються практичні навички та вміння розробляти стратегію поведінки гравця на фондовій і товарній біржі; розраховувати результат від здійснення певних видів біржових операцій; обчислювати рахунки клієнтів щодо ф’ючерсних контрактів; використовувати механізм хеджування; оцінювання ринкової вартості цінних паперів.
Тема 1. Товарна біржа як елемент інфраструктури ринку
Сучасні товарні біржі є результатом тривалої еволюції різних форм оптової торгівлі.
Історично первинною формою оптової торгівлі можна вважати караванну торгівлю, її відмінностями є епізодичність, нерегулярність проведення, відсутність певного місця торгівлі та правил здійснення.
На зміну їй прийшла ярмаркова торгівля. В середні віки стали виникати як невеликі, так і досить великі ярмарки, місце і час проведення яких було точно визначено і про проведення яких учасники заздалегідь оповіщалися. Саме слово «ярмарок» у перекладі з німецької означає «щорічний ринок». Ярмаркова торгівля того часу велася за суворо розробленими внутрішніми правилами. На певному етапі ярмарковий спосіб організації торгівлі перестав влаштовувати його учасників.
Головною причиною виникнення біржової торгівлі товарами був розвиток великого виробництва, для якого був необхідний ринок, здатний реалізовувати великі партії товару на регулярній періодичній основі, на базі цін, що складаються залежно від реального співвідношення попиту і пропозиції на товар.
За твердженням істориків перша в світі біржа з’явилася в 1531 р. в Антверпені (Бельгія).
У 1549 р. виникають біржі в Ліоні та Тулузі (Франція), а потім – у Лондоні (1565). В Японії біржі з торгівлі рисом з’явилася в 1790 р., а в США перша біржа вийшла у 1848 р. в Чикаго.
Біржова торгівля є результатом еволюції багатьох форм торгівлі. Група істориків вважає, що біржова торгівля зародилася в Японії ще в І ст. Інші ж – відносять виникнення товарних бірж до часу розквіту Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
У розвитку світової біржової торгівлі можна виділити 5 етапів:
– на першому етапі (з 1531 р.) біржова торгівля здійснювалася в обмеженій кількості країн, носила локальний характер. На товарних біржах здійснювалися операції тільки на реальний товар з негайним постачанням і за готівковий розрахунок.
– на другому етапі (з 1830 р.) почали здійснювати операції на реальний товар з постачанням його в майбутньому. Цей етап пов’язаний з періодом промислової революції, коли мало місце величезне розширення попиту на сировину і продовольство.
– третій етап (з 1865 р.) пов’язаний із впровадженням у біржову практику ф’ючерсних операцій. Конкуренція форм торгівлі товарами поступово призвела до того, що торгівля реальними товарами остаточно перемістилася в позабіржовий обіг.
– четвертий етап (з 1910 р.) пов’язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику. Вперше він одержав свою практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупівлях бавовни, що направлялась до Великобританії.
|
|
|
П’ятий етап (з 1984р.) – це поява нового виду біржових операцій – опційних.
Історія біржової торгівлі в Україні нерозривно пов’язана з розвитком товарних бірж в Росії, до складу якої вона входила.
- Перша товарна біржа на території України була відкрита в 1796 р. в Одесі. Також як і Санкт-Петербурзька, Одеська біржа не відігравала помітної ролі в оптовій торгівлі – торги проходили дуже мляво при невеликому скупченні продавців і покупців. Предметом біржової торгівлі були в основному зерно і мануфактура.
- Другий етап біржового руху на території України безпосередньо пов’язаний з реформою 1861 р. У 1869 р. була відкрита Київська товарна біржа, в 1876 р. – Харківська, в 1885 р. – Миколаївська. Товарні біржі створювалися в загальновизнаних центрах торгівлі з розвиненою транспортною мережею і мали певну спеціалізацію (хлібні, фруктові, скотопромислові, м’ясні, чайні, винні, яєчні, м’ясні, лісові та текстильні). Так, Одеська біржа спеціалізувалася на продажу зерна і хлібо-борошномельної продукції, Київська біржа займалася оптовим продажем цукру, зерна, вугілля, хлібо-борошномельної продукції. До 1914 р. на території України було розміщено 11 товарних бірж (у Києві, Одесі, Запоріжжі, Єкатеринославі, Харкові, Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Бердянську). Найбільшими з цих 11 товарних бірж були Київська (основний обсяг біржових операцій припадав на цукор) та Одеська, що здійснювала біржові операції із зерном.
- Третій етап біржової торгівлі належить до 20-х років XX ст. До 1925 р. була відновлена діяльність усіх раніше створених 11 товарних бірж, проте в 1928 р. припинила своє існування остання з цих бірж.
- Четвертий, сучасний етап розвитку біржової торгівлі починається з 1990 р., коли на території України знову почали відкриватися товарні біржі. Біржове господарство в Україні за роки її незалежності розвивається досить нерівномірно. До вересня 1991 р. (через рік після відкриття першої з бірж) в Україні налічувалося вже 44 товарних біржі.
На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 товарних бірж. На частку США припадає 84% загального обсягу світової біржової торгівлі; Великобританії – 8%; Японії – 6%; на долю інших країн – 2%. Структура операцій, що укладаються на міжнародних товарних біржах, характеризується наступними даними: майже 2% – це купівля-продаж реального товару; близько 20% – опційні операції, решта частки припадає на ф’ючерсні операції.
|
|
|
Класифікація бірж
Біржу як класичний інститут ринкової економіки, що формує сучасний оптовий ринок, слід розглядати в організаційному, економічному та юридичному аспектах її діяльності:
– з організаційного погляду – це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу;
– з економічного погляду – це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками та стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також валютою, дорогоцінними металами за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту та пропозиції;
– в юридичному аспекті – це організація, що об'єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові та власні немайнові права та обов'язки.
Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа – це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій.
Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж.
Як правило, біржі класифікують за такими критеріями (ознаками):
- видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі;
- формою участі в біржових торгах;
- номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу;
- переважаючим видом біржових угод;
- місцем і роллю у торгівлі;
- сферою діяльності;
- характером діяльності та ін.
Залежно від виду біржового товару: товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржа праці.
Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.
Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, акцій, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Призначення фондової біржі – мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх ринкової вартості, переливання капіталу між галузями, компаніями та сферами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів.
Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.
Фрахтова біржа – це постійно діючий ринок фрахтованих суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.
Біржа праці – це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.
За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю. Організаційно-правова форма біржі як товариства з обмеженою відповідальністю відповідає Закону України «Про товарну біржу».
За формою участі у біржових торгах біржі поділяються на відкриті (публічні) та закриті. Біржа відкритого типу (публічна) – це біржа прямих, безпосередніх контактів виробників та споживачів; на ній діє вільний доступ до біржового кола клієнтів-продавців та замовників-покупців; продавець уособлює пропозицію покупець-попит. На біржах відкритого типу в торгах беруть участь і брокери.
Біржа закритого типу – це біржа, на якій усі операції здійснюються тільки через брокерські контори, які створюються членами (учасниками) біржі. Діє заборона на доступ до біржового кола покупців та продавців; необхідна спеціальна система збирання та добіржової обробки замовлень за межами біржі; передбачається наявність органів посередників-професіоналів, які обслуговують процес купівлі-продажу.
За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, виокремлюють універсальні, спеціалізовані та вузько-спеціалізовані біржі.
На універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів. Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію за групами товарів. Вузькоспеціалізовані товарні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу одного виду товару (сирої нафти, твердої пшениці та ін.).
За переважаючим видом біржових угод вирізняють біржі реального (наявного) товару; строкові або ф'ючерсні; комплексні (змішані).
Біржа реального (наявного) товару здійснює купівлю-продаж товарів, що є у наявності, а не за зразками.
Ф’ючерсна біржа – це біржа, на якій укладаються ф'ючерсні угоди з поставки товару та платежами у визначений угодою термін
за курсом, що зафіксований на момент укладення угоди; виконує ціноутворюючу, цінострахуючу та цінопрогнозуючу функції.
Комплексна біржа – це біржа, де укладаються всі види угод – від спотових до опціонних.
Залежно від місця та ролі в торгівлі, виконуваних функцій біржі поділяють на міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні.
Міжнародні біржі – це особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює кілька країн (держав), де укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари. Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні та фондові ринки.
До основних функцій бірж належать:
– концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;
– формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;
– регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;
– зближення продавців і покупців у просторі і часі;
– мінімізація комерційного і фінансового ризиків;
– боротьба проти монополізму на товарному ринку;
– прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;
– кваліфіковане посередництво між продавцями і покупцями;
– інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.
Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно-правового регулювання біржової діяльності. До допоміжних функцій насамперед зараховують:
– стандартизацію біржових контрактів;
– арбітраж між учасниками біржових угод;
– розрахункові операції;
– різноманітні послуги клієнтам;
– формування державного і місцевого бюджетів.
Не отримання прибутку самими біржами, а надання можливостей своїм членам отримувати прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів – основна мета біржі. Саме тому, що членство на біржі дає можливість одержувати прибуток, окремі особи й організації погоджуються сплачувати за привілей бути членом біржі. Товарна біржа створюється шляхом укладення засновниками відповідної угоди.
Засновники біржі – це, як правило, члени ініціативної групи, що є організаторами її створення. Засновники біржі формують з власних внесків статутний фонд, призначений для придбання основних фондів, формування оборотних засобів та резервного фонду, достатнього для страхування ризиків.
Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи, які зацікавлені у придбанні, реалізації та обміні профільної для біржі продукції на постійній основі. У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов'язки засновника.
Членство на біржі визначається паями, які забезпечують право на участь у біржовій діяльності та управлінні біржею, а також на першочергове користування її послугами. Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається, виходячи з попиту та пропозиції.
Члени товарної біржі мають законодавчо визначені права і можуть самі або через свого посередника виконувати такі дії:
– здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;
– брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, бути обраними до її керівних органів;
– здійснювати всі правочинності, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;
– відкривати брокерські контори;
– користуватись всіма послугами біржі.
Член товарної біржі зобов’язаний:
– дотримуватися статуту біржі, Правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та Біржового комітету (Ради біржі);
– провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати Біржовий комітет (Раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею;
– сплачувати членські внески;
– вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною Правилами біржової торгівлі;
– не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність.
Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за дорученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів. На товарних біржах нашої держави, як правило, кількість членів біржі становить 60–80 юридичних осіб. Так, на Українській аграрній біржі – 56 юридичних осіб, а вартість місця становить 29 тис. грн. Кількість повних членів на товарних біржах США залежить від багатьох чинників і коливається від 1402 на Чиказькій торговій біржі з вартістю місця 340 тис. дол. США до 192 – на Товарній біржі Канзас-Сіті і відповідно вартістю місця 30 тис. дол. США.
До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.
Біржові угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару на умовах біржових торгів можуть здійснюватися тільки через біржових посередників, якими є:
– брокери – члени біржі, які укладають контракти на продаж або купівлю товарів на замовлення клієнтів і отримують за свою роботу винагороду у вигляді комісійних;
– дилери – члени біржі, що здійснюють біржове або торгове посередництво за свої кошти і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; їх прибутки формуються за рахунок різниці між ціною покупця і продавця біржового товару, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют;
– трейдери (біржові спекулянти) – члени біржі, які торгують для себе;
– маклери (джобери) – біржові посередники, які купують і продають тільки для себе і за свої кошти, на відміну від брокерів, які укладають угоди з клієнтами за їх кошти;
– маклери, що ведуть біржові торги;
– оператори (помічники маклера), які фіксують укладення угоди у своєму колі (секторі);
– клерки – службовці, що виконують різні обов’язки в торговому залі біржі.
Склад учасників, які укладають угоди визначається правилами біржової торгівлі і може відрізнятися в залежності від того, якою є біржа – відкритою або закритою.
На відкритій біржі укладати угоди в приміщенні біржового залу мають право: члени біржі та їх представники; брокери, акредитовані на біржі; постійні й разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах.
На закритій біржі укладати угоди мають право: члени біржі та їх представники; брокери, акредитовані на біржі.
Разові і постійні відвідувачі обмежені у своїх правах як учасники біржової торгівлі порівняно з членами біржі та їх представниками.
Права та обов’язки учасників біржової торгівлі визначаються внутрібіржевими нормативними документами, перш за все статутом біржі й Правилами біржової торгівлі.
Центральною фігурою серед учасників біржової торгівлі вважається брокер, який є сполучною ланкою між біржею і клієнтами.
Брокер виконує такі функції:
– консультаційна робота;
– розміщення товарів у просторі та часі (дистрибуція);
– надання послуг щодо купівлі та продажу активів;
– хеджування цінових та курсових ризиків.
Брокери працюють з брокерською фірмою за контрактами. Під час зустрічі з клієнтом брокер надає йому інформацію щодо цін на біржі, він же, як правило, радить, коли потрібно здійснювати ту чи іншу операцію. Під час торгівлі брокер підбирає конкретних продавців та покупців, тобто знаходить саме того покупця, якому цей товар є необхідним. Він надає клієнтові допомогу в управлінні фінансовими та товарними активами, даючи змогу через укладення ф’ючерсних та опціонних контрактів хеджувати цінові та курсові ризики. Крім цього, саме брокер через укладення строкових контрактів допомагає розмістити товар у просторі та часі. Брокер покликаний допомогти своїм клієнтам. Його головною метою є розуміння цілей свого клієнта і пропонування послуг, які ці цілі задовольняють. Використовуючи брокерські послуги, клієнт біржі збільшує обсяг операцій без суттєвого зростання витрат, залучає висококваліфікованого торговельного посередника, який досконало знає ринок та його кон’юнктуру. За свою роботу брокери отримують комісійні. Розмір цієї винагороди залежить від тієї вигоди, яку вони приносять клієнтові. У країнах ринкової економіки ця винагорода складає 24–25% від валового доходу за угодою. На міжнародних біржах розмір цієї винагороди визначається правилами біржової торгівлі і становить від 0,001 до 3% від суми угоди або визначену суму, наприклад,
25 дол. США за опціон тощо.
Дилер – це теж біржовий посередник. Головною відмінністю дилерів та брокерів є те, що дилер – це посередник у широкому розумінні цього слова, він приймає участь у процесі укладення угод безпосередньо (сам купує активи і сам їх продає), вкладаючи власний капітал, приймаючи на себе всі ризики. Брокер – це посередник у вузькому розумінні цього слова, він лише зводить продавців і покупців, одержуючи за це винагороду у вигляді комісійних.
Управління товарною біржею здійснюють три органи, які мають різний рівень компетенції:
– загальні збори членів товарної біржі;
– біржовий комітет;
– виконавча дирекція.
Загальні збори членів біржі як вищий орган управління товарною біржею та законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності виконують такі функції: здійснюють загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею; затверджують і вносять зміни і доповнення до статуту біржі; обирають і відкликають голову Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу; обирають Біржовий комітет; призначають і звільняють виконавчого директора; розглядають і затверджують правила біржових торгів, регламенти, положення та інші рішення, обов’язкові для виконання суб’єктами біржових правовідносин; затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі; створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи; затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі; встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати; приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс; затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.
Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами членів товарної біржі є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами. Компетенція та повноваження Біржового комітету визначаються статутом товарної біржі. На Біржовий комітет товарної біржі покладено такі функції: внесення поправок до Правил біржової торгівлі; встановлення розмірів внесків, грошових виплат і комісійних зборів; заслуховування та оцінка звітів; підготовка рішень про прийом у члени або виключення з членів біржі; визначення і встановлення розміру оплати для постійних і разових відвідувачів; встановлення кошторису витрат для виконавчої дирекції. До складу Біржового комітету входять тільки члени біржі.
Для управління товарною біржею, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і Біржового комітету формують Виконавчу дирекцію біржі і спеціальні підрозділи. Виконавча дирекція виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів і Біржового комітету: поточне керівництво підрозділами біржі; налагодження комерційних зв’язків з клієнтами біржі; підготовка і розповсюдження між членами біржі економічної інформації; контроль за дотриманням правил біржової торгівлі та ін.
Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, Котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.
