2015-03-08
284
При вивченні Розділу 2.3 важливо чітко усвідомлювати технологію проектування як педагогічну технологію.
Вивчаючи пункт 1, зупинитися на етапі підготовки дітей до роботи над ігровим проектом.
Вивчаючи пункт 2, розкрийте питання: «Які складові основного етапу роботи над ігровим проектом.?»
Вивчаючи пункт 3, охарактеризуйте особливості кінцевого етапу проектування ігрової програми: презентація проекту.
Для цього зверніться до наступної літератури:
1. Гонтаровська Н. Інтеграція системи позаурочної діяльності в освітнє середовище // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – №1.
2. Горбачева Л. Словарь современных форм воспитательной работы // Воспитание школьников. – 2001. – №8.
3. Грач И.С. Педагогика молодежного досуга. // Образование – 2003. – №2.
4. Гросс Э. Душевная жизнь ребенка. – М., 2001.
5. Грязева Е.П. Структура объекта (методический аспект). – Ростов-н/Д., 1986.
6. Добринская Е.И., Соколов Э.В. Свободное время и развитие личности. – М., 1983.
7. Евтеева Г.А. Психолого-педагогические основы использования свободного времени. – Л.,1979.
|
|
|
8. Еколина Е. Четырнадцать нестандартных моделей детского досуга. –Волгоград, 2002.
Навчальний матеріал:
| 1. Прочитайте та законспектуйте стадію підготовки дітей до роботи над проектом. |
Проект – це опис конкретної ситуації, яка повинна бути покращена, конкретних методів і кроків з її поліпшення.
Методика роботи над проектом представляє вісім стадій.
Перша стадія. Підготовка дітей до роботи над проектом.
Ця стадія припускає в живій, дискусійній формі перевірку знань і вмінь дітей, необхідних для соціально значущої діяльності, їх уявлень про сучасний етап розвитку суспільства, значень ситуацій і перспектив розвитку свого міста, району, області. Зокрема, акцентується увага на проблемах дитячого центру (табори), дитячих організацій.
Підсумком роботи на цій стадії повинні бути чітко сформульовані уявлення учнів про діяльність різних гілок влади, сфери їх відповідальності, специфіку роботи й повноваження адміністрації (табори), дитячих організацій; навики ділового спілкування, аналізу різнорідних матеріалів (статистики, ЗМІ, нормативних актів і ін.)
Як показує практика, у проекті досягаються кращі результати, коли над ними працює весь загін, організація. Вік учасників може коливатися від 11 до 16 років.
У цій непростій для дітей діяльності їм можуть надати допомогу й дорослі (вихователі, педагоги, батьки), які можуть поділитися життєвим досвідом, підказати джерела інформації з проблеми, проте дорослі не повинні писати за них листа, розмовляти від їх імені, готувати за них матеріали й ілюстрації по суті проекту. Педагог виступає в ролі консультанта або арбітра при виборі дітьми альтернативних рішень.
|
|
|
Цей проект допомагає дітям зрозуміти, що в їх віці вже можна що-небудь змінити, якщо не у світі, то у своєму дворі, школі, мікрорайоні, селі, місті, таборі... Це програма дій розширює знання учнів про складнощі й взаємозв'язки навколишньої дійсності, розвиває їх навички, поглиблює усвідомлення того, як важлива в суспільстві їх участь, виконання громадянського обов'язку. Девізом проектної діяльності можуть служити слова: "Допомагаючи тим, хто оточує, ви допомагаєте, перш за все, собі!"
Друга стадія. Вибір проблеми.
Тут учням належить досить детально проаналізувати широкий спектр питань, які значущі для організації (табору) й вимагають свого рішення.
Умовно цю стадію можна співвіднести з ромашкою, пелюстки якої –актуальні проблеми організації (табору), і діти, перебираючи кожну з них, обговорюють їх, усвідомлюючи складність навколишнього світу.
На цій стадії можна також організувати гру – "скринька пропозицій". У будь-який зручний момент учень може покласти в скриньку свою пропозицію, висловити свою думку або побажання, а також поділитися тим, що не може або не хоче сказати всім. Потім можна організувати дискусію з широкого кола пропозицій, зібраних у цій скриньці.
Після обговорення спектра проблем, характерних для конкретної місцевості, можна розділити дітей на малі групи (3–5 чоловік), кожна з яких повинна представити свої аргументи щодо проблеми за пропонованою матрицею:
Форма виявлення й аналізу проблеми
Прізвище членів групи _________________________________________
Дата _________________________________________________________
Проблема ____________________________________________________
Чи вважаєте ви та оточуючі, що дана проблема є актуальною для даної організації (табору)? Чому? __________________________________________
Хто є відповідальним за її рішення? ______________________________
Здійснюється якась діяльність щодо вирішення назрілої проблеми?_________________________________________________________
Якщо така робота здійснюється, то дайте відповідь на наступні питання:
Яка її ефективність? ___________________________________________
Які її недоліки? _______________________________________________
Яким чином її можна вдосконалювати?___________________________
Які думки є про цю діяльність у керівництва організації (табору)?_____
Де можна одержати інформацію з даної проблеми? _________________
Чи є які-небудь ще важливі проблеми організації (табору), які можна було б обговорити в загоні, організації? Що це за проблеми? ______________
Після проведення цієї роботи група обговорює відповіді й аргументи з колективом дітей. З метою співвідношення своїх уявлень можливе проведення соціологічного дослідження на місцевості, серед оточуючих людей.
Можна провести також інтерв'ю з педагогами, адміністрацією тощо, щоб дізнатися й зафіксувати, що вони думають про проблеми та як вони ставляться до них.
При виборі проблеми можна також використовувати й інші проблеми, наприклад, екскурсію дітей по довколишній місцевості з фотоапаратом або відеокамерою, які фіксуватимуть приклади неблагополуччя, ліквідація яких потребує глобальних витрат і не затягнеться за часом.
При виборі проблеми слід звернути увагу на такі істотні критерії:
- доступність завдання для команди учнів;
- її відповідність віку й можливостям дітей;
- сума витрат на реалізацію проекту;
- очікувані результати.
