Оцінка результатів аналізу

Розрахунок проводять до цілих чисел, мг/кг. За кінцевий результат, аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних вимірювань. Допустима розбіжність між двома паралельними визначеннями, проведними в одній лабораторії, залежить від рівня концентрації і при довірчій вірогідності Р = 0,95 не повинна перевищувати значень збіжності (S), які вказані в таблиці. Допустима, розбіжність; між двома паралельними визначеннями, проведеними в 2–х різних лабораторіях, залежить від рівня концентрації і при Р = 0,95 не повинна перевищувати значень відтворюваності (К), які вказані в таблиці.

Для зручності оцінювання результатів дослідження наводимо деякі значення ГДК нітратів (мг/кг) для деякої найбільш поширеної рослинної продукції, взяті із СанПіН 42–123–4619–88:

- картопля - 250;

- капуста - рання (до 1 вересня) - 900, пізня – 500;

- морква - рання (до 1 вересня) - 400, пізня – 250;

- томати – (відкритий ґрунт) – 150, (закритий ґрунт) –300

- огірки — (відкритий ґрунт) – 150, (закритий ґрунт) – 400

- буряк столовий – 1400;

- цибуля (ріпка) — 80;

- цибуля (перо) — (відкритий ґрунт) — 600, (закритий ґрунт) —800;

- зелені культури—(відкритий ґрунт) — 2000, (закритий ґрунт) —3000;

- дині — 90

- кавуни — 60;

- перець солодкий — (відкритий ґрунт) — 200, (закритий ґрунт) — 400

- кабачки — 400;

- виноград столових сортів;

- яблука — 60;

- груші — 60.

Таблиця 3

Внутрішньолабораторна збіжність (г) та міжлабораторна відтворюваність (К) і допустиме критичне відхилення від ГДК (СгД) для іонометричного методу визначення нітратів при різних рівнях концентрацій (X) в рослинній продукції (мг/кг)

 

X,	r,	K,	CгД при n = 2
50	18	18	9
100	22	35	22
150	26	53	40
200	30	71	48
250	34	88	60
300	38	106	72
400	46	142	98
500	55	177	123
600	62	212	147
750	75	265	196
800	78	283	196
1000	95	354	251
1400	136	496	371
2000	177	708	487

 

Запитання для самоперевірки

1. Принцип методу визначення нітратів в рослинній сировинні.

2. До групи яких показників відноситься показник вмісту нітратів?

3. Які допустимі норми вмісту нітратів в картоплі, буряку, цибулі, яблуках?

4. Яку шкоду завдають нітрати при надлишковому їх вмісту в продуктах харчування?

5. В яких частинах рослин накопичується найбільша кількість нітратів?

6. Як можна зменшити вміст нітратів в овочах та фруктах?

Лабораторна робота № 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ

МОЛОКА І МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ

Мета роботи полягає в опануванні методик з визначення якості молока та молочних продуктів.

 

ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ МОЛОКА НА НАЯВНІСТЬ СОДИ

Соду додають у молоко з метою його нейтралізації. Таке молоко швидко псується, в ньому розвивається стороння мікрофлора, особливо гнильна, що робить його непридатним і шкідливим для споживання.

1.1. Визначення соди бромтимоловим синім.

Принцип методу ґрунтується на зміні забарвлення індикатора бромтимолового синього в разі додавання його в молоко із вмістом соди (карбонат або бікарбонат натрію).

Прилади та реактиви:

Прбірки місткістю 10 см³;

0,04%-вий спиртовий розчин бромтимолового синього.

Хід роботи.

Суху або обполіснуту дистильованою водою пробірку вміщують у штатив і приливають 5 см³ досліджуваного молока, потім обережно, по стінці додають 7-8 краплин (0,1 см³) 0,04 %-ного спиртового розчину бромтимолового синього. За 10 хв спостерігають за зміною забарвлення кільцевого прошарку, не допускаючи струшування пробірки.

Одночасно встановлюють контрольну пробу з молоком, що не містить соди.

Оцінювання результатів.

Жовте забарвлення кільцевого прошарку вказує на відсутність соди в молоці. Поява зеленого забарвлення різних відтінків (від блідо- до темно- зеленого) свідчить про присутність соди.

Визначення соди розоловою кислотою

Принцип методу ґрунтується на зміні забарвлення індикатора розолової кислоти в разі додавання його в молоко із вмістом соди (карбонат або бікарбонат натрію).

Прилади та реактиви:

пробірки місткістю 10 см3;

0,2 %-ого розчину розолової кислоти;

Хід роботи.

Розолова кислота є індикатором, що у нейтральних і слабко-кислих розчинах дає блідо-коричнево-жовте забарвлення (свіже молоко), а у слабколужних переходить у рожево-червоне.

 

Для визначення наявності соди у пробірку відміряють піпеткою 3,0 см³ сфальсифікованого молока і 3,0 см³ розчину розолової кислоти, добре перемішують.

Оцінювання результатів. Молоко без соди має блідо-коричнево – жовтий колір, а за наявності соди – рожево-червоний.

 

ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ МОЛОКА НА НАЯВНІСТЬ АМІАКУ

Аміак природно міститься у молоці у вигляді солей органічних кислот (зв'язаний аміак) і у вільному стані. Його вміст у свіжому молоці становить близько 0,5 - 0,6 мг%.

За даним методом можна виявити в молоці 6-9 мг% аміаку.

Реакція є дуже чутливою. Невелика кількість (сліди) аміаку замість червоно-бурого осаду в процесі реакції дає жовте забарвлення.

Принцип методу базується на змінюванні кольору молочної сироватки, що виділяється із досліджуваного молока під час її взаємодії з реактивом Неслера із утворенням осаду червоно-бурого кольору.

Прилади та реактиви:

пробірка місткістю 10 см^3;

циліндр місткістю 10 см³;

водяна баня;

піпетка місткістю 2 см³;

10 %-вий водний розчин оцтової кислоти;

реактив Несслера.

Хід роботи. Вміст аміаку в молоці визначають не раніше, ніж через 2 год після доїння. У склянку за допомогою циліндра відміряють 20 ± 2 см³ досліджуваного молока і підігрівають на водяній бані температурою 40...45 °С протягом 2 - 3 хв. У підігріте молоко вносять 1 см³ 10 %-ного водного розчину оцтової кислоти. Суміш залишають у спокої на 10 хв для осадження казеїну.

Піпеткою з ватним тампоном для запобігання потрапляння казеїну обережно відбирають 2 см³ відстояної сироватки і переносять у пробірку.

У ту саму пробірку за допомогою дозатора або піпетки з гумовою грушею додають 1 см³ реактиву Неслера, і вміст відразу перемішують. Далі протягом не більше 1 хв спостерігають змїнення забарвлення суміші.

Поява лимонно-жовтого забарвлення вказує на характерну для молока присутність аміаку; оранжевого 1 вказує на присутність аміаку в кількості, вищій його природного вмісту в молоці.