2018-02-14
1015
Контрольні питання
1. Гігієна як наука, її мета, завдання. Санітарія, її законодавча база. Специфічні методи гігієни. Класифікація методів гігієнічних досліджень. Здоров’я за визначенням ВООЗ. Загальнопатологічне визначення здоров’я. Популяційне та індивідуальне здоров’я. Показники здоров’я. Профілактика, її види. Місце гігієни та профілактики в роботі лікарів лікувального профілю.
2. Етіологічний (причинний) фактор і фактор ризику виникнення захворювання. Детерміновані та стохастичні ефекти в організмі під впливом чинників довкілля. Гігієнічна діагностика. Еколого-залежні захворювання.
3. Способи реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я. Форми та етапи епідеміологічного дослідження з вивчення взаємозв’язків в системі довкілля-здоров’я.
4. Зони спостереження за станом довкілля та здоров’ям, методика їх вибору. Методи якісної та кількісної інтегральної оцінки стану довкілля та здоров’я. Етапи інтегральної оцінки стану здоров’я населення, джерела інформації про здоров’я. Методи встановлення якісних і кількісних взаємозв’язків стану довкілля зі здоров’ям. Прогностичні оцінки рівня здоров’я залежно від стану забруднення атмосферного повітря, води, грунту.
5. Поняття про ризик і його узагальнююча класифікація в системі охорони здоров’я. Основні терміни методології оцінки ризику (джерело небезпеки, експозиція, доза, референтна або толерантна доза, відносний, атрибутивний, атрибутивний популяційний ризик). Поняття про біологічні маркери (біомаркери експозиції, ефекту, схильності).
6. Основні етапи оцінки ризику, їх мета та завдання. Схеми епідеміологічних досліджень, придатні для встановлення причинно-наслідкових зв’язків в системі довкілля-здоров’я, та кількісні показники ризику при проведенні цих досліджень.
7. Предмет і завдання профілактичної токсикології. Основні принципи незалежного та комплексного гігієнічного нормування ксенобіотиків. Етапи гігієнічної оцінки хімічних сполук. Схема токсикологічного експерименту.
8. Основні параметри токсикометрії. Визначення понять токсичність, кумуляція (за Б.М. Штабським), види кумуляції. Класифікація промислових токсикантів і пестицидів за ступенем токсичності і небезпеки.
9. Визначення понять, гігієнічне значення, методика обгрунтування ГДК ксенобіотиків у повітрі робочої зони (максимально разових і середньозмінних), атмосферному повітрі (максимально разових і середньодобових), воді водойм, грунті, харчових продуктах, ДДД токсикантів у харчових раціонах і ДДД пестицидів. Лімітувальні ознаки шкідливості при гігієнічному нормуванні ксенобіотиків у воді водойм, грунті, харчових продуктах.
10. Комбінована, комплексна, поєднана дія чинників довкілля, типи комбінованої дії.
Контрольні тести 1.1-213 [4] і наведені нижче.
1. З метою вивчення впливу викидів промислового підприємства на стан здоров’я населення міста сформовано дві групи досліджуваних осіб: перша проживає на відстані до 1 км від підприємства в умовах перевищення ГДК шкідливих речовин у 3-4 рази, друга – на відстані понад 5 км у відносно чистому районі з вмістом токсикантів, нижчим за ГДК. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?
а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) поздовжне непаралельне; д) поперечне паралельне.
2. З метою вивчення впливу паління на розвиток хронічного бронхіту сформовано дві групи осіб (з наявним захворюванням і здорових), яких опитано про наявність цієї шкідливої звички. До якого виду епідеміологічних досліджень належить таке дослідження?
а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) повздовжне непаралельне; д) поперечне паралельне.
3. Після аварії ЧАЕС 1987-1990 рр. проведено динамічне спостереження за радіаційним фоном і первинною захворюваністю дітей Київщини на патологію щитоподібної залози. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?
а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) поздовжне непаралельне; д) поздовжне проспективне.
4. У 2000 р. за архівними даними проведено вивчення поширеності патології щитоподібної залози серед дітей Київщини у 1980-1985 та 1987-1999 рр. До якого виду епідеміологічних досліджень належить таке дослідження?
а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) поздовжне непаралельне; д) поздовжне проспективне.
5. Для визначення ризику виникнення хронічного бронхіту залежно від стажу та частоти паління сформовано дві групи досліджуваних осіб: з наявним захворюванням і здорових. У кожній з груп шляхом опитування визначена кількість осіб, які палять, стаж і частота паління. Яку схему епідеміологічного дослідження найдоцільніше використовувати для виявлення цього зв’язку?
а) поздовжну проспективну; б) поздовжну ретроспективну; в) випадок-контроль; г) поздовжну непаралельну; д) поперечну ретроспективну.
6. Дослідження за схемою “випадок-контроль” застосовують для визначення:
а) відносного ризику виникнення захворювання; б) атрибутивного ризику; в) атрибутивного популяційного ризику; г) відношення шансів виникнення певної патології; д) абсолютного ризику.
7. У 1995 р. з метою вивчення причин виникнення флюорозу серед дітей смт Соснівка було сформовано дві групи осіб: хворих на флюороз і здорових. Ураховуючи, що водопостачання селища децентралізоване, за результатами проведених районною СЕС у попередні роки лабораторних досліджень вмісту фтору у воді індивідуальних криниць у кожній групі визначили кількість дітей, які споживали воду з надмірним вмістом фтору. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?
а) поздовжне проспективне; б) поздовжнє ретроспективне; в) випадок-контроль; г) поздовжне паралельне; д) поперечне проспективне.
8. Сформовано дві групи новонароджених дітей: перша проживає на відстані до 1 км від промислового підприємства – джерела забруднення атмосферного повітря та зазнає впливу викидів у концентраціях на рівні 3-4 ГДК; друга, яка проживає на відстані понад 5 км, не зазнає впливу викидів. Під час динамічного спостереження за фізичним розвитком цих дітей упродовж року встановлено, що у відповідні терміни спостереження у першій групі кількість дітей з відставанням фізичного розвитку була у 2-3 рази більшою, у другій групі – у 1,5-2 рази меншою, ніж дітей з нормальними темпами розвитку. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?
а) поздовжне проспективне; б) поздовжне ретроспективне; в) випадок-контроль; г) поздовжне непаралельне; д) поперечне ретроспективне.
9. Проведено дослідження з метою порівняння частоти рецидивів виразкової хвороби в контрольній групі хворих, які в період ремісії отримували плацебо, та в групі хворих, які в цьому ж періоді отримували профілактичну терапію. У кінці дослідження рецидиви виразкової хвороби спостерігались у 30 % хворих контрольної групи та в 5 % хворих, які отримували профілактичну терапію. Відносний ризик рецидиву хвороби становить:
а) 0,17; б) 0,6; в) 1; г) 6; д) 60.
10. До критеріїв вірогідності зв’язку між впливом чинників довкілля та порушенням стану здоров’я належать всі перелічені критерії за винятком:
а) недотримання гігієнічних нормативів; б) сила статистичного зв’язку між чинником, що вивчається, та змінами в стані здоров’я; в) специфічність зв’язку; г) наявність залежності експозиція-ефект; д) біологічна правдоподібність зв’язку.
11. У кількох серіях дослідів лабораторним тваринам упродовж 6-ти місяців щоденно, крім вихідних днів, вводили препарат у дозах, що дорівнювали 1/10, 1/100 і 1/1000 Limac, і проводили інтегральні та специфічні тести через 0,5; 1; 2; 3 і 6 місяців від початку експерименту. Цей дослід проведено з метою визначення:
а) коефіцієнта кумуляції; б) індекса кумуляції; в) ET50(п); г) Zcum; д) Limch.
12. Коефіцієнт кумуляції речовини дорівнює 7 (за Ю.С.Каганом). Її слід віднести до речовин зі ступенем кумуляції:
а) надзвичайно сильним; б) сильним; в) середнім; г) слабким; д) некумулятивних.
13. Лабораторним тваринам упродовж 24-х днів вводили препарат регулярно, щочотири дні у збільшуваних дозах. Цей дослід проведено з метою визначення:
а) ЛД50; б) індекса кумуляції; в) Limас; г) коефіцієнта кумуляції за Ю.С.Каганом; д) коефіцієнта кумуляції за R.Lim.
14. Лабораторним тваринам щоденно ентерально упродовж 2-х місяців вводили препарат в дозі 1/10 ЛД50. Цей дослід проведено з метою визначення:
а) ЛД50; б) індекса кумуляції; в) коефіцієнта кумуляції за Б.М.Штабським; г) коефіцієнта кумуляції за Ю.С.Каганом; д) коефіцієнта кумуляції за R.Lim.
15. Лабораторним тваринам однократно введено речовину в смертельних дозах, після чого експериментатор спостерігав загибель тварин на перший день експерименту. Цей дослід проведено з метою визначення:
а) ЛД50; б) ЕТ50(1); в) ЕТ50(п); г) індекса кумуляції; д) коефіцієнта кумуляції.
16. ЛД50 речовини при ентеральному введенні білим щурам становить 390 мг/кг, Zас – 28 мг/кг. До якої групи речовин за ступенем токсичності та небезпеки належить речовина?
а) I; б) II; в) III; г) IV; д) V.
17. ЛД50 речовини при ентеральному введенні становить для білих щурів 165 мг/кг, білих мишей – 51 мг/кг, мурчаків – 90 мг/кг. Цю речовину необхідно віднести до речовин, у яких міжвидові розбіжності:
а) відсутні; б) не виражені; в) виражені; г) різко виражені; д) надзвичайно виражені.
18. Найсучасніше визнання поняття кумуляція:
а) сумація дії повторних доз отрути, коли наступна доза надходить до організму раніше, ніж закінчується дія попередньої дози; б) накопичення речовини чи викликаного нею ефекту при повторному надходженні речовини; в) зміна токсичності речовини в часі, максимально досяжне підсилення дії ксенобіотиків за час гострої, підгострої та хронічної інтоксикації; г) накопичення негативних змін в організмі, яке призводить до розвитку стійких патологічних станів; д) пристосування організму до існування під впливом хімічних речовин без виражених змін.
19. При визначенні показників токсикометрії для аміаку в експерименті на білих щурах було встановлено CL50, Limac, Limch, КМІО, ГДК. Який з наведених показників характеризує
потенційну небезпечність речовини?
а) CL50; б) Limac; в) Limch; г) КМІО; д) ГДК.
20. ЛД50 речовин при їх ентеральному введенні становлять: першої – 10 мг/кг, другої – 15 мг/кг, третьої – 75 мг/кг; четвертої – 120 мг/кг, п’ятої – 1000 мг/кг. Яка речовина
характеризується найбільшою токсичністю?
а) V; б) IV; в) III; г) II; д) I.
Контрольні завдання
1. Скласти перелік показників здоров’я [1, С. 231].
2. Скласти схему основних принципів і методів гігієнічної діагностики [6, С. 34].
3. Скласти схему ознак і перелік відомих еколого-залежних захворювань [6, С. 38-39].
4. Скласти принципову схему токсикологічного експерименту, приділивши особливу увагу основним параметрам токсикометрії [2, С. 369-377].
5. Розв’язати ситуаційні задачі 1-5; опрацювати навики 1-3(І), 1(ІІ) [5].
Практичне заняття
Підготовчий етап (15%)
І. Постановка навчальних цілей.
ІІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків і умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і виконанні доаудиторної самостійної роботи.
Основний етап (70%)
1. Скласти програму епідеміологічного дослідження з виявлення й оцінки взаємозв’язків між чинниками довкілля та здоров’ям населення [1, С. 238], приділивши особливу увагу:
а) вибору зон спостереження [1, С. 242];
б) інтегральній оцінці санітарно-гігієнічної ситуації в зонах спостереження [1, С. 233-234, 245-247];
в) вибору форми проведення епідеміологічного дослідження [1, С. 235];
г) визначенню джерел інформації про стан здоров’я обстежуваних контингентів і способу інтегральної оцінки рівня здоров’я [1, С. 232-233, 250-252];
д) методам оцінки причинно-наслідкових зв’язків в системі довкілля-здоров’я [1, С. 233, 235-236].
2. Опанувати метод епідеміологічного дослідження з вивчення причинно-наслідкових зв’язків у системі довкілля-здоров’я за схемою “випадок-контроль”, розрахувати за даними ситуаційної задачі відношення шансів виникнення патології й оцінити одержаний результат.
Задача. Місто постачається питною водою з двох водогонів. У воді водогону І вміст йоду становить 0,1-0,3 мкг/л, водогону ІІ – 2-3 мкг/л. Дослідну групу в кількості 750 осіб сформовано з мешканців, які хворіють на дифузний нетоксичний зоб І-ІІ ступеня, з них 550 осіб вживають воду з водогону І, 200 – з водогону ІІ. До контрольної групи, ідентичної з дослідною за віко-статевим складом, увійшли 750 здорових мешканців цього міста, з яких 250 вживали воду з водогону І, а 500 – з водогону ІІ.
3. Опанувати методи когортних проспективних і ретроспективних епідеміологічних досліджень з вивчення причинно-наслідкових зв’язків у системі довкілля-здоров’я, розрахувати за даними ситуаційних задачах абсолютний, відносний, атрибутивний і популяційний ризики виникнення патології й оцінити одержані результати.
Задача 1. У проспективному епідеміологічному дослідженні вивчали вплив сірковуглецю на смертність робітників від ішемічної хвороби серця. Дослідження проводилися упродовж 10 років на двох когортах. Дослідна когорта складалася з 343 чоловіків, які працювали на виробництві віскозного волокна і зазнавали дії сірковуглецю не менше 5-ти років на момент початку дослідження. До контрольної групи входило 343 чоловіки, які працювали у тому ж місті на целюлозно-паперовій фабриці і не зазнавали дії будь-яких хімічних речовин. Особи контрольної когорти індивідуально підбиралися до осіб основної когорти за віком і характером виконуваної праці. Для порівняння вихідного стану здоров’я робітників і можливого впливу на нього способу життя на початку дослідження вивчалися звичка до паління, фізична активність під час відпочинку, фізична витривалість, схильність до ожиріння, вміст ліпідів у крові, толерантність до глюкози, проводилася електрокардіографія при фізичному навантаженні. Цими дослідженнями не виявлено суттєвих розбіжностей між групами. Число померлих від ІХС за період дослідження дорівнювало 29 у дослідній і 11 у контрольній групах.
Задача 2. У ретроспективному дослідженні вивчався можливий професійний вплив органічних розчинників на розвиток хвороби Ходжкіна. У дослідну групу було включено 25 осіб, у яких діагностовано хворобу Ходжкіна. Для кожного хворого із загальної кількості населення цього міста підібрано 2 особи контрольної групи такого ж віку і статі. Наявність у минулому впливу органічних розчинників з’ясовувалася особистим інтерв’юванням всіх досліджуваних за спеціально розробленою анкетою, що дозволило визначити професійний маршрут для кожної особи від моменту закінчення школи до моменту інтерв’ю. Якщо досліджуваний свідчив про контакт з будь-якою хімічною речовиною, його просили назвати вид речовини і характер контакту з нею (спорадичний, повторюваний). Крім того, дослідники з’ясовували гігієнічну ситуацію на відповідному підприємстві. Експонованими до дії речовин вважалися особи, які щоденно контактували з органічним розчинником упродовж мінімум одного року за 10-річний період. Експонованими виявилися 12 з 25 хворих і 6 з 50 здорових.
4. Оцінити за даними ситуаційних задач параметри токсикометрії, дати гігієнічну оцінку промислових токсикантів і пестицидів за ступенем токсичності та кумуляції.
Задача 1. Середня смертельна доза нітрату свинцю складає 3600 мг/кг, Iк = 0,29, ET50(1) = 28,2 год, ET50(n) = 3,5 доби, Кк = 2,6 (за Ю.С.Каганом). Додатково визначити ЛД50 у розрахунку на метал.
Задача 2. Для білих щурів при ентеральному введенні пестициду амідофосу ЛД50 = 1080 мг/кг, Кк = 15,7 (за Ю.С.Каганом), Limch = 0,5 мг/кг. Додатково визначити зону біологічної дії та ступінь кумуляції амідофосу за її величиною.
Задача 3. При щоденному ентеральному введенні білим щурам разової дози Др = 1/10 ЛД50 (40мг/кг) пестициду тетраметилтиурамдисульфіду (ТМТД) ЕТ50(п) = 28 діб. Додатково обчислити коефіцієнт кумуляції.
5. Cкласти принципові схеми незалежного гігієнічного нормування ксенобіотиків у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм, грунті, харчових раціонах і окремих продуктах, а також комплексного нормування пестицидів.
6. Обґрунтувати за даними ситуаційних задач ГДК токсикантів у воді водойм і грунті, визначивши попередньо лімітувальні ознаки їх шкідливості.
Задача 1. За результатами, отриманими при експериментальному обгрунтуванні ГДК N,N,N1,N1 -тетраметилетилендіаміну у воді водойм, дати його гігієнічну оцінку за ступенем токсичності та кумуляції, визначити можливі негативні наслідки впливу речовини на організм при надходженні з водою, лімітувальну ознаку шкідливості, обґрунтувати ГДК речовини у воді водойм, обрахувати коефіцієнт міжвидових розбіжностей.
| Характер прояву | Концентрації, мг/дм3 | Токсичність | Дози, мг/кг |
| ПКорг (запах) вода з водогону із залиш-ковим хлором 0,3-0,5 мг/дм3 при 20оС | 20,2 | ЛД50 (білі щури-самки) | 1050 |
| ПКорг (запах) при температурі 60оС | 10,0 | ЛД50 (білі миші) | 1076 |
| ПКсан (стимуляція БСК) | 0,5 | Кк (за Ю.С.Каганом) | 3,5 |
| Азот амонійний | 1,0 | ПД загальнотоксичної дії | 5,44 |
| Азот нітритів | 0,5 | МНД загальнотоксичної дії | 0,68 |
| Азот нітратів | 0,5 | ПД алергенної дії | 10,5 |
| Розвиток сапрофітної мікрофлори | 5,0 | МНД алергенної дії | 1,05 |
| ПД ембріотоксичної дії | 10,5 | ||
| МНД ембріотоксичної дії | 1,05 | ||
| Шкірно-резорбтивна дія | не виявлено | ||
| Мутагенна дія | не виявлено |
Задача 2. За результатами проведеного гігієнічного нормування 5-ти нових пестицидів (рідкі форми препаратів) у грунті обчислити коефіцієнти міжвидових розбіжностей, скласти гігієнічний висновок про ступінь токсичності речовин і обґрунтувати їх ГДК.
 Речовина
Показник
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| LD50 (білі щури-самки), мг/кг | 45 | 2100 | 800 | 150 | 450 |
| LD50 (білі миші), мг/кг | 42 | 2280 | 650 | 200 | 500 |
| Kк (за Ю.С.Каганом) | 5 | 6 | 3 | 2 | 0,5 |
| ПК за загально-санітарною ознакою, мг/кг грунту | 0,2 | 0,6 | 0,03 | 0,1 | 0,03 |
| ПК за фітоакумуляційною ознакою, мг/кг грунту | 0,01 | 0,35 | 0,4 | 0,02 | 0,018 |
| ПК за міграційно-водною ознакою, мг/кг грунту | 0,015 | 0,4 | 0,5 | 0,12 | 0,012 |
| ПК за міграційно-повітряною ознакою, мг/кг грунту | 0,2 | 0,45 | 0,35 | 0,42 | 0,025 |
7. Визначити за даними ситуаційної задачі ДДН і ДДД токсиканта при надходженні в організм з добовим раціоном харчування.
Задача. Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ (1993) допустиме добове надходження (ДДН) свинцю з харчовими продуктами, водою й атмосферним повітрям в організм “стандартної людини” (маса тіла 60 кг) становить 0,21 мг/добу. ГДК свинцю в атмосферному повітрі (середньодобова) – 0,0003 мг/м3, у воді водойм – 0,01 мг/л. Об’єм легеневої вентиляції “стандартної людини” – 20 м3/добу, розрахункове добове споживання води – 3 л.
8. Оцінити за даними ситуаційної задачі тип комбінованої дії речовин за їх надходження з атмосферним повітрям.
Задача. Серед дитячого населення одного з районів міста, в межах якого розташоване промислове підприємство, зареєстровано підйом частоти хронічного бронхіту з астматичним компонентом і бронхіальної астми. За даними лабораторії СЕС максимально разові концентрації (мг/м3) домішок в атмосферному повітрі становлять: сірчистий ангідрид 1,5 (ГДКмр – 0,5), оксид вуглецю – 0,05 (ГДКмр – 5,0), діоксид азоту – 0,17 (ГДКмр – 0,085), фенол – 0,01 (ГДКмр – 0,01).
Заключний етап (15%)
1. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.
2. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
Тема 2. Гігієна води та водопостачання, санітарна охорона водних об'єктів і грунту, очищення населених пунктів. Гігієнічні аспекти планування й експлуатації, профілактики внутрішньолікарняної інфекції, ультрафіолетового опромінення та радіаційної безпеки в лікувально-профілактичних закладах.
Актуальність теми
Якість питної води в кількості, яка задовольняє потреби людини, є важливою складовою збереження її здоров’я. Якість води централізованих і децентралізованих систем водопостачання залежить від стану поверхневих і підземних вододжерел та стану грунтів, які за умов урбанізації й індустріалізації зазнають суттєвого антропогенного пресінгу внаслідок збільшення об’ємів рідких і твердих побутових і промислових відходів. Важливою передумовою раціонального використання й охорони від забруднення вододжерел і грунтів, створення належних санітарних умов життя населення є очищення населених пунктів від рідких і твердих відходів побутового та промислового походження.
Успішне вирішення основних завдань гігієни лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), спрямованих на створення належних умов перебування хворих і праці медичного персоналу, підвищення ефективності лікувального процесу та попередження випадків внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), неможливе без дотримання гігієнічних вимог на етапах відведення земельної ділянки, проектування та будівництва нових і реконструкції діючих ЛПЗ, а також забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ. Відповідальність за дотримання гігієнічних вимог на етапі проектування та будівництва ЛПЗ покладається не лише на проектантів, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, але й на керівників органів охорони здоров’я, головних лікарів ЛПЗ, на етапі експлуатації – на головних лікарів, їх заступників, завідувачів відділеннями та весь медичний персонал ЛПЗ.
Охорона здоров’я є однією з галузей поширеного використання джерел іонізуючих випомінювань (ДІВ). За даними МОЗ України більше 80% ЛПЗ мають у своєму складі підрозділи, які застосовують ДІВ для променевої діагностики (рентгеноскопія, рентгенографія, флюорографія, комп’ютерна томографія), радіонуклідної діагностики in vivo та in vitro, дистанційної, контактної та внутрішньопорожнинної променевої терапії. За їх допомогою встановлюється 70-90% клінічних діагнозів. Проте застосування ДІВ у медичній практиці може зумовлювати додаткове опромінення персоналу та пацієнтів ЛПЗ, підвищувати колективну дозу опромінення населення і збільшувати ризик виникнення віддалених стохастичних, а в окремих випадках – детерміністичних ефектів. З метою мінімізації негативного впливу на здоров’я ІВ при професійному та непрофесійному контакті з ними постає необхідність детального обліку всіх доз опромінення, які може одержувати людина від різних, зокрема, медичних ДІВ.
Навчальні цілі
Знати роль води та грунту у формуванні здоров’я населення, виникненні інфекційної та неінфекційної патології; джерела забруднення поверхневих водойм і грунту; гігієнічні вимоги до якості питної води при централізованому та децентралізованому водопостачанні, комплекс заходів, що забезпечують санітарну надійність джерел водопостачання; показники санітарного стану грунту; заходи з санітарної охорони грунтів; значення поверхневих водойм і грунту для очищення населених пунктів від твердих та рідких побутових і промислових відходів; гігієнічні вимоги до планування та забудови земельної ділянки ЛПЗ, внутрішнього планування та санітарно-технічного благоустрою (водопостачання, каналізування, опалення, вентиляції, освітлення) різних структурних підрозділів ЛПЗ; джерела, шляхи та фактори передачі, причини та наслідки, заходи профілактики ВЛІ, вимоги до санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму ЛПЗ, методи контролю за його дотриманням, принципи та способи застосування ультрафіолетового УФ-опромінювання для підвищення опірності організму та санації повітря і предметів у ЛПЗ; якісні та кількісні характеристики ІВ від нерадіонуклідних і радіонуклідних джерел, що застосовуються в медичній практиці, радіаційно-гігієнічні регламенти радіаційної безпеки персоналу та пацієнтів ЛПЗ, заходи протирадіаційного захисту та моніторингу опромінення персоналу, який контактує з ДІВ.
Вміти оцінити якість питної води, визначити необхідні методи очищення та знезараження води різних джерел водопостачання й оцінити їх ефективність; виявити джерела забруднення і розробити заходи з санітарної охорони водойм і грунту; обрати схему очищення лікувально-профілактичного закладу від рідких і твердих відходів; оцінити за проектними матеріалами планування ділянки ЛПЗ, внутрішнє планування та санітарний благоустрій різних відділень; організувати й оцінити санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим ЛПЗ, оцінити ризик виникнення ВЛІ, розробити заходи з їх профілактики, провести профілактичне УФ-опромінення пацієнтів, повітря та предметів; визначити й оцінити одержані персоналом і пацієнтами ЛПЗ дози ІВ, оцінити ефективність стаціонарних засобів захисту й індивідуального дозиметричного контролю, обгрунтувати заходи обмеження опромінення пацієнтів і персоналу.
