double arrow

Апробація і впровадження результатів дослідження

Вступ

Актуальність теми

Наслідки глобальних екологічних проблем зумовлюють активний пошук людством шляхів їх усунення. Екологічна криза сучасності має філософсько - культурологічний, світоглядний характер. Вирішення екологічних проблем неможливе без усвідомлення себе і природи як єдиного цілого, вироблення таких узагальнених моделей і принципів поведінки, які реалізують духовні й фізичні потреби людини та водночас спонукають до екологічно безпечної діяльності, узгодженої із функціонуванням біосфери. Безперечно, вирішальна роль у розвитку суспільства майбутнього й гармонізації відносин між людиною і природою належить сучасній молоді. Тому вкрай необхідним для неї є підвищення рівня екологічної освіти, осмислення можливих шляхів розвитку суспільства й природи у ХХІ ст., засвоєння складних, але надзвичайно важливих екологічних законів, принципів функціонування екосистем і біосфери, життєствердних зв’язків людства зі світом, що оточує його.

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, Концепція екологічної освіти і виховання визначають одне із важливих соціально значущих завдань сучасних вищих навчальних закладів - виховання особистості в дусі дбайливого, відповідального ставлення до довкілля на основі усвідомлення єдності людини й природи та вироблення таких моделей поведінки, що мотивують і спонукають до екологічно безпечної діяльності.

Реалізація цього завдання вимагає високого рівня екологічної вихованості студентів, визначення шляхів розв’язання екологічної кризи, наукового обґрунтування нових концепцій збереження біосфери. Оскільки екологічне виховання і освіта стосуються безпосередньо особистості то знання про закономірності її розвитку мотивації та ціннісні виміри поведінки у довкіллі відкривають нові можливості подолання агресивно споживацького ставлення до природи. Система екологічного виховання та освіти студентів ВНЗ має всі можливості бути провідним механізмом цілісного формування особистості і корекції екологічної свідомості студентів вищого навчального закладу. Особливої актуальності набуває проблема оновлення виховання і освіти студентів ВНЗ на основі нової світоглядної парадигми - екоцентричної.

Теоретичні аспекти екологічної освіти і виховання, складалися під впливом гуманістичних ідей передових мислителів різних епох (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І.Г. Песталоцці, Платон, К.Д. Ушинський).

Значний внесок у розробку фундаментальних, теоретико-методологічних засад функціонування педагогічних систем, дидактичних аспектів освіти, зокрема екологічної, здійснено у працях Ю. Бабанського, А. Захлєбного, І. Звєрєва, Г. Пустовіта.

Проблеми формування суспільної та індивідаульної екологічної свідомості відображено у працях філософів (Є. Гірусов, В. Деркач, М. Дробноход, М. Кисельов, В. Крисаченко, В. Кремень А. Кочергін, В. Лось, М. Мойсеєв, А. Толстоухов, М. Хілько, Г. Швебс).

Психолого-педагогічні основи формування знань, умінь і навичок взаємодії з навколишнім середовищем, як соціальним так і природнім охарактеризовано у працях І. Беха, В. Виготського, С. Дерябо, О. Леонтєва, В. Ясвіна.

Наукове обґрунтування принципів і підходів до побудови системи екологічного виховання у навчальних закладах здійснили В. Козначеєв, Л. Лук’янова, Н. Левчук, Л. Немець, Ю. Ожегов, О. Плахотнік, І. Удовиченко, Н. Щокіна.

Низка психолого-педагогічних досліджень присвячена окремим аспектам екологічної освіти й виховання школярів різних вікових груп і екологічного мислення (В. Каленська); мотивів природоохоронної діяльності (Н. Жук); вихованню ставлення до природи (О. Колонькова, Т. Юркова); активної екологічної позиції (О. Лазебна); екологічної культури (С. Лебідь, О. Пруцакова), екологічного світогляду (Н. Немченко).

Значна частка досліджень проблеми екологічної освіти й виховання пов’язана з професією вчителя. Так, формуванню естетико-екологічної культури вчителя, обґрунтуванню структури, змісту та основних компонентів екологічної культури студентів вищих педагогічних закладів освіти присвячене дослідження Г.С. Тарасенко. Вплив народних традицій на процес природоохоронного виховання вивчала В.І. Скутіна. Взаємозв’язок естетичного, морального та екологічного виховання висвітлений у роботі Л.П. Печко.

Окремих досліджень щодо екологічного виховання студентів вищого навчального закладу не велося.

Виникає суперечність між нагальною потребою суспільства у вихованні студентів ВНЗ з новим екоцентричним типом екологічної свідомості і недостатньою теоретико - методичною розробкою цієї проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці, що й зумовило актуальність вибору теми дослідження «Екологічне виховання студентів у вищому навчальному закладі як фактор цілісного формування особистості».

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити і експериментально перевірити функціональну модель екологічного виховання студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу як фактору цілісного формування особистості.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. З'ясувати стан досліджуваної проблеми в теорії та освітньо-виховній практиці вищого навчального закладу.

. Здійснити аналіз базових понять дослідження «екологія», «виховання», «екологічне виховання», «екологічна культура», «екологічна освіта», «формування особистості».

.Теоретично обґрунтувати і розробити функціональну модель (зміст, форми, засоби, технології та педагогічні умови) екологічного виховання студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу і експериментально довести її ефективність цілісного формування особистості.

. Визначити й схарактеризувати, рівні та критерії сформованості екологічної вихованості студентів вищого навчального закладу.

. Розробити методичний комплекс модулю з дисципліни «Основи екології та охорони природи»

Об’єктом дослідження є екологічне виховання студентів вищого навчального закладу.

Предметом дослідження - цілісне формування особистості в процесі екологічного виховання студентів вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження: формування екологічної свідомості студентів саме екоцентричного типу буде здійснюватися, якщо: забезпечити єдність, системність і наступність вищої екологічної освіти й виховання та усунення антропоцентричних тенденцій у конструюванні її змісту, форм, технологій й педагогічних умов реалізації у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів; надати змісту екологічної освіти й виховання у вищій школі особистісно орієнтованого спрямування; врахувати психологічні закономірності становлення екологічної свідомості студентів; стимулювати розвиток суб'єктивного ставлення студентів до природи і життєдіяльності особистості у природному середовищі з урахуванням принципів екологічної доцільності та завдяки ціннісному наповненню змісту екологічних знань, умінь і навичок студентів, а також формування позитивної мотивації до пізнавальної, дослідницької діяльності та природоохоронної роботи студентів у довкіллі.

Методологічну основу дослідження складають: положення про біосоціальну природу особистості й закономірності особистісного розвитку; філософсько-культурологічні засади гармонізації та гуманізації взаємодії природи і суспільства, засновані на концепції їх коеволюції, що ґрунтується на єднанні природничонаукового та соціогуманітарного знання.

Для реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

Теоретичні: системний та порівняльний аналіз філософської, науково - методичної і психолого - педагогічної літератури з проблеми дослідження, узагальнення і систематизація наукових даних, кількісний та якісний аналіз результатів експерименту.

Емпіричні: діагностичні (тестування, опитування, бесіди з викладачами, студентами),

Експериментальні (організація і проведення констатувального і формувального етапів експерименту). За допомогою цих методів визначено етапи і рівні екологічної вихованості студентів на початку дослідно-експериментальної роботи й після її завершення.

Математичні методи обробки результатів педагогічного експерименту.

Теоретичною основою дослідження є наукові ідеї в галузі педагогіки, психології, екології, висновки сучасних міждисциплінарних досліджень щодо екологічної освіти і виховання (В.О. Сухомлинський), різних аспектів теорії і практики освітньої діяльності, педагогічного управління розвитком особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.М. Андрієвський, І.Д. Бех, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, О.В. Сухомлинська,); положення про пріоритетність світоглядних функцій професійного навчання та виховання (С.У. Гончаренко, Н.Г. Ничкало, В.Ф. Орлов), наукові дослідження в галузі екологічної освіти (І.Д. Звєрев, М.М. Моїсєєв, О.В. Плахотнік, А.В. Степанюк, І.Т. Суравегіна, Г.С. Тарасенко, С.В. Шмалєй, та інші).

Наукова новизна дослідження:

-   на основі аналізу філософсько-культурологічних, психолого-педагогічних і соціально-педагогічних чинників схарактеризовано теоретичні та методичні основи модернізації змісту екологічного виховання і освіти студентів вищого навчального закладу через призму формування ціннісного ставлення до природи.

    визначено й схарактеризовано сутнісні ознаки особистісного розвитку студентів у сфері взаємодії з природою в умовах вищого навчального закладу;

    уточнено сутність поняття «екологія’’, «виховання’’ «екологічне виховання’’, «екологічна культура’’, «екологічна освіта», «формування особистості»; теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально апробовано функціональну модель екологічної вихованості студентів вищого навчального закладу;

    здійснено психолого-педагогічне обґрунтування особистісно-орієнтованих авторських методик і розкрито їх структурні й функціональні компоненти, критерії (пізнавальний, діяльнісно - практичний, емоційно-ціннісний) та відповідні показники, як складові теоретико-прикладного комплексу впливу на екологічну вихованість студентів вищого навчального закладу, що в сукупності дало змогу підтвердити ефективність функціональної моделі екологічної вихованості студентів вищого навчального закладу;

    дістали подальшого розвитку сутнісні характеристики методик педагогічної діагностики кількісно-якісних параметрів сформованості ціннісного ставлення до природи у студентів вищого навчального закладу.

Практичне значення дослідження складає розробка і запровадження у практику: функціональної моделі; зміст, форми, засоби формування екологічної вихованості студентів; методичного комплексу з дисципліни «Основи екології та охорони природи» для студентів ІІІ курсу. Матеріали дослідження можуть бути використані студентами вищих навчальних закладів на практичних заняттях.

Методичний комплекс з дисципліни «Основи екологія та охорона природи» впроваджено в навчально-виховний процес біологічного факультету Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського.

Апробація і впровадження результатів дослідження

Основні положення, результати, висновки доповідалися на науково - практичних студентських конференціях, семінарах, магістерських читаннях (м. Миколаїв), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Путь в педагогическую науку: проблемы и решения» м. Сімферополь 2011 рік.

Дослідження здійснювалось у межах констатувального, формувального і контрольного етапів експерименту. Оцінка результатів експериментальної роботи проводилася на основі кількісного і якісного аналізу змін рівнів сформованості екологічної вихованості студентів третього курсу, порівняльного аналізу показників у експериментальних та контрольних групах.




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: