Поясніть правопис слів з не. Визначте частини мови в словосполученнях

Не/ріж, не/кричи, не/озорий степ, поки що не/легко, не/забаром, Не/добір, не/подбав, нами не/передбачене, не/зовсім, ні/про/що, не/заперечне, ні/ким, не/мовбито, не/годен, не/кожен, ні/те ні/се, не/вроздріб, Не/благозвучне, не/досіл, тяжку не/волю, книжка не/прочитана, не/навиворіт, не/п ‘ять, не/дорід, не/нависть, не/впоперек; не/коротка, а довга; ні/з/чим, ні/чим, ні/коли, не/до вподоби.

Ключ: За останніми буквами в кожній фразі прочитайте прислів’я. («Живемо не батьками, помремо не людьми».)

• Бесіда.

– Як ви розумієте смисл прислів’я, що вийшло в ключі?

– Чи згодні ви із цим твердженням?

Завдання 6. * Прочитайте текст. Укажіть, до якого стилю він належить. Свою думку обґрунтуйте. Дайте назву тексту. Які з раніше вивчених орфограм трапляються в ньому? Поясніть правопис слів з Не, Називаючи частини мови. Стисло перекажіть зміст тексту, будуючи речення так, щоб у них якомога частіше траплялися слова, які ілюструють орфограму «Правопис Не З різними частинами мови».

Варіант 1

Сім’я – святиня. Наші предки славили силу й міць, велич і красу своєї родини, оспівували її високі моральні якості в піснях, прославляли в прислів’ях, приказках: «Свого роду не/цурайся», «Не/ма краще у світі, як рідня», «Від родини йде життя людини», «Без сім’ї не/ма щастя на Землі». Сім’ю розглядали як святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків.

Нашими предками дуже високо підносився союз чоловіка та жінки, а також: виховання ними дітей. Шлюб між: дівчиною й парубком Укладався з метою створення родини, вважалося, що без дітей не/має й родина в повному значенні. Появу дітей розцінювали як великий дар Божий. Гармонія повної сім’ї як найкращий вияв Божої благодаті та довершеності природи відображена в піснях, щедрівках: «Ясен місяць – Пан господар, красне сонце – жона його, дрібні зірки – то їх дітки». Дітей порівнювали з квітами: «Діти – наші квіти», з росою Божою: «Діти – то Божа роса».

Українці схвально ставилися до багатодітності. Переривання вагітності вважалося гріхом, а безплідність – Не/щастям і карою Божою. На вагітну жінку завжди дивилися з повагою, її вшановували. До нашого часу існує багато повір’їв, пов’язаних із поклонінням Жінці, яка готується стати матір’ю. Ось деякі з них, записані від старожилів українських селищ: майбутній матері не/можна ні/в/чому відмовляти; не/можна говорити не/правду; не/можна гніватися, сваритися, брати чуже, бо все це передається дитині; заборонялося під час ходи щось жувати, гризти, бо дитя буде

Не/нажерою, завжди кричатиме; не/можна бити ногами тварин; не/можна шити, вишивати, плести у свята та в не/ділю, щоб дитя не/обкрутилося пуповиною.

Варіант 2

Основне й перше, чого вчили дітей наші предки, – це любові Дитину намагалися виховувати так, щоб вона змалку доброзичливо ставилася до оточуючих. Тільки добра людина здатна робити людей щасливими. Якщо ж дитина з початку свого життя чує лише прокльони в родині, відчуває злість, то вона наповнюється почуттям не/нависті. Проявом любові та добра була пошана до батьків і старших. Виявом цього було звертання на «Ви» до батьків, до бабусі та дідуся. Діти слухалися, постійно зверталися за порадою, благословенням, виливали свої радість чи горе батькам, як ні/кому іншому, бо вони були найвищим і не/заперечним авторитетом. Наприклад, ні/хто з молодших не/мав права першим сісти за стіл. Як правило, це робив глава сім’ї потім усі інші.

Педагогіка народу пройнята духом істинної гуманності. Вона Не/визнає покарань, що принижують людську гідність, адже такі Покарання звільняють вихованця від докорів совісті, головної рушійної сили самовиховання. Дитина не/буде більше розмірковувати над Не/гарним вчинком, над заподіяною шкодою, – у центрі її уваги буде Переживання самого покарання. Покарання застосовувалося, щоб викликати в дитини гіркоту вини й сорому за поганий вчинок, прагнення Ні/коли більше не/повторювати цього. Воно здійснювалося через зауваження, осуд, докір, суворість у голосі, обмеження окремих прав. Рідко використовували наказ, погрозу. Однозначно засуджували фізичне Покарання дітей.

Не/зважаючи на всю різноманітність людського життя, сімейна Атмосфера справляє найбільший вплив на становлення характеру Людини. Не/залежно від своєї структури й традицій, сім’я є потужним фактором впливу на життя людини.

Завдання 7. ** Чи згодні Ви з висловом Саллюстрія «Будь-яка людина є творцем своєї долі?» Залежно від своїх переконань, письмово погодься з позицією мислителя або заперечте її. Використайте в тексті дієслова з не.