double arrow

Вправи на закріплення


Вправа 1. Продовжіть речення.

1. Доповідь складається з … 2. Бесіда і нарада будуються на трьох основних типах стосунків:… 3. Оптимальна кількість учасників наради – … 4. Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, наради поділяються…

Вправа 2. Відредагуйте речення.

1. В обов’язки секретарші входить ведення документації. 2. Прізвище й адрес особи чи найменування організації зазначається в самому тексті з лівого боку під датою. 3. Люди ділового круга знають, на скільки важливе взаєморозуміння в неофіційній зустрічі ділових партнерів. 4. Після підписання відповідних бумаг угода вважається укладеною. 5. Вони стояли на вірній дорозі. 6. Недостойна поведінка п’яного хулігана обурила всіх присутніх.

7. Збори працівників виробничого об’єднання “Всесвіт” були чисельні. 8. Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею. 9. Хвороба моя була запущена, операція пройшла важко. 10. Завдяки хворобі він відстав від інших. 11. До навчання відноситься сумлінно. 12. Вона постійно працює над підвищенням свого інтелектуального рівня.

Вправа 3.Утворіть дієслівні словосполучення, де подані іменники виступають залежним словом.




Участь, угода, ініціатива, рішення, роль, позиція, здивування, питання, значення, висновок, подяка, відповідальність, заходи, увага, довідка, виконання, посада, обов’язок, розгляд.

Вправа 4. Визначте такі поняття, перевіривши точність своєї відповіді за допомогою словника етичних термінів:

фамільярність, чуйність, щирість, чесність, вірність, грубість, черствість, мудрість, лицемірство, скромність, ввічливість, принциповість, злорадність, заздрісність, міщанство.

Вправа 5. Проаналізуйте наведені висловлювання, відредагуйте невдалі.

1.“Данте був людиною, яка однією ногою ще стояла в середньовіччі, а другою вітала вранішню зорю людства”, - відзначив один оратор. 2. Оратор вжив образний вислів: “Двом пернатим в одному барлозі не жити”. 3. “Охорона природи є обов’язком – суворим, вимагаючим стійкості, але водночас великим і прекрасним обов’язком”.  4. “Бійся одразу переходити до справи, якщо слухачі щось мають проти неї: щоб ліквідувати упередження потрібні деякі непрямі шляхи, як потрібні зм’якшувальні припарки перед втиранням мазі.”5. Оратор зачепив самолюбство декого з аудиторії. 6. Незнання мовних норм може принести неприємності.

Вправа 6. Використовуючи речення з прямою мовою, опишіть мовні ситуації.

1.Ви запізнилися на роботу(заняття).

2.Ви не можете підготувати матеріали для звітної доповіді.

3.Ви отримали призначення на відому фірму.

4.Вам виплатили заборговану заробітну плату і компенсацію за завдані моральні збитки.

Вправа 7. Виправте помилки, допущені під час телефонного та безпосереднього спілкування.



– А хто це дзвонить?

–А навіщо він вам?

– Давайте Петренка до телефону.

– Івану Павловичу немає часу розмовляти з вами.

Я ж вам сказав, що не зможу прийти на збори.

 

– Алло! куди я потрапив?

– А коли вона прийде?

– Не заважайте мені своїми дрібницями.

– Це не моя справа, звертайтеся до директора.

Ваше прохання безглузде, задовольняти його не будемо.

Вправа 8. Створіть ігрову ситуацію та запишіть діалог своїх однокурсників в ситуації ділових переговорів: про хід виконання робіт; про укладання угоди; про вирішення спірного питання, попередньо розподіливши між ними ролі і продумавшидеталі ситуації.

Вправа 9. Уточніть по телефону взаємну домовленість про постачання.

Вправа 10. Довідайтесь за допомогою телефона про можливість розміщення реклами вашого підприємства (організації).

 

Тест

1. До індивідуальних форм спілкування належать:

а) промова, телефонна розмова, нарада;

б) виступ, лекція, дискусія;

в) бесіда, співбесіда з роботодавцем, телефонна розмова, прийом відвідувачів.

2. До колективних форм спілкування належать:

а) прес-конференція, доповідь, прийом відвідувачів;

б) виступ, лекція, дискусія;

в) збори, нарада, дискусія, перемовини.

3. Бесіда –це:

а) приватне ділове мовлення;

б) різновид усного мовлення;

в) розмова, у якій бере участь невелика кількість учасників.

має кожна мова.

4. Бесіди бувають таких видів:

а) комерційні, оперативні, інструктивні;



б) кадрові, проблемні, дисциплінарні;

в) приватні, службові.

5. Телефонна розмова складається з таких етапів:

 а) вступ, основна частина, висновки;

б) момент налагодження зв’язку, виклад суті справи, завершення розмови;

в) привітання, представлення, прощання.

6. Наради бувають таких видів:

 а) політичні, наукові, звітні;

б) кадрові, проблемні, дисциплінарні;

в) проблемними, інструктивними, оперативними.

7. Дискусія – це:

а) обговорення учасниками спірного питання з метою встановлення істини;

б) правила поведінки в суспільстві;

в) з’ясування сторонами виробничих проблем.

8. Форми організації дискусії:

а) дебати, суперечка;

б) дерево рішень, ток-шоу, мозковий штурм;

в) раптовий напад, нульовий ефект.

9. Метою дискусії є:

а) залякування опонента;

б) з′ясування стосунків з діловим партнером;

в) переконання опонента.

10. Перемовини виконують такі функції:

а) інформаційну, конфронтаційну, пропагандистську;

б) інформаційну, регулювальну, координаційну;

в) заспокійливу, партнерську.

Контрольні питання

1. Назвіть форми усного фахового спілкування.

2. Назвіть види ділових бесід та особливості їх проведення.

3. Дайте визначення співбесіди з роботодавцем, зазначте вимоги до її підготовки.

4. Дайте характеристику прийому відвідувачів.

5. Вкажіть на структуру та етикет телефонної розмови.

6. Вкажіть, на які види поділяються наради та з якою метою проводяться.

7. Назвіть етапи підготовки до проведення нарад, зборів.

8. Дайте визначення дискусії, вкажіть її види.

9. Охарактеризуйте перемовини як жанр усного ділового спілкування.

Література: [1.1; 1.5; 1.6; 1.9; 1.13; 1.15 ].

ТЕМА 9. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

 

План практичного заняття № 1

 

1. Реквізити документів та їх оформлення.

2. Види документів за ознаками класифікації та групами.

3. Вимоги до оформлення текстів офіційних паперів.

План практичного заняття № 2

1. Особливості написання автобіографії.

2. Правила укладання заяви, типи заяв.

3. Вимоги до укладання резюме.

План практичного заняття № 3

1. Особливості оформлення доручення.

2. Реквізити пояснювальної записки, порядок їх розташування.

3. Правила укладання службової записки, рапорту.

4. Правила оформлення протоколу, витягу з протоколу.

План практичного заняття № 4

1. Етикет службового листування.

2. Реквізити листа та їх оформлення.

3. Різні типи листів та правила написання.

Основні поняття: документ, діловодство, документування, реквізит, формуляр, бланк, рубрикація, нумерація, автобіографія, резюме, заява, доручення.

    Документ є основним видом професійного мовлення. Документ – засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про матеріальну та розумову діяльність людини. Документ має господарське та правове значення. 

До оформлення документів висувається ряд вимог: документи повинні видаватися повноважним органом, не повинні суперечити законодавству, містити достовірну інформацію, повинні бути укладені за встановленою формою, бездоганно відредаговані та оформлені.

Діяльність, яка охоплює питання документації й організації роботи з документами в процесі здійснення функцій управління називається діловодством.

Діловодство є важливою складовою частиною роботи кожної установи, організації, підприємства. В їх практичній діяльності застосовуються різні системи діловодства, але майже для всіх них обов'язковим є ведення адміністрації діловодства.

У процесі діловодства беруть участь всі працівники апарату управління: одні створюють документи, інші забезпечують їх передачу, ще інші керуються цими документами у практичній діяльності.

Документи класифікуються за такими ознаками:

найменуванням: листи, протоколи, накази тощо;

за походженням: службові та особисті;

за місцем виникнення: внутрішні та зовнішні;

за призначенням: організаційні, розпорядчі, інформаційні, колегіальних органів;

за формою: стандартні і нестандартні;

за строками виконання: звичайні безстрокові, термінові і дуже термінові;

за ступенем гласності: таємні і нетаємні;

за стадіями створення: оригінали та копії;

за складністю: прості й складні;

за строками зберігання: постійного, тривалого (понад 10 років), тимчасового ( до 10 років);

за технікою відтворення: рукописні, відтворені механічним способом.

Кожен документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами. За Національним стандартом налічують 32 реквізити. До постійних реквізитів належать: назва виду документа, текст, дата, підпис. Формуляр – зразок укладання однотипних документів. Бланк – аркуш паперу з відтвореними на ньому постійними реквізитами.

Якщо текст документа займає не одну сторінку, то на другу не можна переносити тільки підпис. На другій сторінці має бути не менше двох рядків тексту.

Щоб документом було зручно користуватися, його поділяють на складові частини. Рубрикація- членування на складові частини. Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци. Рубрики, більші за абзац, можуть називатися: параграф, глава, розділ, частина (вони також нумеруються).

Під час  рубрикації тексту слід дотримуватись правил:

1. Нумерувати рубрики, коли є хоч два однорідних елементи.

2. Застосовувати однорідні засоби нумерації до однотипних частин.

3. Дотримуватись правил пунктуації при комбінованих способах нумерації.

4. Використовувати логічні короткі однозначні заголовки.

Зупинимось на деяких реквізитах документів.

Назва (вид) документає обов'язковим його реквізитом. Індекс підприємства зв'язку, поштова та телеграфна адреса, номер телетайпу, абонентського телеграфу, номер телефону, факсу оформляються відповідно до поштових правил.

Дата — це обов’язковий реквізит усіх документів. Документ датується днем його підписання (для наказів) або затвердження (для інструкцій). Акти і протоколи датуються днем здійснення документованих у них подій. Дату проставляє власноручно особа, яка підписує або затверджує документ. Існує два способи оформлення дати:

А) цифровий, який полягає у використанні трьох пар цифр, між якими ставиться крапка, наприклад, 02.04.2010;

Б) словесно-цифровий, який полягає у використанні слів та цифр, наприклад: 18 квітня 2010 року.

Адреса. Листи, доповідні записки, довідки, повідомлення та інші документи адресуються до організації, установи, структурного підрозділу, службової або приватної особи. Назва установи і структурного підрозділу подається у називному відмінку, а найменування посади і прізвища – у давальному.

Наприклад: Національний університет ДПС України

               Відділ кадрів

               Петренко Р.В.

Якщо документ адресовано керівникові установи, її назва входить до найменування посади і пишеться у давальному відмінку.

Наприклад: Ректорові Національної академії

ДПС України

проф. Мельнику П.В.

До реквізиту «адреса» входить поштова адреса, яка вказується після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи. Кожний елемент реквізиту друкується з нового рядка.

Наприклад: Київський національний

          університет ім. Т.Шевченка

          Навчальна частина

          Пономаренку О.П.

          25060    Київ-60

           вул. Володимирська, 68

Підпис — це обов'язковий реквізит будь-якого документа, він засвідчує його законність. Підписує документи, як правило, керівник установи, його заступник чи керівник структурного підрозділу.

Заголовок до тексту. Кожний службовий документ, незалежно від його змісту, призначення й виду, має заголовок, який відбиває головну ідею документа (крім повідомлення і телефонограми). Він друкується в лівому верхньому кутку під датою і номером документа.

До документів щодо особового складу належать автобіографія, резюме, характеристика.

Автобіографія - документ, який подає опис життя і діяльності певної людини.

Резюме– документ, де у стислій формі (не більше 1 с.) претендент викладає основні відомості про себе.

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім′я, по батькові.

3. Дата і місце народження.

4. Домашня адреса та номер телефону.

5. Родинний стан.

6. Освіта.

7. Науковий ступінь.

8. Досвід роботи (за спеціальністю).

9. Трудова діяльність (якщо немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує кандидат).

10. Додаткові відомості (дані, які не ввійшли до попередніх пунктів, але які доцільно висвітлити).

11. Дата і підпис.

Заява - це документ, який містить прохання або пропозицію однієї або кількох осіб, адресовану установі чи посадовій особі. Заяви бувають особисті та колективні.

Доручення це документ (письмове уповноваження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридичне значущі дії або представницькі функції з (перед) третіми особами і цим створювати для останнього правові наслідки.

Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові).

Цей термін використовується для назви двох документів:

1) вступна частина іншого документа (плану, програми, проекту тощо), обґрунтовуються мета його створення, структура, зміст, термін дії, функціональне призначення, актуальність і новизна;

2) документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії особи (найчастіше — порушення дисципліни, неви­конання роботи).







Сейчас читают про: