Технології взаємодії вчителя і учнів під час співробітництва на різних етапах уроку

Якщо вчителеві з перших хвилин уроку вдається активізувати емоційну сферу дітей, то в них пробуджується бажання наполегливо і плідно працювати. Роль учителя на цьому етапі полягає в тому, щоб реалізувати план діяльності, який був складений на початку уроку. З цією метою вчитель організовує зміну форм і видів діяльності (індивідуальна-парна-групова; репродуктивна частково-пошукова-творча; писемна-усна; вивчення нового-закріплення-контроль). Така зміна відбувається згідно з планом уроку.

На етапі ознайомлення учнів з новим матеріалом, учителеві треба створювати такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу зробити „відкриття нового знання”. З цією метою він може користуватися такими прийомами:

Ø подив –учитель подає навчальний матеріал у такій формі, що навіть повсякденне стає незвичайним. Наприклад, вивчаючи тему „Рослини” в 3 кл, учитель ставить запитання: „Діти, що відбулося б у світі, якби зникли всі рослини?”

Ø фантастичне запитання – учитель моделює фантастичну ситуацію. „Уявіть собі, що всі тварини вміють літати”.

Ø помилка в поясненні – пояснюючи матеріал учитель навмисно припускається помилок.

На етапі ознайомлення й усвідомлення нового матеріалу доречним буде використання таких методичних прийомів, як „акваріум”, „ажурна пилка”, робота в парі, в малих групах, навчальна дискусія, прийоми взаємонавчання, ділова гра.

Таким чином, за умови ефективної взаємодії на другому етапі уроку, коли відбувається вивчення нового матеріалу і його закріплення, учень стає активним учасником процесу навчання, а вчитель корегує діяльність учнів, допомагає тим із них, які не мають навичок самостійної роботи.

На завершальному (узагальнюючому) етапі уроку відбувається обговорення реалізації плану, рефлексія й оцінювання знань учнів. Це означає, що вчителеві разом із учнями необхідно повернутися до початку уроку і з’ясувати, на які запитання, що виникли на початку уроку, тепер можна відповісти, а які так і залишились без уваги.

Основні напрями, за якими доцільно здійснювати загальну та індивідуальну рефлексію діяльності учнів на уроці:

Ø Діяльнісний підсумок уроку. Що ми з вами встигли зробити?

Ø Розвивальний підсумок уроку. Чого ви навчились, на яку сходинку піднялися, у чому стали розумнішими, дорослішими, сильнішими.

Ø Змістовий. На які запитання, що були поставлені на початку та в процесі уроку, змогли дати відповідь, які з визначених проблем змогли вирішити?

Ø Емоційний підсумок уроку. Кому з учнів ви хотіли б подякувати за співпрацю, емоційну підтримку вашої роботи, конкретні результати.

Отже, найважливішою умовою самореалізації особистості є установка на право бути собою, на отримання задоволення від процесу діяльності. Водночас завдання вчителя – зберегти фізичне та психічне здоров’я своє і дітей, досягти психологічного комфорту, забезпечити задоволення професійних і життєво важливих потреб.

Принципи педагогіки співробітництва:

1. Принцип природо відповідності: (добровільність, опорні схеми, використання ігор).

2. Принцип розвитку, який включає ідею трудної мети: (метод випередження –Лисенко; рух вперед швидким темпом за Занковим)

3. Принцип демократичності: (добровільність, колективна праця, вільний вибір завдання, вільний вибір темпу роботи).

4. Принцип колективної спрямованості: (виховання потреб дитини, ідея гуманістичних відносин у дитячому колективі).

5. Принцип гуманізації педагогічного процесу: (індивідуалізація пед. процесу, гуманної оцінки, самоствердження, співробітництво з батьками).