2020-04-20
109
ЗАВДАННЯ
На дипломну роботу студенту Гришко В.О.
1. Тема роботи: Правова природа та сутність оскарження та перегляду судових рішень
Керівник роботид.ю.н., професор Мінченко Р.М.
затверджені наказом НУ «ОЮА» від “11” жовтня 2012 року №3364-51
. Строк подання студентом роботи 23.01.2013 р.
. Дата видачі завдання 05.11.2012 р.
Календарний план
| № з/п | Назва етапів дипломної роботи | Строк виконання етапів роботи | Примітка |
| 1. | Глава 1. Цивільне судочинство України. Загальна характеристика | 07.12.12 | |
| 2. | Глава 2. Апеляційне провадження у цивільному судочинстві | 11.01.13 | |
| 3. | Глава 3. Касаційний перегляд цивільних справ | 23.01.13 |
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Поняття, сутність та місце цивільного процесу в судочинстві Уукраїни
Принцип інстанційності та забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень
Право на оскарження судового рішення як складова права на судовий захист
РОЗДІЛ 2. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
Поняття, об'єкти, суб'єкти апеляційного оскарження
2.2 Суд, як спеціальний суб'єкт апеляційного провадження
Особливості апеляційного розгляду цивільних справ та його наслідки
РОЗДІЛ 3. КАСАЦІЙНИЙ ПЕРЕГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
Обєкти, суб'єкти касаційного оскарження
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ як спеціальний суб'єкт касаційного провадження. Його компетенції і повноваження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Розвиток України як демократичної, правової, соціальної держави передбачає формування ефективного, дієвого механізму захисту прав, свобод і інтересів фізичних і юридичних осіб, що охороняються законом.
Після отримання Україною незалежності правова система зазнала істотні зміни, у тому числі і безпосередньо пов’язані з судово-правовою реформою, розвитком цивільного процесуального законодавства і вдосконаленням цивільного судочинства. З ухваленням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 р. в цьому процесі зростає роль правосуддя.
Сучасний політичний і соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплене правове положення громадян, організацій і їх об’єднань і встановлюються гарантії реалізації і захисту їх прав, свобод і обов’язків, визначених Конституцією і іншими законами України. Конституційні норми, в яких вони закріплені, виступають основою деталізації в галузевому законодавстві регулювання всіх аспектів їх дій, визначення юридичних гарантій їх реалізації, встановлення процесуального порядку (процесуальних форм) захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових цивільних прав, що охороняються законом інтересів і свобод, у тому числі і засобами цивільного процесуального права.
Конституція України визначає, що права і свободи людини і громадянина охороняються судом.
Чинне законодавство України по захисту прав і інтересів громадян, що охороняються законом, і організацій встановлює такі процесуальні порядки: судовий, адміністративний, нотаріальний, суспільний. У літературі з цивільного процесу вони іменються процесуальними формами захисту прав.
Можливість широкого застосування судової влади для захисту права, законних інтересів і свобод громадян і організацій передбачена ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають в державі, тобто цивільні, трудові, земельні, сімейні і інші правовідносини.
Основним завданням реформування судоустрою в Україні є утвердження самостійної судової влади і неупередженого та незалежного правосуддя, спрямованих на захист прав людини й інших учасників правовідносин. Складовою частиною цього завдання є зростання значення суду у системі державної влади, яка будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Основні напрями реформування судової системи закладені у Конституції України.
Одним з основних принципів Концепції є створення такого судочинства, яке б максимально гарантувало право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило умови для справжньої змагальності та реалізації презумпції невинуватості.
Захист прав і свобод людини та громадянина, прав та охоронюваних законом інтересів юридичних осіб реалізується судовою системою передусім здійсненням функції правосуддя. Правосуддя - це легальна процедура здійснення органами судової влади функції захисту прав і свобод учасників відповідних правовідносин шляхом розгляду і остаточного вирішення у процесуальному порядку справ судової юрисдикції відповідно до Конституції та законів України. Це визначення відображає владний характер функції правосуддя.
Держава вже протягом тривалого часу займається реформуванням судової влади і правосуддя у межах чинного Основного Закону, результатом чого є прийняття нових процесуальних законів і численних змін до них. Водночас законодавець, пристосовуючи у такий спосіб судову владу під надумані стандарти, виконує роль шевця, який використовує для роботи старий шматок тканини і непридатні інструменти. У результаті суспільство має судову владу і систему судів, які явно не задовольняють його потреби.
Незважаючи на значну кількість теоретичних досліджень із проблем реформування судової влади та правосуддя, проведених такими вченими, як І. Андронов, В. Гончаренко, В.В. Долежан, С.В. Ківалов, В. Коваль, В. Комаров, В. Кривенко, С. Лінецький, Д. Луспеник, В. Маляренко, І. Марочкін, Р. Мінченко, М. Михеєнко, В. Мойсик, Л. Москвич, А. Осетинський, П. Пилипчук, В. Сердюк, М. Сірий, В. Стефанюк, А. Стрижак, М. Штефан, Ю. Червоний та багатьма іншими науковцями, актуальність цієї тематики є очевидною.
З часів Давнього Риму перевірка (перегляд) судових рішень судами вищої інстанції вважалась гарантією правильного розгляду та вирішення справи. До цього часу необхідність існування перегляду судових рішень ні в науці цивільного процесуального права, ні в судовій практиці сумніву не піддавалась.
Також слід зазначити, що перевірка ухвалених судових рішень судами вищої інстанції є гарантією права на судовий захист. Тобто праву осіб на оскарження судового рішення кореспондує обов'язок відповідного суду переглянути оскаржене рішення. Також це означає, що гарантії судового захисту будуть ефективні тоді, коли держава забезпечить можливість перегляду справи вищестоящим судом, передбачить процедуру (механізм) виправлення суддівських помилок.
Відомий учений-процесуаліст Є. Банківський ще в 1913 р. писав, що «як би добре не були підготовлені до своєї діяльності судді, як би добросовісно і уважно не ставилися вони до виконання своїх обов’язків, у будь-якому разі вони не можуть бути повністю гарантовані від промахів і помилок».
Захисти осіб, які беруть участь у справі, та інших заінтересованих осіб від таких суддівських помилок і одночасно забезпечити кожному конституційну гарантію захисту своїх прав, свобод чи інтересів, яка має бути справедливою, компетентною, повною та ефективною, у Цивільному процесуальному кодексі України (далі - ЦПК України) й передбачена система перегляду судових рішень.
Мета дипломної роботи є дослідження процесуальних дій пов’язаних з оскарженням та переглядом судових рішень.
Виходячи з цього були поставлені такі задачі:
розглянути поняття, сутність та місце цивільного судочинства та дати загальну характеристику;
дослідити право на оскарження судових рішень як складової права на судовий захист;
- охарактеризувати правову природу об’єктів та суб’єктів апеляційного оскарження;
розглянути особливості апеляційного розгляду цивільних справ та його наслідки;
- дослідити підстави для касаційного перегляду цивільних справ;
- охарактеризувати компетенцію і повноваження Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
дослідити особливості касаційного розгляду цивільних справ та його правові наслідки.
Поставлені у дипломній роботі завдання обумовили структуру роботи, яка складається із вступу, у якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Об’єктом дослідження є окремі аспекти оскарження та перегляду судових рішень з урахуванням положень нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Предметом дослідження є норми чинного законодавства України у сфері провадження щодо правової природи та сутності оскарження та перегляду судових рішень.
Методологічною основою виступає принцип історичного та діалектичного аналізу суспільних, зокрема правових, явищ. Використані такі методи науково-пізнавальної діяльності як історично-правовий, системний, аналітичний, порівняльний, логічний, статистичний.
РОЗДІЛ 1. ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
