СТСЛ. ЯгрИПИЫИ(и), p.-ЦСЛ. OrpHilHNd, 10 страница

[бабка⁷] (бот.) «чистець, Stachys sil-vatica L.» Mak, [бабочник] «гравілат, Geum rivale L.» Mak; —

• очевидно, по­в'язане з основою баб- «кулястий»;
• на­зва могла бути зумовлена горішкоподібною формою плодів обох рослин;
• не виключена й можливість зв'язку з  баба «знахарка» з огляду на те, що окремі різновиди цих рослин використо­вувались для лікування.

— БСЭ 12, 373; 47, 398; Machek Jm. rostl. 105—106, 198.— Див. ще баба².— Пор. баба¹.

бабка, бабчук, бабка⁸ (бот.) «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg. Mak;

насіння кульбаби НЗ УжДУ 26», [бабки] «кульбаба;

жов­тило, Anthémis tinctoria L.» Mak; — схв. [баба марта] «кульбаба»;

— не зов­сім ясне; з одного боку, може бути пов'я­зане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс», [папаука] «жовтило», [пу­шу ка, пупкі], р. пупавка, укр. [пупки] «тс», пуп'янок; паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набря­кати» припускається вже для індоєвро­пейської прамови (Pokorny 91);

назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп'янків рослин або куляс­тої форми відцвілого суцвіття кульбаби;

з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс» підтримують припущення про зв'я­зок з баба «стара жінка; знахарка» (Краучук Белар. лінгв. 1974/6, 65).— Пор. баба¹, баба², пуп, пуп'янок.

[бабковий] «лавровий» Me; — резуль­тат видозміни форми бобковый «тс.» під впливом слова бабка (зокрема як бота­нічної назви).— Див. ще баба², біб.— Пор. бабчук.

[бабло] «болото, трясовина» Я, [баба] «тс.» ЛЖит, [баблятися] «бабратися», [бадлятися]«тс», [баблявий] «такий, що бабляється» ВеЗа;— п. [babia?] «полос­кати, мочити», bab?a? (beb?ac) «бабрати», Beb?o (Byb?o) (назва озера), ч. [bab-lat se] «бруднитися; бабратися»; — оче­видно, давній варіант тієї самої основи, що і в слові бабрати. — Brückner 9—10; S W I 79; Machek ESJ? 40; ЭССЯ 1, 110; S?. pras?. I 173.-- Пор. бабрати.

[бабовка] «лялька» НЗ УжДУ 26; — очевидно, запозичення з чеської або угорської мови; — ч. bâbka, bäbika, babinka, уг. bäb, baba, babu «тс» вва­жаються паралельними місцевими утво_; реннями дитячої мови.— Machek ESJ? 40; MNTESz I 209.

[бабой] «один із двох дерев'яних виступів у човні для прив'язування сіті

Mo; один із двох товстих кілків у човні для намотування мотуза Дз»; — оче­видно, пов'язане з молд. бэбой «ба­бисько», похідним від бабэ «баба; верх­ня балка; стояк у млині», запозиченого з слов'янських мов; можливий також зв'язок з формою бабайка «весло; ко­чет».— Кравчук ВЯ 1968/4, 124.—-Див. ще баба¹— Пор. бабайка.

[бабони] «забобони» ВеУг, [бабо-нити] «ворожити»; — др. бабуны «чари», бабунъ «єретик, богомил», ч. babonëk «мана, мара», слц. babona «повір'я», с-цсл. BdBy-NM «єретики, богомили»; — очевидно, результат видозміни основи слова бобони «забобони», зближеної з словом баба «знахарка, чарівниця» або здавна зв'язаної з коренем іє. *bhâ-«баяти, говорити».— Фасмер І 100; Срезн. 138; ЭССЯ 1, 111—112; S?. pras?. І 288; Bern. I 36.— Див. ще забобон.

бабрати «бруднити», бабратися «ко­патися, порпатися, ритися», [бебра/пи] «бруднити; перегортати, шукаючи кра­щого (про їжу)» Па, [бабрайло] «людина, що бабрається в болоті» О, [бабранйна] «халтура, погана робота О; брудна ро­бота ВеУг», [бабрачка] «брудна робота» ВеУг, [баброш] «замазура», [бабруля] «неохайна жінка», [бабрун] «гнойовий жук» О; — п. babra? (si?), bebra?, ч. babrati (se), слц. babrat' (sa), схв. бабрати «бабратися»; — пел. babrati; — очевидно, давнє експресивне утворення, належне до ряду однотипних форм з тим самим значенням: укр. [баблятися], п. babla?, papra?, ч. piplati з подвоєнням першого кореневого приголосного; пор. порпати; зіставляється також (Machek ESJ? 40) з хет. paprâhh- «бруднити, оскверняти», paprâi- «забруднитися»; може розглядатись і як утворення з не­повною редуплікацією кореня бр-(ати) (<*bher-).— ЭССЯ 1, 112—113; S?. pras?. I 173.— Пор. бабло.

[бабряк] (бот.) «латаття, Nymphaea alba L.» Mak; — очевидно, результат видозміни форми [бобряк] «тс» під впли­вом назв рослин з основою баб-. — Див. ще бобряк.

[бабчук] (бот.) «червоний карлико­вий мигдаль, Amygdalus nana Г, Я,

 

бавда

 

бавойка

 

 

 

Мак; мигдаль звичайний, Amygdalus communis L. Мак»; — результат видо­зміни форми бобчук «карликовий миг­даль», зближеної з ботанічною назвою бабка. — Див. ще бобчук.— Пор. бабен-ник, бабковий.

[бавда] «кілька стручків укупі (у квасолі) ВеБа; грудка, гудз ВеЗа»; — не зовсім ясне; зіставляється (Верх-ратський ЗНТШ III 188) з ч. bal van «грудка»; може бути пов'язане і з уг. bojt «китиця», етимологічно неясним (MNTESz I 325).

бавити «забавляти, розважати, за­тримувати, затримуватись, перебувати», [бавйля] «жінка, яка бавить дитину» О, [бавинниця] «тс.» О, Ібавильник] «чо­ловік, який бавить дитину» О, Ібавйн-ник] «тс.» О, [бавка] «розвага, іграшка», [бавйльце, бавушка] «тс», [бавун] «ве­сельчак», [бавний] «забарний, повіль­ний», забавляти «розважати», забава, забавка, забавник, забавний, [небавком] «незабаром», [небавом, набавці Г, Ж, незабавом, незабавки] «тс», [незабавно] «негайно», [необавки, необавці Ж1 «тс», [обавлятися] «баритися», [обава] «за­тримка»; — р. [бавить] «гаяти, зволі­кати», бр. бавіць «гаяти», др. забавляти «утруднювати, турбувати», п. bawi? «перебувати, гаяти, забавляти», ч. Ьа-viti «розважати», слц. bavit' «тішити, займати, розважати», вл. zabawje?, болг. бавя «затримуюся, забавляю», м. бави «бариться», забави «забавляє», схв. бавити «займатися», бавити се «перебу­вати», забавлати «забавляти», слн. zabâvati «тс», bâviti se «займатися»; — досі ототожнюється з утвореннями типу відбавляти, збавляти і вважається кау­зативним утворенням від byti «бути» (Фасмер — Трубачев І 101; S?. pras?. І 197—198; Sadn.— Aitz. VWb. I 101; Bern. I 47 та ін.); насправді це дві окремі групи утворень, які в усіх сло­в'янських мовах чітко розрізняються семантично і етимологічно; бавити «роз­важати, затримувати» пов'язане з псл. основою baviti «говорити, розповідати», похідною від іє. *bhâ- «говорити» і збе­реженою в стел. оі;<іЕ<ітн «замовляти, заклинати», р.-цел. ci;

с-цел. зававати «замовляти, заклинати», схв. заст. забавити «наговорити, згань­бити», слн. zabävljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення», ч. baviti se о сет «розповідати один од­ному про щось», р. [бавить] «говорити», можливо, також баутка (<*бавутка) «приказка», прибаутка «тс»; від зна­чення «розмовляти, розважати розмо­вами, займати розмовами» до «затриму­вати» перехід цілком природний (Мель-ничук Этимология 1967, 61—62); лит. bòvytis «бавитись, розважатись, займа­тись» є запозиченням з білоруської або польської мови (Fraenkel І 53).— Див. ще баяти.— Пор. барити, вибавляти.

Ібавкун] «місце в річці, де сильно б'є вода» ВеНЗн; — неясне; можливо, пов'язане з Ібовч] «яма в гирлі річки», п. ст. be?k «вир».

бавовна, бавовник, [бавелна Пі, ба­вина, бавільня Я, бавільник Мак, бавна, баволна, баволник Мак, баволня Мак, баволь Мак, бавольна Мак, бавон Пі, бавона Мак, бавуна Г, Ж1, [бйвниця] «червона нитка; пов'язка для голови, вишивана хустка», [бавовниця] «ватна ковдра» Я, бавовництво, бавовнище, бавовняник, [бавов' яник] «бавовник» Я, бавовнянка, бавовняр, [бавняний] «бавов­няний», [бобняний] «тс.» Я, ст. бавол­на (1408), бавовна (XVIII ст.), бавелна (XVIII ст.); — р. [бавольник] «бавов­ник», бр. бавоуна, п. bawe?na, ч. bavlna «волокна бавовни», balvnik «бавовник», слц. bavlna, bavlnina, вл. нл. ba?ma; — через чеську і польську мови запози­чено з німецької; нім. Baumwolle (свн. boumwolle) утворено з іменників Baum «дерево», спорідненого з дієсловом bie­gen «гнути», і Wolle «вовна» (помилково вважалось, що імпортована бавовна росте на дереві); про чеське посеред­ництво свідчить наголос на першому складі і, очевидно, форми бавна, бавуна, бавина; на українському грунті зазнало зближення з словом вовна. — Кравчук УМШ 1960/6, 60; Фасмер—Трубачев І 101; S?awski І 28; Hüttl-Wcrth 18; Paul DWb. 71; Kluge — Mitzka 57. —Див. ще бум³, вовна.

[бавойка] «гостинна господиня, що за­тримує гостей»; — на думку Грінченка,

 

бавуса

 

баґари

 

 

 

зменшувальна форма від гіпотетично­го *бава, пов'язаного з дієсловом бави­ти. — Грінч. І 15.— Див. ще бавити.

[бавуса] «вуса» ДзАтл І, [бавса] «тс.» тж, [баус] «вус»; — результат кон­тамінації запозиченого з угорської мо­ви баюс «вус» і укр. вуса. — Дзендзе-лівський УЛГ62—64.— Див. ще баюс, вус.

[бавхати] «розкидати, валяти, пере­мішувати» ВеБ; — результат експре­сивної видозміни основи слова бахати (пор. бевхати — бехати). — Див. ще бах¹.

[баг] «сад» Я, \бага\ «виноградник» Mo, Дрозд, [бажня] «тс.» Дрозд; — схв. баг «виноград, сад»; — запозичення з ту­рецької або кримсько-татарської мови; тур. bag «виноградник, сад», крим.-тат. bay «тс.» походить від перс, bay «сад», яке пов'язується з ав. bäga- «доля», дінд. bhâgâ- «частина, власність».— Радлов IV 1446; Lokotsch 15; Horn iS9.— Пор. бакша, бог.

[баґа] «гар з чубука, тютюн для жу­вання, сік з тютюну»; — п. [baga] «тю­тюн для жування, пережований тютюн, сік з тютюну», [bago] «тс», ч. bago «шма­ток жованого тютюну, жуйка з тютюну», слн. bäga «залишки в люльці»; — запо­зичення з угорської мови; уг. bagó «жувальний тютюн» пов'язується з ко­лишнім нім. tobacco «тютюн», у якому початкове to- могло бути сприйняте як артикль.— Machek ESJC, 42; Sadn.— Aitz. VWb. I 105—106; MNTESz I 216; Bârczi 13.— Пор. бакун.

[багабач] «струдель» Ж·;—неясне; можливо, результат контамінації двох різних за походженням назв печива [боґач (погана)] і *гбаник. — Див. ще баник, богач.

багаж, багажник; — р. бр. болг. ба­гаж, п. baga?, ч. baga?, слц. bagâz, ba-gâzia, вл. нл. baga?a, м. багаж, схв. багаж, слн. заст. bagâza; — запозичен­ня з французької мови; фр. bagage «дорожні речі, вантаж» пов'язане з фр. ст. bagues «тс», яке виводиться від дісл. baggi «зв'язка, вузол», зіставлю-ваного з ісл. bagga «перешкоджати» (Dauzat 67, 68), або від пров. bagas (мн.) «вантаж», baga «зв'язка», що вва-

 

жається запозиченим з готської мови (Gamillscheg 70, 71).— Шанский ЭСРЯ І 2, 6; Фасмер І 101; Jóhannesson 598— 599; Walde — Рок. II 130.— Пор. бах-тати.

[багакати] «співати» Шух; — звуко­наслідувальне утворення, пов'язане з бе-гекати; можливо, результат контамі­нації форм бегекати і балакати.

[баґаляс] «картопля» ВеНЗн, Мак;— неясне.

[багамел] (жарт.) «палиця, ціпок»; — можливо, в якийсь спосіб пов'язане з р. [баган] «жердина, кіл», [багана] «жердина».— Див. ще баган.

[баган] «клуня» Ж; — р. [баган] «жердина для встановлення кочової ки­битки; вбитий у землю кіл з суками для просушування сіна», [багана] «жердина», [багача] «палки, жердини навколо цен­трального стовпа копиці сіна»;— пов'я­зується з багор (Ильинский ИОРЯС 24/1, 121; Фасмер І 101); більш перекон­ливим є зіставлення (СРНГ 2, 32—33) з тат. башк. багана «стовп, підпора», спорідненим з як. багана «товстий стовп», чаг. bakan «жердина для підпи­рання покрівлі юрти», телеут. pakkan «підпора, колона», далі з монг. bagana «колона» (Räsänen Versuch 58).

[баґанча] «пантофля» Ж, [баґаньжі] «постоли» О, [баґанчі] «вид взуття» Ж, [баканчі] «чоботи» Ко; постоли О», [бо-ґанчі] «черевики» ВеЛ, [боканки], [бо­каті] «погані черевики з грубої шкіри» МСБГ, [буканьчі] «солдатські черевики» Mo; — п. [baga??] «черевик; великий, старий чобіт», ч. bagan?e «військовий черевик», bakan?e, [bagan?, bagan], слц. bagan?a, [bakan?e] «тс», схв. баканиаъ «важкий черевик, підбитий цвяхами»; — запозичено з угорської мови, можливо, деякі форми через посередництво чеської і румунської мов (рум. bocânci «чере­вики»); уг. bakancs «військовий черевик» пов'язане з boka «кісточка, щиколотка», запозиченим з тюркських мов (пор. чаг. бакаі «бараняча гомілка», кирг. бакаі «кістка над копитом»).— Machek ESJC 41; Vincenz 9; Sadn.—Aitz. VWb. I 227—228; MNTESz I 222, 327.

[багари] «широкий шкіряний пояс»; — слц. bagâria «юхта», схв. [baga-

 

багатий

 

баглай

 

 

 

rija], слн. [bagaria]; — запозичення з угорської мови; уг. bagaria «юхта» пов'язане з назвою волзької Болгарії.— Machek ESJ? 41—42; MNTESz I 214.

багатий, [богатый], [богачий] «ба­гацький» Ж, багатій, багач, [богач] Ж, [багатиня] «багач», [богатйня] «тс.» Ж, багатир, [богатир] «багач» Ж,багатир-ня, багатирство, багатство, [богатир­ство Ж, богатство Ж], ібагатько] Я, багачня, [багатьма] «велика кількість, купа, безліч» Ж, багато, багацько, [бо­гато Ж], [багатйтисяі, багатіти, ба­гатшати, [багатшати] «збагачувати», збагачувати, збагачувач, збагачуваль­ний, [убогачення] «збагачення»; — р. бо­гатый, бр. богаты, др. богатый, п. нл. bogaty, ч. слц. bohaty, вл. bohaty, болг. богат, м. богат, схв. богат, богати, слн. bogàt, стел, вогат-к; — псл. bogatb «той, хто має великий на­діл», похідне від *bogb «доля, майно, багатство»; — дінд. bhâgah «маєток, щастя», пов'язане з bhâjati «надавати, давати, наділяти», ав. baga-, ЬаЇа- «бог, господь», тох. А рак, тох. В pake «час­тина, доля», алб. bagëti «скотина, ве­лика рогата худоба, тяглова худоба»; в українській мові ба- замість бо- виникло як результат асиміляції до а в наступному складі (пор. кажан, ка­лач, качан, халява та ін.); лит. bagótas, лтс. bagâts «багатий» є запозиченнями з слов'янських мов; думка (Trautmann 23) про давню спорідненість цих слів із слов'янськими неприйнятна.— Коло­мієць УМЛІП 1967/6, 11—12; Шанский ЭСРЯ І 2, 148—149; Фасмер—Трубачев І 182; Machek ESJ? 59; ЭССЯ 2, 158; S?. pras?. I 295—296; Bern. I 67; Mühl.— Endz. I 249; Fraenkel 29.— Пор. бог, збіжжя, небіж, небі'жчик, неборак, убо­гий.

багаття «вогнище», [багач] «смолисте дерево для підпалу» ВеНЗн; — р. [ба-гшпье] «вогонь», [багать, багач] «тс»; — очевидно, псл. bag- «горіти, тліти»; — споріднене з двн. bacchan, bahhan «пекти», дісл. baka, дангл. bacan, нвн. backen «тс», гр. φ?γω «смажу, печу»; ie.*bhôg- «пекти» (Pokorny 113; Boisacq 1044); безпідставно пов'язувалося (По-

 

тебня ЖСт 1891/3, 117; Зеленин II 59—60) з багатий як результат табуїс-тичної заміни назви небезпечної стихії, що знищує багатства.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 12—13; Фасмер І 101— 102; ЭССЯ 1, 124; Sadn.— Aitz. VWb. І 106.

[багашйнка] (бот.) «злинка, Erige-ron acer L.» (вид бур'яну, занесеного з Канади) Я; — неясне.

[багва] «болотиста низина, драговина, мочар», баговиння «рід водоростей, Conferva rivularis», [баговїння, баговйна Ж] «тс», [багівнйці] «русалки» Ж; — нл. bagi «тундра, болота»; — очевидно, псл. *bagy, *bagbve < іє. *bhagû, ос­нова на -û від іє. кореня *bhag-, bhög-, того самого, що і в слові багно. — Коло­мієць УМЛШ 1967/6, 14; Марусенко Досл. з мовозн. 33—36; Фасмер І 102; ЭССЯ 1, 134; Бернштейн Очерк 1974, 235; Sadn.—Aitz. VWb. I 112.—Див. ще багно, багти.

багет «планка для рам чи для оздоб­лення стін», багетник; — р. бр. болг. багет, п. bagieta; — запозичення з французької мови; фр. baguette «палка, прут; жезл; багет» походить від іт. bachetta, зменшувальної форми від bac­chio «палка», що зводиться до лат. baculum, спорідненого з гр. β?κτρον «тс», дірл. bace «гак».— СІС 82; Dauzat 68; Walde—Hofm. І 92.—Пор. бакте­рія, бацила.

[багилєти] «хатнє легке взуття» До;— не зовсім ясне; очевидно, пов'язане з бахали (див.).

[баглай] «ледар Я; тюхтій О», баглаї (у виразах б. бити, б. напали, б. вки­нулись), [балгаї] «тс.» ЛЧерк, [баглій] «ледар» Я, [багливик, багливець] «тс.» Пі, [баглйвий] «ледачий» Ж, Я; — р. [баглай] «незграба, ледар, дармоїд», бр. [боглай] «ледар»; — вважається запози­ченням з турецької мови (тур. baglamak «зв'язувати, закривати», СРНГ 2, 33); можливе також припущення про зв'я­зок з р. [багля] «вимощена колодами дорога», [баглить] «мостити колодами; довго і боляче бити»; в такому разі баглай означало чурбак чи цурку, а зна­чення «ледар» розвинулось на основі виразу баглаї бити «ледарювати» (власне,

 

багнет

 

багор

 

 

 

«бити цурки») після того, як було забуто первісне значення слова баглай.

багнет, [багнет Ж, багніт, багни-чайка Ж] «багнет»; — бр. заст. багнет, слц. заст. bagnét, нл. bagnet; — запо­зичення з польської мови; п. bagnet (<bajnet), як і ч. слц. вл. bajonet, болг. байонет, м. баронет, схв. баронет, слн. bajonet, походить відфр. baionette, утвореного від назви міста Байонни (Вауоппе), де, нібито, багнети вперше почали вироблятись.— Коломієць Мо-возн. 1975/6, 84; Brückner 10—11; Ма-chek ESJ? 42; БЕР І 27.

[багнітка] (бот.) — «сережка, ко­тик», [багня] «тс», [багнйця] «вербо­ліз»; — бр. [багня] «пухната брунька на вербі», п. ст. bagni?tko, ч. fbahnatka] «тс», слц. bahniatka «цвіт верби чи осики»; — як і інші назви того самого суцвіття (базька, баранчик тощо), без­посередньо пов'язане з *багня «ягня» (пор. п. [bagnie] «ягня», ч. bahnice «ягниця, молода вівця», слц. [bahniatko] «ягнятко», болг. багни се «окочується» (про вівцю) — всі форми з початковим Ь- від перерозподілу псл. ob-agniti s? «окотитися» з переосмисленням почат­кового о з префікса ob- як окремого префікса).—Iljinskij PF 11, 184; S?. pras?. I 175.— Див. ще о¹, ягня.— Пор. базя², бкчка, котик.

багно «болото, драговина, мочар; (бот.) Ledum palustre L.», [багенник] (бот.) «багно» Мак, [багнйна] «мокре місце, млака» О, багнище, багнюка, [багновиця] «болотисте місце», [багно­вище, багнячка Ж] «тс», [багонка] «ка­люжа», [багняк] «торф Я; вид гриба ВеБ», [багнюк] «гриб з роду Boletus; багно, Ledum palustre L. Mak», [багон] (бот.) «багно» Mak, [багонник, багоник ВеНЗн, багун] «тс», [багнулька] «Udora accidental is» Ж, багнистий, [багнявий, багнуватий Я, багонний ЯІ, [багншпи] «бруднити», [багніти] «робитися болоти­стим», [розбагнитися] «зробитися бруд­ним»; —р. [багно], бр. багна, п. нл. bagno, ч. слц. bahno, вл. bahno, bahmo, полаб. bognö; — псл. bagno, bagbno, безпосередньо споріднене з *bagti «ба­жати» (первісно «пектись, горіти», далі

 

«терпіти спрагу»), bagrb «багровий, тем­но-червоний» (назва стосувалась пер­вісно торф'яних боліт, придатних на паливо, або боліт рудого кольору) (Ко­ломієць УМЛШ 1967/6, 14—15; Филин Образ, яз. 207; Происх. яз. 519—521; Brückner 11; Младенов РФВ 68, 377; Pokorny 161); менш переконливі збли­ження з двн. bah «струмок», дісл. bekkr «тс», ірл. bual (<*bhoglä) «вода» (Тру-бачев С.-луж. сб. 159—160; Фасмер I 102; ЭССЯ 1, 125—127; S?. pras?. I 177—178; Mikkola BB 21, 218; Bern. І 38; Torp 257), з гол. bagger «намул» (S?awski I 25; Schuster-?ewc Probeheft 18; van Wijk IF 24, 231), з лит. bojus «трясовина» (Buga RR І 433) і^з лат. stägnum «багно» (Machek ESJ? 42).— Див. ще багтй.— Пор. багаття, багва.

[багнянка] (бот.) «водянка, Empet-rum nigrum L.» Mak; — бр. багноука, [багнаука] «тс»; — похідне утворення від багно; назва зумовлена поширенням рослини по лісових болотах.— БСЭ 9, 120.— Див. ще багно.

[багор¹] «косяк, частина складеного обода колеса», [багр, багра] «тс.» О, [багрб] «обід колеса» ВеУг, [бахра] «обід колеса, частина обода», [багрити] «ро­бити косяки в колесах»; — п. [bachro, bahro] «косяк колісного обода», слц. bahor «обід; частина колісного обода»;— псл. *bagrb; — очевидно, похідне від іє. *bhägh- «гнути, згинати», яке просте­жується в дінд. bähüh «рука», ав. bä-ZUS, вірм. bazuk, дісл. bögr «тс», гр. πηχος (< π?χος) «передпліччя, рука, вигин в середині лука», дангл. bog, böh «передпліччя; відгалуження, сук», н. Bug «вигин, суглоб»; можливо, в укра­їнські і польські говори зайшло з сло­вацької мови (Дзендзелівський ДБ VIII 79); менш обгрунтованим здається безпосереднє пов'язання (ЭССЯ 1, 132) з псл. beg- «бігти»; зближення з нвн. Felge «косяк ^колеса», двн. fëlga «тс.» (Machek ESJ? 22) непереконливе.— Шанский ЭСРЯ І 2, 6—7, Ondrus SI. Wortst. 119—120; S?. pras?. I 179; Kluge—Mitzka 109; Pokorny I 108.— Пор. багор².

багор² «довга дерев'яна тичина з ме­талевим вістрям і гаком» СУМ, Ж, ібаг-

 

багрйй

 

багульник

 

 

 

ровище] «держак багра» Ж; — Р· багор; — мабуть, генетично тотожне з багор¹ (пер­вісне спільне значення «вигин, загну-тість»); пор. також р. [багай] «залізний лом з загнутим роздвоєним кінцем»; менш обгрунтовані припущення про по­ходження від дісл. *batgarr «жердина на човні» (Mikkola Berühr. 80) чи від нвн. Bagger «землечерпалка» (Ma?ze-nauer 100; Kar?owicz SWO 21) або про зв'язки з дангл. becca «мотика», свн. bicke (van Wijk IF 24, 232; Ильинский ИОРЯС 24/1, 121).—Шанский ЭСРЯ I 2, 6—7; Фасмер I 102; S?. pras?. I 179.—Пор. багор¹.

[багрйй] «темно-червоний», [багрй-вий] «тс», багровий «яскраво-червоний», багряний, багрянистий, Ібагр] «багро­вий колір» Пі, багра «тс; [чорна ко­рова О]», [багор] «пурпуровий колір», багрець, [багрівки] «сорт слив» Мак, [багрянки] «тс» Мак, [багрій] «сіро-бу­рий віл», [багрінь] «пурпурова фарба», [багровець] (бот.) «родовик, Sanguisorba officinalis L.» Ж, [багрохи] «великі сині сливи» ВеНЗн, [багруля] «пурпурно-червона слива», [багря] «буро-червона корова», багрянець СУМ, Ж, багряниця «царська пурпурова мантія», [багрян­ка] «живиця; пурпурова гусінь» Ж, [багрянь] «багрець» Ж, багрити, багря­нити, багріти, багриніти, [убагрянка] «живиця» ВеЗн; — р. багровый, бр. [багра], багровы, др. багъръ «тканина багрового кольору», багъряный, вл. Ьа-horowy «багряно-червоний», болг. м. багра «колір; пурпур», схв. багар, слн. ст. bagrên і ін. (з рос), стел, ваг-ьр-ь;— похідне утворення від псл.* bagti (bag­nati) «горіти» (пор. токгъ — moknçti; щодо семантики пор. укр. жовтогаря­чий); менш переконливі зіставлення з ар. magra «червоний грунт» (Lokotsch 107; Sadn.— Aitz. VWb. I 107—108), з гот. fagrs, двн. fagar «прекрасний» (Преобр. Ili), a також спроба виділення частки ba- і кореня gbr- (gor-) (Львов ЭИРЯ IV 67—71).— Коломієць УМЛШ 1967/6, 14; Шанский ЭСРЯ I 2, 7—8; Фас­мер—Трубачев I 103; Младенов 39; ЭССЯ 1, 130—132; S?. pras?. I 178— 179; Herne 48.— Див. ще багти.— Пор. багно.

 

[багрйна] «болото, багате джере­лами місце»; — слц. bahurina «мокра, багниста місцевість»; — очевидно, по­хідне від не засвідченої в інших словах основи псл. *bagr-, *bagi>r- з тим самим коренем *bag-, що і в словах багва_г багно; найближчою паралеллю є гол. baggaert «твань»; припущення (Machek ESJ С 26) про зв'язок словацького слова з п. bajura, bajor «багно» необгрунто­ване.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 14— 15; ЭССЯ 1, 127.— Див. ще багно.

[багти] «бажати», [багчй, багнути, багати], бажати, [бажіти Ж, бажати, бага Ж, бажнйй Ж\, [вибагшпи] «вига­дувати; розуміти; виявляти примхливі бажання» Ж, [вйбаг], [вибаганка] «прим­ха» Ж, [вйбагливець] Ж, вибагливий^ [вибажний, забагато., забаг] Ж, заба­ганка, [набожний, незабагливий] Ж, побажання, [прибагати, прибагти, при-багнути, прибаг Пі], [прибажний] «ба­жаний з примхи», [прибагом] «випад­ково, з примхи»; — р. [бажать, ба­жать], бр. бажаць, п. [zabaga? si?], ч. ba?iti, слц. ba?it', [bahnut'); — псл. *b-agti, bagnçti, *bazëti <*bagëti, утво­рення від того самого кореня, що й ба­гаття; пряме значення в минулому — «горіти, пектись», далі, очевидно, «тер­піти спрагу» (пор. пражити «смажити»— прагнення «бажання»); пов'язання з лит. gobëtis «бажати, бути хтивим» і припу­щення метатези b і g „на слов'янському грунті (Machek ESJ? 49) неперекон­ливе.— Коломієць УМЛШ 1967/6, 13— 14; ЭССЯ 1, 123—124; S?. pras?. I 179— 180; Sadn.—Aitz. VWb. I 107; Bern. І 38.— Див. ще багаття.— Пор. збаг­нути.

[багульник] (бот.) «багно, Ledum pa­lustre L.; андромеда, Andromeda poli-folia L.» Mak, [богульник] «багно, Le­dum»; — очевидно, запозичення з ро­сійської мови: р. багульник «багно, Le­dum, [Andromeda та ін.]» зводиться до основи баг-, тієї самої, що і в слові багно «болото», через проміжну форму [багуліа)] «багно, Ledum» (Шанский ЭСРЯ І 2, 8—9) або є результатом видо­зміни форми [багунник] «тс», похідної від [багун] «тс», пов'язаної з багно

 

Ш

 

бадатися

 

бажант

 

 

 

(Меркулова ЭИРЯ III 15—17); вва­жається також (Абаев Studia linguistica slavica baltica. Lundae 1966) результа­том контамінації форми [вагульник] «Le­dum» з похідними від багно. — Филин Происх. яз. 520.— Див. ще багно.

бадатися «старатися, мотатися Я; переборювати труднощі, перебиватися Л», [баднути] «штовхнути» Ж, Ібаду-ритися] «штовхатися» Я, Ібада] «пере­шкода, перепона, затримка, утруд­нення» Пі; — р. бодать «штовхати, бити», [водяться] «шлятися, бродити, ти­нятися», [бадяться] «тс», [ботаться] «метатись, хитатись», бр. бадзяцца «бро­дити, волочитись, тинятись, поневіря­тись», др. бадати «колоти», слц. bâdat «штовхати», badkat «іти дрібними кро­ками», badûrit «підштовхувати, спону­кати, підбурювати», bâdurkat «тс», схв. бадати «колоти; обережно йти»;?— оче­видно, пов'язане з псл. badati «штов­хати, колоти», iTepaTHBOMflobosti <*bod-ti «колоти».— ЭССЯ 1, 121—122.—Див. ще бостй. — Пор. обадати.

баддя, бадейка, [бадійка] «дерев'яне відро над криницею» Я, [бадя] «жура­вель (колодязний)» Afe; — р. бадья «ве­лике відро біля криниці», бр. [бадзейка] «мала шайка», п. badja «міра сипучих для міряння руд», болг. [бадйя] «дере­в'яне відро», схв. бадща «дерев'яне відро, цеберко»; — запозичення з ту­рецької мови; тур. badya «посуд для вина, ківш» походить від перс, bädye «тс», пов'язаного з bada «вино».— Шан­ский ЭСРЯ І 2, 9; Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 52, 60; Фасмер І 104; БЕР І 25; Sadn.— Aitz. VWb. І 105; Lokotsch 14.

[баденя] «яма на дні річки; калюжа на дорозі», [бадоня, бадуня] «тс»; — п. [badunia] «калюжа на дорозі» (з укр.); — можливо, утворення від псл. *bad-/bod- «колоти, довбати, пробивати» (пор. молд. бадонэ «vulva»); менш об­грунтованими є зближення з коренем *bbd- (yKD. бодня) (Балецкий St. s?. 4, 399—400), з нвн. Bad, baden або думка про запозичення з південнослов'ян­ських мов (Марусенко Досл. з мовозн. 2. 62—64, без вказівки на конкретне джерело запозичення). —Див. ще бостй.

 

бадилля, [баділля], бадилина, [ва­дило] Ж, бадиллястий Я; — р. [вадыль] «суха стеблина», [вадылёк] «дика коно­пля, Galeopsis tetrahit L.», бр. вадылле «бадилля», п. badyl, badel, слц. Ibadil'] «стебло кукурудзи», схв. бадрлица «стебло», бйдал (бидел) «осот, будяк»;— похідні утворення від кореня псл. *bad-/bod-, того самого, що і в словах востй (бодшпи), будяк та ін.— S?awski І 25; ЭССЯ 1, 123; S?. pras?. I 176; Bern. I 37.— Див. ще бостй.

[бадилярка] (зоол.) «кутора, Neomys (Mus minutus)» Ж; — очевидно, пов'я­зане з бадилля (див.).

[бадога] «бляха, листове залізо» ДзАтл II, [бадоґ] «тс.» тж; — запози­чення з угорської мови; уг. bâdog «бляха» етимологічно не з'ясоване.— Дзендзелівський УЛГ 54; MNTESz I 214; Bärczi 13.

[бадя] «чоловік старшої сестри; (дит.) старший брат» Me, [бадьо] «батько, старший віком чоловік», [бадіка] «тс»;— запозичення з східнороманських мов; молд. баде «дядьку», рум. bade «тс.» походять, можливо, від болг. батя, ба-тьо, бате «тс». — Scheludko 119, 126; Мельничук Молд. эл. 163—164; СДЕЛМ 43; Nitä-Arma§Ta ін. Romanoslavica 16, 73, 74.— Див. ще батько.