Працю «Велика дидактика» написав Я.А. Коменський

Засновником української дидактики був К.Д. Ушинський.

Тема: Процес навчання

Навчання – це процес взаємодії вчителя та учнів, в результаті якого учні оволодівають знаннями, вміннями і навичками, методами самостійної пізнавальної діяльності, забезпечується їх інтелектуальний розвиток, формується науковий світогляд.

Навчання — це двосторонній процес взаємодії вчителя та учнів, спрямований на озброєння учнів знаннями, уміннями, навичками, підготовку їх до активної життєвої діяльності.

Навчання – процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок, відбувається розвиток і виховання учнів.

Навчання і розвиток — процеси взаємообумовлені, навчання залежить від розвитку, але, в свою чергу, сам розвиток стимулюється навчанням. Навчання веде за собою розвиток.

Освіта — це цілеспрямований процес і результат оволодіння системою знань, умінь та навичок, формування світогляду і розвитку здібностей.

Освіта -процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил та результат цього процесу – досягнення певного рівня освіченості.

Викладання -організація та управління вчителем пізнавальною діяльністю учнів, в результаті чого відбувається розвиток і виховання школярів.

Учіння - власна навчальна діяльність учня.

Знання -узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Знання - факти, відомості, наукові теорії, закони, поняття, системно закріплені у свідомості людини.

Уміння – це здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі набутих знань.

Уміння – здатність свідомо діяти на основі засвоєних знань.

Уміння -властивості особистості, які формуються в результаті активної навчально-пізнавальної діяльності і передбачають високий рівень умілості в певній частині діяльності.

Навички -застосування знань на практиці, що здійснюється на рівні автоматизованих дій і виробляється в результаті багаторазових повторень.

Навички – уміння доведені до автоматизму.

Навички - автоматизовані, звичні, безпомилково виконувані дії.

Перетворення умінь в навички досягають за допомогою багаторазових спеціально організованих вправ.

Функції процесу навчання:

1. Освітня функція навчання передбачає  оволодіння учнями науковими знаннями у вигляді фактів, понять, законів, теорій та узагальненої картини світу.

2. Розвивальна функція навчання передбачає розвиток учнів у процесі навчання.

3. Виховна функція навчання передбачає  формування світогляду, уявлень, потреб, поглядів, переконань, способів поведінки, ідеалів, формування культури поведінки.

Етапи засвоєння знань (компоненти структури процесу учіння): сприймання, розуміння, запам'ятовування, застосування знань на практиці, узагальнення і систематизація.

Типи навчання:

1. Догматичне навчання: учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснення; учні засвоюють знання без усвідомлення та розуміння і майже дослівно відтворюють завчене; від учнів не вимагають застосовувати знання на практиці.

2. Пояснювально-ілюстративне навчання: вчитель повідомляє учням певну суму знань, пояснюючи сутність явищ, законів з використанням ілюстративного матеріалу; учні свідомо засвоюють матеріал, вміють свідомо використовувати знання на практиці.

3. Проблемне навчання: учитель залучає учнів до формулювання задачі та пошуку шляхів її розв'язування; школярі використовують знання на практиці.

4. Модульно-рейтингове навчання – послідовне засвоєння навчального матеріалу рівними, цілісними, логічно впорядкованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) учня серед однокласників.

Типи навчання.

1. Пояснювально-ілюстративне навчання.

2. Догматичне навчання.

3. Розвивальне навчання.

4. Проблемне навчання.

 

Оптимізація навчального процесу – це створення найбільш сприятливих умов з метою отримання бажаних результатів без додаткових витрат часу і фізичних зусиль.

Мотиви -внутрішні імпульси, що спонукають до відповідальності в навчанні, старанності, акуратності, наполегливості.

Мотиви навчання:

1. Меркантильні мотиви – це мотиви навчання, що пов’язані з безпосередньою матеріальною вигодою особистості.

2. Соціальні мотиви – це мотиви навчання, що пов’язані з прагненням особистості через учіння утвердити свій соціальний статус – у суспільстві, у певному соціальному колективі.

3. Пізнавальні мотиви – це мотиви навчання, що проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів.

4. Спонукальні мотиви – це мотиви навчання, що пов’язані із впливом на свідомість учня певних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, думки однокласників. 

5. Професійно-ціннісні мотиви – це мотиви навчання, що відображають прагнення учня отримати професійну підготовку.

Засоби навчання -допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

Автором праці «Сто порад для вчителя» є В.О. Сухомлинський.

Навчання – це цілеспрямований процес взаємодії між учителем та учнями з метою їх розвитку, освіти і виховання.

Елементи навчання формуються у такій послідовності:  знання, уміння, навички.

Процес навчання -це цілеспрямована активна взаємодія вчителя та учнів, у ході якої здійснюється освіта, виховання та розвиток учнів.

Процес навчання — це взаємодія учителя й учнів, в ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, відбувається розвиток і виховання останніх.

Кінцевий результат процесу навчання залежить від функціонування педагогічного процесу як системи.

Навчальний процес – це специфічний процес навчання в певному навчальному закладі.

Рушійна сила процесу навчання — це протиріччя між наявними у учня знаннями, уміннями, навичками та пізнавальними завданнями, що висуваються ходом навчального процесу.

Рушійними силами процесу навчання є: зовнішні та внутрішні протиріччя.

Компоненти навчальної діяльності:

1. Цільовий – постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу на уроці, вивчення навчальної дисципліни та освітньої мети навчально-виховного закладу певного типу.

2. Мотиваційний – формує внутрішню потребу до пізнавальної самостійності.

3. Змістовий – включає дві підсистеми: уже засвоєні знання, уміння і навички, на яких ґрунтуються вивчення нового матеріалу, і власне нові знання і способи дій, що є об’єктом засвоєння.

4. Процесуальний – способи діяльності з яких складаються способи виконання діяльності.

5. Стимулювальний – створення умов, які спонукають учнів до активної навчально- пізнавальної діяльності.

6. Оцінно-результативний – виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, причин неуспішності в кожному конкретному випадку і відповідна робота щодо їх усунення.

Основні етапи навчального процесу в діяльності вчителя:

· мотивація учіння школярів,

· актуалізація опорних знань, умінь і досвіду,

· організація вивчення нового навчального матеріалу,

· вдосконалення раніше вивченого,

· визначення результативності навчання.

Інтеграція навчання – це відбір та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем.

Міжпредметні зв'язки – це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ це.

Пізнання наукою істини відображає наступна схема: Живе споглядання < — > Абстрактне мислення < — > Практика.

Характер процесу навчання в сучасній школі визначає:

- прогрес науки і техніки;

- мета і зміст освіти, визначені державою та суспільством;

- тісний зв'язок освіти і культури.