Тема: Форми організації навчання

Форма навчання — зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.

Форма організації навчання – це обмежена в часі і просторі взаємообумовлена діяльність учителя та учнів.

Індивідуальна форма організації навчання: учитель навчав кожного учня індивідуально, що давало змогу враховувати індивідуальні особливості учнів, проте вчитель не міг охопити необхідної кількості дітей, таке навчання було надто дорогим.

Групова форма організації навчання: учитель навчав групу дітей які перебували на різних рівнях вікового й інтелектуального розвитку; таке навчання давало змогу навчити чималу кількість дітей, та все ж воно було примітивним.

Класно-урочна форма організації навчання: учитель одночасно навчав чималу групу дітей (до 45 осіб), які перебували приблизно на однаковому рівні анатомо-фізіологічного і психічного розвитку, заняття проводились у класній кімнаті, за постійним розкладом і регламентом.

Белл-ланкастерська форма організації навчання: одному вчителеві доручалося навчати 250-300 учнів різного віку; учнів поділяли на групи по 25-30 осіб, до кожної групи прикріпляли старшого учня (монітора); вчитель навчав моніторів, а вони – своїх товаришів.

Дальтон-планівська форма організації навчання: зміст навчального матеріалу розділявся на окремі частини, кожен учень у формі плану отримував індивідуальне завдання, самостійно працював над його виконанням, звітувався, набираючи певну кількість балів, а потім отримував наступне завдання; вчитель виступав у ролі консультанта.

Бригадно-лабораторна форма організації навчання: учні класу поділялися на бригади, на чолі яких були обрані бригадири; навчальні завдання у вигляді планів давалися на бригаду, яка й мала працювати над його виконанням; через певний період часу бригадир звітувався перед педагогом про виконання завдання, виходячи з цього оцінювалась робота всіх членів бригади.

Урок – це форма організації навчання, коли вчитель проводить заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом і регламентом.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Основні типи уроків за дидактичною метою:

- вивчення нового матеріалу,

- закріплення і застосування знань, умінь і навичок,

- повторення й узагальнення,

- перевірки і контролю,

- комбінований.

За класифікацією В. Онищука, розрізняють такі типи уроків:

1. урок засвоєння нових знань;

2. урок формування вмінь і навичок;

3. урок застосування знань, умінь і навичок;

4. урок узагальнення і систематизації знань;

5. урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

6. комбінований урок.

Структура уроку залежить від дидактичної мети.

Позаурочні форми навчання:

- факультативні заняття (ця форма організації навчання — єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7—9 кл.) і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження (10—12 кл.); учнів залучають на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів);

- практикум (передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок);

- семінари;

- екскурсії;

- предметні гуртки:

- домашня навчальна робота.

Екскурсія в початкових класах розглядається як форма організації навчання.

Для учнів шестирічного віку навчання на уроці відбувається в межах 35 хв.

Кількість часу на виконання домашньої роботи:

у 1 класі — до 1 год.,

у 2—3 класах — до 1,5-год.,

4—5 — до 2 год.,

у 6—7 — до 2,5 год.,