План практичного заняття № 1
1. Переклад. Форми і види перекладу: буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.
2. Переклад наукового тексту.
3. Типові помилки під час перекладу професійних і наукових текстів українською мовою.
План практичного заняття № 2
1. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів.
2. Особливості редагування наукового тексту.
3. Помилки у змісті й будові висловлювань.
План практичного заняття № 3
1. Особливості перекладу активних дієприкметників теперішнього часу з російської мови на українську.
2. Складні випадки перекладу наукових та законодавчих текстів.
Основні поняття: переклад, редагування.
Переклад є одним із важливих способів міжнаціональної комунікації, обміну науковою чи діловою інформацією.
Переклад – збереження змісту повідомлення під час зміни його мовної форми. Усний переклад – відтворення мовлення іноземною мовою. Усний переклад може бути послідовним (усний переклад після його прослуховування) або синхронним (одночасний переклад усного повідомлення). Письмовий переклад враховує не тільки зміст повідомлення, а й певні особливості слова цього змісту.
|
|
За способом розрізняють буквальний (або дослівний, при якому можуть бути порушення мовних норм) та адекватний (точно передає зміст оригіналу і відповідає усім нормам літературної мови)переклади.
За змістом розрізняють суспільно-політичний, художній, науково-технічний переклади. Крім того, виокремлюють повний переклад наукового тексту, реферативний, анотаційний, автоматизований.
Повний переклад наукового тексту передбачає такі етапи: ознайомлення з текстом, його переклад, редагування, уточнення значень спеціальних термінів.
Реферативний переклад – це переклад відібраних частин оригіналу, що складають зв’язний текст.
Анотаційний переклад містить стислу характеристику оригіналу з критичними оцінками, даючи фахівцеві уявлення про його характер.
Автоматичний переклад – це машинний (комп’ютерний) переклад іншомовного тексту.
Під час оцінки якості перекладу виходять із чотирьох чинників: точність викладення змісту; правильність вживання термінів і термінологічних словосполучень; правильність викладу матеріалу з точки зору граматики української мови; належне технічне оформлення. Основними правилами виконання перекладу є:
1. Перекласти треба зміст речення, а не буквально.
2. Ретельно підшукувати семантичні еквіваленти.
3. При виникненні труднощів під час перекладу слід вдаватися до перифразу.
4. Під час перекладу можна здійснювати лексичні, граматичні, синтаксичні трансформації.
|
|
Під час перекладу тексту необхідно правильно розуміти і відповідно відтворювати терміни. Для перекладу термінів слід користуватися галузевими словниками, стандартами, універсальними енциклопедіями. Важливою особливістю наукового тексту є сувора логічна послідовність викладу міркувань. Композиція наукового тексту передбачає рух думки від відомого до невідомого, від простого до складного. Це безпосередньо відбивається в синтаксисі наукового тексту. Чіткість синтаксису, недвозначність зв'язків між членами речення й окремими реченнями є предметом особливої уваги перекладача, який повинен точно відтворити оригінал. Порушення усталеного порядку слів, невдале розміщення підрядних речень може зашифрувати думку автора, ускладнити її сприйняття в перекладі.
Під час перекладу текстів наукового стилю труднощі спричиняють активні дієприкметники теперішнього часу, які активно вживаються в російській мові; дієприкметник следующий; російські конструкції з прийменниками по, при; складні випадки керування, узгодження слів тощо.
Редагуванням називають аналіз та виправлення будь-якого тексту відповідно до норм літературної мови. Редагування теж відбувається у кілька етапів: ознайомлення з первинним документом, перевірку фактичного матеріалу та власне редагування матеріалу.